Сличко Віктор Іванович
| Сличко Віктор Іванович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
1 жовтня 1966 (57 років) Верб'яж | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Рід військ |
 | |
| Війни / битви | Війна на сході України | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Ві́ктор Іва́нович Сличко — солдат, Державна прикордонна служба України.
Життєпис[ред. | ред. код]
Закінчив ЗОШ, Виноградівський технікум, технік-електрик.
В часі війни мобілізований, з 21 серпня 2014-го — на блокпосту поблизу населеного пункту Курахівка Донецької області, потім ніс службу в Мар'янівці. Під час виконання одного із завдань з побратимами втрапив у засідку терористів, більшість благополучно вибралися. 22 грудня 2014-го куля вцілила Віктору в щелепу, роздробила та вийшла через рот, пошкодивши зуби, знепритомнів. Товариші евакуювали його під обстрілом. Прооперований, переніс кілька операцій, на лікування односельці збирали кошти. За його оздоровленням слідкує дружина Ганна Федорівна.
Нагороди[ред. | ред. код]
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни
- нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.2.2015).
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 26 лютого 2015 року року № 109/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- На місці мого чоловіка міг опинитися будь-хто