Шепетівська округа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шепетівська округа
Окружний центр Шепетівка
Країна СРСР, УСРР
Адміністративно-
територіальна
одиниця

округа
Була у складі Волинська губернія,
УСРР
Регіон Волинь
Межує з Польщею
Офіційна мова українська, російська
Населення
 - повне 659 746 чоловік
Площа
 - повна ~ 7500 км²
Дата утворення
Роки існування
7 березня 1923
19231930
Шепетівська округа.jpg

Шепетівська округа (рос. Шепетовский округ) — адміністративно-територіальна одиниця СРСР, що існувала в 19231930 роках у складі Української СРР. Окружний центр — місто Шепетівка.

Історія[ред.ред. код]

Шепетівська округа була утворена 7 березня 1923 року в складі Волинської губернії з території Ізяславського і частин Новоград-Волинського, Полонського та Старо-Костянтинівського повітів.[1]

21 липня 1924 року Берездівський район Шепетівської округи був розформований.

З 1 серпня 1925 року Волинська губернія була ліквідована, а округи підпорядковані безпосередньо республіці.[2]

Постановою ВУЦВК і РНК УРСР від 13 червня 1930 року Шепетівська округа була розформована, а її територія ввійшла до складу Бердичівської округи.[3]

У 19351937 роках в складі Вінницької області існувала адміністративна одиниця зі схожою назвою — Шепетівський округ.

Розташування[ред.ред. код]

Шепетівська округа була розташована в західній частині Української СРР. На північному сході округа межувала з Житомирською, на сході — з Бердичівською, на півдні — з Проскурівською округами, на заході і північному заході — з Польщею.

Населення[ред.ред. код]

Згідно з даними Всесоюзного перепису населення 1926 року в окрузі постійно проживало 659 435 чоловік (48,59 % чоловіків, що становило 320 408 осіб і 51,41 % жінок — 339 027 осіб). З них 82 052 були міськими, а 577 383 сільськими жителями.

Національний склад[ред.ред. код]

За національним складом 536 026 чол. (81,3 %) були українці, 60 215 чол. (9,1 %) — поляки, 48 027 чол. (7,3 %) — євреї, 7 565 чол. (1,2 %) — росіяни, 3 902 чол. (0,6 %) — німці, 1 721 чол. (0,3 %) — чехи і словаки, 665 чол. (0,1 %) — білоруси, інші національності загалом становили 606 чол. (0,1 %), іноземці — 311 чол. (0,06 %).

Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 року[4]

населення українці поляки євреї росіяни німці чехи білоруси
м. Шепетівка 14 693 53,1 10,2 26,7 7,3 0,3 0,6 1,0
Антонівський район 46 103 87,3 11,3 0,7 0,4 0,1
Базалійський район 36 832 86,4 11,4 1,8 0,2
Ганнопільський район 53 796 84,2 6,8 7,5 0,7 0,4
Грицівський район 45 132 90,3 5,2 4,0 0,3 0,1
Ізяславський район 50 206 82,1 4,7 10,3 2,5 0,1 0,1
Красилівський район 51 004 84,2 8,4 6,7 0,4 0,1
Ляховецький район 43 872 85,8 7,1 5,7 1,1 0,1
Плужанський район 42 596 75,1 15,0 3,6 1,0 2,6 1,9
Полонський район 61 334 70,1 15,7 12,1 0,8 0,9 0,1 0,1
Славутський район 40 940 73,9 8,3 12,0 3,1 0,7 1,6 0,1
Старокостянтинівський район 84 729 81,7 6,3 10,3 1,3 0,1
Судилкивський район 43 984 75,7 15,4 4,5 0,4 3,6 0,1 0,2
Теофіпольський район 44 525 91,1 4,4 3,6 0,6
Шепетівська округа 659 746 81,2 9,1 7,3 1,1 0,6 0,3 0,1

Мовний склад[ред.ред. код]

Рідна мова населення Шепетівської округи за переписом 1926 року[4]

населення українська єврейська польська російська інша
м. Шепетівка 14 693 54,6 24,8 6,8 11,9 1,9
Ганнопільський район 53 796 88,3 7,5 2,6 0,9 0,8
Антонівський район 46 103 90,8 0,6 7,7 0,6 0,3
Базалійський район 36 832 88,0 1,7 7,4 2,8 0,2
Грицівський район 45 132 93,4 3,9 2,1 0,4 0,2
Ізяславський район 50 206 83,8 10,0 2,4 3,7 0,2
Красилівський район 51 004 87,5 6,3 5,2 0,7 0,3
Ляховецький район 43 872 90,1 5,6 2,9 1,1 0,3
Плужанський район 42 596 78,9 3,6 11,7 1,1 4,8
Полонський район 61 334 74,3 11,7 11,4 1,1 1,4
Славутський район 40 940 76,7 11,6 4,9 4,1 2,7
Старокостянтинівський район 84 729 83,8 9,8 3,6 2,2 0,6
Судилкивський район 43 984 82,6 4,4 8,5 0,6 3,9
Теофіпольський район 44 525 93,2 3,6 2,4 0,6 0,2
Шепетівська округа 659 746 84,5 7,0 5,5 1,8 1,2

Склад округи[ред.ред. код]

На момент створення до складу округи входили 14 районів:

  1. Антонинський — Антонини;
  2. Базалійський — Базалія;
  3. Берездівський — Берездів;
  4. Ганнопільський — Ганнопіль;
  5. Грицівський — Гриців;
  6. Ізяславський — Ізяслав;
  7. Красилівський — Красилів;
  8. Ляховецький — Ляхівці;
  9. Плужнянський — Плужне;
  10. Полонський — Полонне;
  11. Славутський — Славута;
  12. Старо-Костянтинівський — Старокостянтинів;
  13. Судилківський — Судилків;
  14. Теофіпольський — Теофіполь.

За постановою ВУЦВК і Раднаркому УРСР від 21 серпня 1924 року Берездівський район був розформований, а його територія віднесена до Ганнопільського, Славутського, Судилківського і Полонського районів.[5]

Література[ред.ред. код]

  • Матеріали до опису округ УСРР. Статистичні характеристики. Шепетівська округа. Харків, 1926.

Джерела[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Постанова ВУЦВК від 7.03.1923 року «Про адміністраційно-територіяльний поділ Волині» (Збірник узаконень України за 1923 р., № 18-19, ст. 306)
  2. Ст. 1, 2 постанови ВУЦВК від 3.06.1925 року «Про ліквідацію губерень й про перехід на трьохступневу систему управління»
  3. Збірник узаконень УРСР. — 1930. — № 14. — С. 449–450.
  4. а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29
  5. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 21.08.1924 року «Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Волині».