Степанкова Катерина Костянтинівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Степанкова Катерина Костянтинівна
Народилася 21 березня 1972(1972-03-21) (52 роки)
м. Київ
Діяльність кіноакторка
Alma mater КНУ імені Тараса Шевченка
Роки діяльності 1993-донині
Чоловік (шлюб 1989) Ткаченко Тарас
(шлюб 1998) Скляренко Олексій
Діти Олексій (26.08.1991), Матвій (14. 06. 2011 р.н.)
Батьки Степанков Костянтин Петрович
Роговцева Ада Миколаївна
Брати / сестри Степанков Костянтин Костянтинович
Нагороди та премії
Заслужений діяч мистецтв України"Перші півні" Відкрита ніч за роль у фільмі "Літо завжди минає"

Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Катери́на Костянти́нівна Степанко́ва (нар. 21 березня 1972, Київ) — українська акторка та режисер. Дочка українських акторів, народного артиста СРСР Костянтина Степанкова та народної артистки СРСР, Героя України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Ади Роговцевої.

Заслужений діяч мистецтв України (2017)[1].

Біографія

Закінчила у 1989 р. київську школу № 117. Вступила на філологічний факультет Київського державного університету ім. Тараса ШевченкаЗ 1991 до 1993 перебувала в Ізраїлі разом із чоловіком — художником Тарасом Ткаченко, де 1991 року народила сина Олексія. У 1993 повернулась в Україну і вступила до театрального інституту ім.Карпенка-Карого. У 1997 закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (майстерня Валентини Зимньої). З 1998 року працювала актрисою у театрі Романа Віктюка (Росія, Москва).

1998-го вийшла заміж за актора Олексія Скляренка. У 2007 р. закінчила Вищі Курси Сценаристів і Режисерів у Москві (ВКСР). 2011-го народила сина Матвія.

З 2012 припинила роботу в Москві і повернулась в Україну.

Творчість

Вперше вийшла на сцену Театру російської драми ім. Лесі Українки в п'ять років у виставі «Сподіватися» (реж. Ірина Молостова), де грала дев'ятирічну Ларису Косач, майбутню Лесю Українку.

З дитячих років знімалася в кіно, працювала на радіо, грала в театрі. Займається концертною діяльністю із читецькими програмами української поезії. Літературний редактор обох книг спогадів матері Ади Роговцевої "Мій Костя" (2006) та «Свидетельство о жизни» (2013). З 2007 - театральний режисер-постановник.

Актор

Акторка Московського театру Романа Віктюка. Театральні роботи:

  • «Бульвар Сан-Сет»; Бетти
  • «Пробуждение весны»;
  • «Заводной апельсин»;
  • "Кот в сапогах"; Принцесса
  • «Давай займемся сексом»; танцовщица
  • «Кармен»; Смерть
  • «Нездешний сад. Рудольф Нуреев». Марго Фонтейн

Антреприза: "Варшавська мелодія-2" (Л.Зорін, І.Афанасьєв, реж. І.Афанасьєв) Гелена "Якість зірки"(Н.Кауард, реж.О.Лісовець) Нора

Режисер

Із 2007 співпрацює із театром Драми та Комедії як режисер Київський театр на Лівому березі Дніпра. Режисерські роботи: 2007* «Розовый мост» Р. Д. Уоллера за романом «Мости округу Медісон»; (режисерський дебют) 2010* «Вася должен позвонить».(К.Рубина "Прогулки в Лю-Бле") 2011* "Обман длинною в жизнь" (Д.Рубина "Двойная фамилия") З 2009 як режисер співпрацює із Київською Академічною Театральною Мйстернею "Сузір'я" 2009 *"Будьте как дома" (Ж.-М. Шевре "Захватчики") З 2011 працює режисером у Київській Академічній Театральній Мйстерні "Сузір'я"

  • 2013 "Свідоцтво про життя" (публіцистична вистава за однойменною книгою А.Роговцевої)
  • 2014 "Схоже на щастя" (П'єр Пальмад та Крістоф Дютюрон "Втікачки")

Антреприза: 2015 "Гостя" (Е.І.Шмітт "Незвана гостя")

Фільмографія

Фільмографія:

  • 2002 Под крышами большого города Неля
  • 1995 Лето всегда приходит (Україна, короткометражний)
  • 1979 Киевские встречи (Семейная драма) головна роль

Примітки

Джерела