Фабриціо Ронджоне
| Фабриціо Роджоне | |
|---|---|
| італ. Fabrizio Rongione | |
 Фабриціо Роджоне у 2014 році | |
| Дата народження | 3 березня 1973[1] (51 рік) |
| Місце народження | Брюссель, Брабант[d], Бельгія |
| Громадянство |
.svg){kind=small} Бельгія,  Італія |
| Професія | актор, гуморист, продюсер, сценарист |
| Alma mater | Курси Флоран |
| Роки активності | 1999 — наш час |
| IMDb | ID 0740090 |
| Нагороди та премії | |
| Магрітт (2015) | |
| fabriziorongione.com | |
 Фабриціо Роджоне у Вікісховищі | |
Фабри́ціо Роджо́не (італ. Fabrizio Rongione; нар. 3 березня 1973, Брюссель, Бельгія) — бельгійський актор, гуморист, продюсер, сценарист.
Біографія
Фабриціо Ронджоне народився 3 березня 1973 році в Брюсселі, Бельгія. Має італійські корені. У 2002 році в партнерстві з Ніколасом де Борманом, Семюелем Тілманом і Стефаном Гейманом він заснував кінокомпанію Eklektik Productions.[2]
Дебют Фабриціо Ронджоне в кіно відбувся в 1999 році, коли брати Дарденни запросили його на одну з головних ролей в драму «Розетта» з Емілі Дек'єнн. Фільм отримав Золоту пальмову гілку Каннського міжнародного кінофестивалю та низку інших фестивальних та професійних кінонагород. Пізніше з Жан-П'єром і Люком Дарденнами актор співпрацював на зйомках багатьох фільмів. У 2005 році була знята драма «Дитина» з Жеремі Реньє і Деборою Франсуа, в 2008 році актор виконав одну з провідних ролей у драмі «Мовчання Лорни», а в 2011 році зіграв у стрічці «Хлопчик з велосипедом», де його екранною партнеркою була Сесіль де Франс. У партнерстві з Маріон Котіяр Фабриціо Ронджоне працював на знімальному майданчику фільму «Два дні, одна ніч» (2014), та отримав за роль у цьому фільмі бельгійську національну кінопремію «Магрітт» як найкращий актор року. У 2016 році за участю актора також був випущений кримінальний трилер «Невідома».
Також Ронджоне пробував свої сили як сценарист і продюсер. Він став одним з авторів сценарію до комедії Жоакіма Лафосса «Що робить тебе щасливим», в якій також зіграв головну роль.
Фабриціо Ронджоне неодноразово був обраний ведучим церемоній вручення бельгійської національної кінопремії «Магрітт»: у цій ролі він виступив у 2013 та 2014 роках,[3] та був оголошений ведучим 8-ї церемонії, яка відбудеться 3 лютого 2018 року.[4]
Фільмографія
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1999 | ф | Розетта | Rosetta | Рік |
| 2001 | ф | Слово мого батька | Le parole di mio padre | Зено Корсіні |
| 2002 | ф | Третє око | Le troisième oeil | |
| 2004 | ф | Не робіть цього | Ne fais pas ça! | Жоель |
| 2004 | ф | Нема проблем | Nema problema | Максим |
| 2004 | ф | Черепахи на спині | Tartarughe sul dorso | Гім |
| 2005 | ф | Дитина | L'enfant | Джун |
| 2005 | ф | Прощавай, чорний дрізд | Bye Bye Blackbird | офіцер-прикордонник |
| 2006 | ф | Що робить тебе щасливим | Ça rend heureux | Фабриціо |
| 2006 | ф | Кровні брати | Fratelli di sangue | Роберто |
| 2006—2014 | с | Мафіоза | Mafiosa | Ремі Андреані |
| 2007 | кф | У глушині | Niort-Aubagne | Франсуа |
| 2007 | ф | Бандити в масках | Le dernier gang | Ільо |
| 2008 | ф | Мовчання Лорни | Le silence de Lorna | Фабіо |
| 2008 | ф | Наш месія | Il nostro messia | Маррані |
| 2009—2017 | с | Французьке містечко | Un village français | Марсель |
| 2009 | ф | Перша лінія | La prima linea | П'єро |
| 2010 | ф | Ліонель | Lionel | Данієль |
| 2011 | ф | Дорогою додому | Sulla strada di casa | ватажок бандитів |
| 2011 | ф | Хлопчик з велосипедом | Le Gamin au vélo | книготорговець |
| 2012 | ф | Школа «Діаз» | Diaz — Don't Clean Up This Blood | Нік Янссен |
| 2012 | ф | Очі астронома | L'oeil de l'astronome | придворний живописець |
| 2012 | ф | Я стану краще | Ombline | C.I.P. |
| 2013 | ф | Пісня для моєї матері | Une chanson pour ma mère | Мішель |
| 2013 | ф | Черниця | La religieuse | панотець Моранте |
| 2013 | ф | Віолетта | Violette | Івон Белаваль |
| 2014 | ф | Два дні, одна ніч | Deux jours, une nuit | Маню |
| 2014 | ф | Мудрість | La Sapienza | Александр Шмідт |
| 2014 | кф | Серпень 1914 | Août 1914 | |
| 2016 | кф | Партнер | Réplique | Поль |
| 2016 | ф | Син Йосипа | Le fils de Joseph | Йосип |
| 2016 | ф | Звичайне серце | Le coeur régulier | Лео |
| 2016 | ф | Невідома | La fille inconnue | лікар Рига |
| 2016 | ф | Гніздо | Il nido | Саверіо |
| 2016 | ф | Les survivants | Ніколя | |
| 2016 | ф | Діти ночі | I figli della notte | Матіас |
| 2016 | ф | Faut pas lui dire | Ален Грегуар | |
| 2016 | ф | Марія Кюрі | Maria Curie | Поль Ланжеве́н |
| 2016 | тф | Маріон: Мені завжди 13 | Marion, 13 ans pour toujours | Давид |
| 2017 | ф | Діана має плечі | Diane a les épaules | Фабриціо |
| 2017 | ф | Частина тіні | Une Part d'ombre | Давид |
| 2018 | ф | Libera me |
Визнання
| Нагороди та номінації Фабриціо Ронджоне[5] | |||
|---|---|---|---|
| Рік | Категорія | Фільм | Результат |
| Італійський «Золотий глобус» | |||
| 2001 | Найкращий актор-новачок | Слово мого батька | Перемога |
| Премія «Магрітт» | |||
| 2015 | Найкращий актор | Два дні, одна ніч | Перемога |
Примітки
- ↑ Filmportal.de — 2005.
- ↑ Fabrizio Rongione, l’éclectique, lalibre.be, 27 September 2006, retrieved 2014-03-25
- ↑ Magritte du cinéma : Emilie Dequenne préside, Fabrizio Rongione rempile, focus.levif.be, 9 January 2014, retrieved 2014-03-25
- ↑ Fabrizio Rongione: Maître de Cérémonie de la 8e édition des Magritte du Cinéma. Académie André Delvaux (фр.) . 15 грудня 2017. Процитовано 5 січня 2018.
- ↑ Нагороди та номінації Фабриціо Ронджоне на сайті IMDb (англ.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фабриціо Ронджоне
|
