Шаймієв Мінтімєр Шаріпович
| Мінтимєр Шаріпович Шаймієв тат. Шәймиев Минтiмер Шәрип улы | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 21 червня 1991 — 25 березня 2010 року | |||
| Спадкоємець: | Рустам Мінніханов | ||
| |||
| з 26 квітня 2010 року | |||
| Президент: | Рустам Мінніханов | ||
| Народження: |
20 січня 1937 (87 років) с. Аняково, Актаниський район, Татарська АРСР | ||
| Країна: | СРСР і Росія | ||
| Релігія: | сунізм | ||
| Освіта: | Казанський сільськогосподарський інститут | ||
| Партія: | з 1967 року член КПРС, з 2001 року член «Єдиної Росії» | ||
| Батько: | Şahişärip Şäymiefd | ||
| Мати: | Q108462230? | ||
| Шлюб: | Säkinä Axunovad | ||
| Діти: | сини: Айрат (1962) та Радік (1964) | ||
| Нагороди: | |||
Мінтімєр Шаріпович Шаймієв (тат. Минтимер Шәрип улы Шәймиев, 20 січня 1937, с. Аняково, Актаниський район, Татарська АРСР) — татарський і російський політик, перший президент Республіки Татарстан у 1991—2010 роках.
Герой праці Російської Федерації з 25 квітня 2017 року.
Біографія
Народився в сільській татарській родині, походить з роду Шаймі. З дитинства виховувався в татарськомовному середовищі. Закінчив загальноосвітню школу (1954), Казанський сільськогосподарський інститут (1959). Працював інженером Муслюмівської ремонтно-технічної станції. Згодом керував міжрайонним об'єднанням «Сельхозтехника» в Мензелінську.
З 1967 року розпочав управлінську кар'єру. Працював інструктором, заступником голови сільгосп відділу Татарського обкому КПРС. У 1969—1983 рр. —- міністр меліорації та водного господарства Татарської АРСР. У 1985—1989 рр. —- Голова Ради Міністрів Татарської АРСР. У 1989 р. обраний першим секретарем Татарського обкому КПРС. У 1990—1991 рр. —- Голова Верховної Ради Республіки Татарстан. З 1990 по 1991 рр. — член ЦК КПРС. Підтримав заколот ГКЧП.[1]
Під керівництвом Шаймієва ухвалили Декларацію про державний суверенітет Татарської АРСР. 12 червня 1991 року, на безальтернативній основі, обраний Президентом Республіки Татарстан. Під час своєї першої президентської каденції взяв діяльну участь у розробці та ухваленні Конституції Республіки Татарстан. З ініціативи Шаймієва у 1992 році був проведений Референдум про суверенітет Татарстану, у ході якого 61,33 % виборців (при явці 81,7 %) висловились за те, щоб Татарстан став суверенною державою.[2] Також брав активну участь у розробці договору «Про розмежування предметів відання та взаємному делегуванні повноважень між органами державної влади Російської Федерації та і органами державної влади Республіки Татарстан», який ознаменував відступ Татарстану від самосійницького курсу та повернення республіки до складу РФ.[3] У 1996 р. був переобраний на другий термін (також на безальтернативній основі), набрав понад 90 % голосів виборців. У 2001 р. вперше у виборах Президента взяли участь кілька кандидатів: Мінтімєр Шаймієв, Сєргєй Шашурін, Іван Грачьов, Роберт Садиков, Алєксандр Фьодоров. За результатами виборчих перегонів Шаймієв здобув 79,52 % голосів.[4]
Один зі співзасновників Всесвітнього конгресу татар. Член Державної ради Російської Федерації. Один із співзасновників та співголів всеросійської партії «Вітчизна — Вся Росія», що 1 грудня 2001 року увійшла до складу «Єдиної Росії». Співголова вищої ради «Єдиної Росії». 25 березня 2005 року Державна рада Республіки Татарстан наділила Шаймієва повноваженнями Президента Республіки Татарстан за поданням Президента РФ Володимира Путіна (перед цим Шаймієв поставив перед путіним питання щодо довіри до себе).
22 січня 2010 року, у віці 73 років, Шаймієв заявив про самовідвід своєї кандидатури зі списку 3 претендентів на продовження повноважень Презедента республіки, внесених у 2009 році правлячою партією «Єдина Росія». Президентські повноваження Шаймієва вичерпались 25 березня 2010 року, того ж дня відбулась інавгурація нового Президента Рустама Мінніханова.
З 2010 року — Державний Радник Республіки Татарстан та довічний член Парламенту. Голова Опікунської ради Республіканського фонду відродження пам'яток історії та культури Республіки Татарстан.
Урядові нагороди
- Герой праці Російської Федерації - звання присвоєно Указом Президента РФ 25 квітня 2017 року.[5]
Нагорода була вручена 28 квітня 2017 року у Кремлі Президентом РФ.[6].
Джерела
Аппарат Президента Республики Татарстан: Минтимер Шарипович Шаймиев
Примітки
- ↑ Шаймиев и ГКЧП: в надежде на короткую память
- ↑ РЕЗУЛЬТАТЫ референдума Республики Татарстан 21 марта 1992 года. Архів оригіналу за 23 жовтня 1999. Процитовано 16 листопада 2015.
- ↑ Tatarstan im politischen Schwebezustand
- ↑ In Tatarstan bestätigt auch die erste demokratische Wahl den Präsidenten
- ↑ Указ Президента РФ /25.04.2017/
- ↑ Вручение медалей Героя труда /Сайт Президента РФ, 28.04.2017/
|
Це незавершена стаття про особу Татарстану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
- Народились 20 січня
- Народились 1937
- Герої Праці Російської Федерації
- Кавалери ордена Святого апостола Андрія Первозванного (Російська Федерація)
- Кавалери ордена «За заслуги перед Вітчизною» 1 ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги перед Вітчизною» 2 ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги перед Вітчизною» 3 ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги перед Вітчизною» 4 ступеня
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Жовтневої Революції
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена Дружби народів
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 300-річчя Санкт-Петербурга»
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 1000-річчя Казані»
- Кавалери ордена Святого благовірного князя Данила Московського I ступеня
- Нагороджені медаллю Столипіна П. А. I ступеня
- Нагороджені Почесною грамотою Президента Російської Федерації
- Кавалери ордена Дружби 1 ступеня (Казахстан)
- Кавалери ордена «Честь і слава» (Абхазія)
- Кавалери Олімпійського ордена
- Кавалери ордена Преподобного Сергія Радонезького I ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги перед Республікою Дагестан»
- Нагороджені Почесною грамотою уряду Російської Федерації
- Лауреати премії «Золота маска»
- Лауреати премії Уряду Росії
- Почесні громадяни Казані
- Уродженці Татарстану
- Політики Росії
- Політики Татарстану
- Лауреати премії короля Фейсала