Віктюк Роман Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Роман Григорович Віктюк
Roman Viktuk 2-1 by Alexey Nikishin.jpg

Роман Григорович Віктюк, арт-фото 2008 року
Народився 28 жовтня 1936(1936-10-28) (81 рік)
Львів, нині Україна
Громадянство (підданство) Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Національність українець
Проживання Москва, Росія
Діяльність театральний актор і режисер
Відомий засновник Театру Романа Віктюка в Москві
Alma mater Російський університет театрального мистецтва
Титул
Нагороди
Заслужений діяч мистецтв Росії
Народний артист Росії
Народний артист України
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Рома́н Григо́рович Віктю́к (нар. 28 жовтня 1936, Львів) — радянський, український, російський театральний актор і режисер, народний артист України, народний артист Росії.

Роман Віктюк, постановник і виконавець ролей у величезній кількості вистав, переважно в театрах Москви, зокрема, і в театрі свого імені, є популярним і шанованим у Росії та в Україні. Відомий незмінною і непідробною епатажністю й оригінальністю, незаангажованістю в судженнях, в тому числі і з питань історії та сучасності, персоналій тощо.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 28 жовтня 1936 року у Львові, який тоді перебував у складі Польської Республіки.

Навчався у Державному інституті театрального мистецтва (ГИТИС, Москва). Після його закінчення повернувся до Львова, де працював актором у місцевому Театрі юного глядача, а згодом — режисером, створив театральну студію при Львівському палаці піонерів.

Далі творчий шлях Романа Віктюка проліг через різні театри колишнього Радянського Союзу: він працював у Твері, Вільнюсі (Російський драматичний театр Литви, 19701974), Одесі, Таллінні, Києві (Київський театр юного глядача), Саратові, Казані, Ризі, Ленінграді, Москві.

1991 — Роман Віктюк створив театр свого імені в Москві, в якому він виступає головним режисером і художнім керівником.

Є постановником близько 200 вистав. З найвідоміших — «Служниці», «Федра», «Мадам Баттерфляй», «Лоліта», «Дама без камелій».

Створив танцювальну школу в Італії, філіал театру в Ізраїлі тощо.

З рідною Україною Віктюк пов'язаний не лише походженням (на своїй українськості режисер не втомлюється наголошувати), а й активною участю в культурному і громадському житті країни. Причому постійними публікаціями, безпосередньою участю в різних проектах не свого авторства, привезенням прем'єрних вистав і гастролей до України свого театру така участь не обмежується. Так, Віктюк є засновником (разом з Ігорем Подольчаком та Ігорем Дюричем) Фонду Мазоха (1991, Львів), він постійно бере участь в українських театральних, телевізійних проектах тощо. Зокрема, декілька разів виступив як член журі популярної програми телеканалу «1+1» «Танцюю для тебе» (у Росії так само є частим гостем теле- і радіоетеру).

Є народним артистом України та Росії, членом Інституту драматичного театру в Італії, лауреатом театральної премії Maratea Центру європейської драматургії (1991), премії «Київська пектораль», премії спілки театральних діячів України «Тріумф», міжнародної премії Інституту італійської драми за найкраще втілення сучасної драматургії (1997).

Нагороди[ред.ред. код]

Творчість[ред.ред. код]

Вистави[ред.ред. код]

Актор[ред.ред. код]

Режисер[ред.ред. код]

Фільмографія[ред.ред. код]

Статті[ред.ред. код]

  • Віктюк Р. Перевірка на покликання. Ірина Мірошниченко // Мій улюблений актор: Письменники, режисери, публіцисти про акторів кіно сб./Сост. Касьянова Людмила Іванівна. М.: Мистецтво, 1988. З.75 — 90.

Книга[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]