Хуритський клинопис
Хуритський клинопис (хурритський) — письмо яке використовувалось для передачі хуритської мови.
Короткий опис[ред. | ред. код]
Хурити використовували для запису своїх текстів аккадський клинопис. Через велику територіальну розкиданість (від столиці хетів Хаттусилісом до південної Месопотамії) в різний час і в різних місцях хурритські тексти записувалися різними орфографічними системами: староаккадською, вавилонською, хурито-хетською, мітаннійською.
У зв'язку з використанням великої кількості шумерських логограм досі невідоме звучання багатьох хуритських слів, тексти інтерпретуються не однозначно.
Незначне число текстів з Угариту записані угаритським квазіалфавітним клинописом, який складався з 3 особливих графем для вираження а, i, u та 27 знаків, що позначають приголосний + будь голосний або нуль голосного. З них в хуритських текстах були невикористані тільки 4 знаки для семітських фонем, не відомих хуритам.
Подібно до того, як в Угариті для написання хуритських текстів застосовувалося місцеве письмо, так і на Кіпрі, мабуть, хуритські поселенці могли використовувати Кіпро-мінойське письмо, якщо є вірним припущення, висунуте Е. Массоном про те, що за написаними однією з різновидів Кіпр-мінойського складового письма текстами з Енком (о. Кіпр, XIII в. до н. е.) ховається хуритська мова. Аналогічне припущення висловлював радянський дослідник В. М. Сергєєв. З критикою гіпотез про хуритську мову Кіпр-мінойських написів виступив А. А. Молчанов.
Література[ред. | ред. код]
- Gragg G. B. Other languages: Hurrian // Daniels P. T., Bright W. (Eds.) The world’s writing systems. New York: Oxford University Press, 1996. (pp. 58-71)
Посилання[ред. | ред. код]
- Хурритське письмо // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 535. — ISBN 978-966-439-921-7.