Ярига
Яри́га[1] або яри́за[2] (через тюркське посередництво від від монг. jargu)[3] — представник однієї з категорій населення, які виконували деякі повинності в Московському царстві в XVI—XVIII століть — ярижних людей.
- Суднові ярижні люди — чорнороби, вантажники, бурлаки, веслярі на річкових і морських суднах. Набиралися з холопів, втікачів і збіднілих селян і посадських людей.
- Ямські ярижні люди — погоничі та вантажники на ямських підводах. Набиралися з холопів, втікачів і збіднілих селян і посадських людей.
- Земські ярижні люди — нижчі служителі в приказах, насамперед, нижчі служителі поліції, що використовувалися для розсилки і виконання наказів. Набиралися за розпорядженням влади з волосних жителів, на службу прямували громадою.
У повсякденній мові слово «ярига» також значення п'яниця, гультяй, безпутна людина[1].
Від слова «Ярига» походить прізвище Яригін (прізвисько за професією батька), а також Наришкін.
Примітки
- ↑ а б Ярига // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Яриза // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
Джерела
- Ярыга // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)