Шепетівський ґебіт
| Kreisgebiet Schepetowka Шепетівський ґебіт |
|
|---|---|
| Держава | .svg){kind=small} Німецька імперія
|
| Райхскомісаріат | Україна |
| Генеральна округа | Волинь-Поділля |
| Уряд | |
| - Ґебітскомісар | д-р Ворбс (нім. Dr. Worbs) |
| Площа | |
| - Повна | 2818[1] км² |
| Населення (1943) | |
| - Усього | 170,259 |
| Джерело: territorial.de | |
Шепеті́вський ґебі́т, окру́га Шепеті́вка (нім. Kreisgebiet Schepetowka) — адміністративно-територіальна одиниця генеральної округи Волинь-Поділля Райхскомісаріату Україна з центром у Шепетівці.
Історія
Округу утворено опівдні 20 жовтня 1941 року[2] на території Берездівського, Полонського, Славутського і Шепетівського районів Кам'янець-Подільської області. Упродовж усього існування Шепетівський ґебіт поділявся на 4 райони: район Берездів (нім. Rayon Beresdow)[3], район Полонне (нім. Rayon Polonne), район Славута (нім. Rayon Slawuta) і район Шепетівка (нім. Rayon Schepetowka)[2] — які збігалися межами з чотирма довоєнними радянськими районами: Берездівським, Полонським, Славутським і Шепетівським.
1 лютого 1943 частина району Полонне (село Майдан-Лабунь)[4] увійшла до складу району Шепетівка. 1 березня 1943 відбулося перейменування деяких населених пунктів округи: німецьку колонію Дерманка[5] було перейменовано на Дермансдорф (нім. Dermannsdorf), село Рисовата — на Райхенау (нім. Reichenau), Заморочення — на Ерленгрунд (нім. Erlengrund). При цьому частину населеного пункту Майдан-Вила (нім. Majdan Wila) було включено в село Ерленгрунд, решту ж приєднано до села Райхенау. 1 липня 1943 німецьке[2] село Хмелівка було перейменовано на Пфеферкорн (нім. Pfefferkorn) на честь командира опорного пункту Гуго Пфеферкорна, загиблого 31 березня 1943 у бою з повстанцями (яких загарбники у своїх зведеннях називали бандами), а село Цмівка дістало назву Гільпертсдорф (нім. Hilpertsdorf) за прізвищем крайсляндвірта (районного господарського управителя) Фрідріха Гільперта, вбитого теж 31 березня 1943 у бою з повстанцями.
З 4 січня 1942 року почав виходити орган Шепетівського гебітскомісаріату «Нова Шепетівщина». У Шепетівці також друкувався «Листок школяра», який видавав Сергій Рябчинський. Газети займали пронімецьку позицію, але друкували й деякі суто українські матеріали, очевидно, щоб прихилити на свій бік населення.[6][7]
11 лютого 1944 року радянські війська в ході Рівненсько-Луцької наступальної операції відвоювали Шепетівку у нацистів.[8]
Примітки
- ↑ Дані про площу і населення гебітів та районів на території сучасної Хмельниччини станом на 1 січня 1943 р.
- ↑ а б в Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874 – 1945. (нім.)
- ↑ Verein für Computergenealogie (нім.)
- ↑ Verein für Computergenealogie (нім.)
- ↑ Німецька колонізація Волині
- ↑ Нетішин під час війни
- ↑ Періодичні видання на окупованій території України в 1941-1944 роках
- ↑ Визволення Шепетівки 63 роки тому стало завершальним етапом Рівненсько-Луцької наступальної операції. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 17 лютого 2014.