Фонтан «Діана» (Львів)
| Фонтан «Діана» | |
|---|---|
 | |
| 49°50′30″ пн. ш. 24°01′56″ сх. д. / 49.841722° пн. ш. 24.032472° сх. д. | |
| Країна | Україна |
| Початок будівництва | 1810 |
| Побудовано | 1815 |
  Фонтан «Діана» Фонтан «Діана» (Україна) | |
Крини́ця з фігу́рою Діа́ни або фонтан «Діана» — один із чотирьох фонтанів, що розміщені по одному на кожному розі площі Ринок у Львові. Фігура Діани розташована на південно-східному куті площі. Фонтан має восьмигранну чашу, яка стоїть на бруківці — в центрі зірки, викладеної червоним і чорним каменем. У центрі чаші — статуя персонажа античної міфології: богиня полювання Діана з двома собаками.
Історія
Для забезпечення міста водою на східному боці площі Ринок у 1407 році збудували водорозподільний пункт, куди збігалася вода з водогонів[1]. У XVIII столітті цих водогонів було вже шістнадцять. Вони стікалися у водойму «Мелюзина»[2]. Але місто росло, однієї водойми було замало і у 1697 р. на південно-західному розі площі спорудили ще одну. Її назвали «Нептун» — від дерев'яної статуї бога морів, якою вона була прикрашена. Третю водойму, «Діану», ж було споруджено 1744 року на південно-східному розі площі (нині фонтан «Діана»).
Відгуки
За дослідником львівської скульптури Юрієм Бірюльовим:
«До найкращих творів Гартмана Вітвера (1774—1825) належать, без сумніву, чотири кам'яні, виготовлені з вапняку статуї на криницях на Ринку — вони уособлювали алегорії Землі (скульптури Діани та Адоніса) та Води (скульптури Нептуна та Амфітріти). Час виконання ринкових фігур можна окреслити 1810—1814 роками. Перша згадка в джерелах про ринкові фігури походить з 1815 року. Тоді міська рада видала розпорядження про неприпустимість пошкодження скульптур під час традиційного українського свята Йордану (посвячення води)[3].»
Див. також
Примітки
- ↑ Фонтани на Площі Ринок у Львові. Фонтани на Площі Ринок. Процитовано 29 грудня 2015.
- ↑ назва походить від величезної бронзової статуї німфи Мелюзини, котра прикрашала водойму
- ↑ Пл. Ринок — фонтан із скульптурною фігурою Нептуна. www.lvivcenter.org. Процитовано 29 грудня 2015.