Христіан-Гофман фон Гофмансвальдау
Христіан-Гофман фон Гофмансвальдау | |
---|---|
нім. Christian Hoffmann von Hoffmannswaldau | |
Народився |
1616 Бреслау, Богемське королівство, Землі Богемської Корони, Священна Римська імперія[1] |
Помер |
18 квітня 1679[1][2][3] або 1679[4] Бреслау, Богемське королівство, Землі Богемської Корони, Священна Римська імперія[5] |
Країна | Німеччина[6] |
Діяльність | поет, письменник, політик, перекладач, правник, поет-адвокат, лібретист |
Alma mater | Лейденський університет, Elisabet-Gymnasiumd і Ґданська академічна гімназіяd |
Знання мов | німецька[2] |
Членство | Q233422? |
Жанр | Q1491684? |
Посада | мер міста |
| |
Xристіан-Гофман фон Гофмансвальдау (Christian Hoffmann von Hoffmannswaldau; хрещений 25 грудня 1616, Бреслау — 18 квітня 1679, там же) — німецький поет і автор епіграм, мер Вроцлава, господар замку Намислув, засновник так званої «другої силезької школи» в німецькій поезії, що ставила своїм ідеалом «das Neue und Ungemeine, das niedliche und galante» і наслідувала італійських поетів Джамбатісто Маріно та Гваріні.
Ввів у німецьку поезію антитези, гру слів, гостроти і химерні образи. Його «Galante Gelegenheitsgeistgedichte» мали величезний успіх і закріпили за автором ім'я німецького Овідія. Відомі, крім того, його «Kuriose Heldenbriefe und andere herrliche Gedichte» (1673); алегоричні сонети, в яких, оспівуючи свою кохану Аманду, він докладає до неї цілий ряд епітетів на кшталт: «Sandbüchse meiner Pein, Baumöl meiner Schmerzen», «Lichtputze meiner Noth, Federwisch der Sorgen» і т. д. Повне зібрання його віршів разом з віршами Лоенштайна, Бессера та інших представників тієї ж школи зробив А. Нейкірх (Лейпциг, 1695—1724). Окремі п'єси включені в «Bibliothek deutscher Dichter des 17 Jahrh.» (Лейпциг, 1838).
Примітки
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118706187 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ а б Library of the World's Best Literature / за ред. Ч. Д. Уорнер — 1897.
- ↑ Тезаурус CERL — Consortium of European Research Libraries.
- ↑ LIBRIS — 2012.
|