Alcanivorax borkumensis

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Alcanivorax borkumensis
Біологічна класифікація
Домен: Бактерії (Bacteria)
Тип: Протеобактерії (Proteobacteria)
Клас: Гамма-протеобактерії (γ Proteobacteria)
Ряд: Oceanospirillales
Родина: Alcanivoracaceae
Рід: Alcanivorax
Вид: Alcanivorax borkumensis
Alcanivorax borkumensis
Yakimov et al. 1998
Посилання
Віківиди: Alcanivorax borkumensis
EOL: 971679
ITIS: 959121
NCBI: 59754

Alcanivorax borkumensis — грам-негативна, паличкоподібна бактерія роду Alcanivorax. Є типовим видом цього роду. Вперше була виділена в акваторії Північного моря і описана Якимовим та співавторами в 1998 році[1]. Здатна використовувати вуглеводні як єдине джерело вугляцю. Бере участь в біоочищенні морських екосистем від нафтових забруднень.

Біологічні властивості[ред. | ред. код]

Морфологія[ред. | ред. код]

A. borkumensis — нерухомі, неспоротворні грам-негативні паличкоподібні бактерії розміром 2-3 × 0,4-0,7 мікрон. Не утворюють капсул, на мають джгутиків, клітини чутливі до осмотичного шоку. Зерна, які можна побачити в клітинах на електронно-мікроскопічних знімках, є гранулами поліфосфату. Клітини стають коротшими (1-1,5 мікрон) у присутності н-алканів в живильному середовищі.

Культуральні властивості[ред. | ред. код]

A. borkumensis — хемоорганогетеротроф, аероб. Оптимальна температура для росту 20-30 °C. Галофіл, оптимальна концентрація хлориду натрію в середовищі 3-10 %, максимальна 12,5 %, ріст в осмотично еквівалентному середовищу у відсутності іонов натрію неможливий. Оксидазо-позитивний, синтезує каталазу, відновлює нітрат до нітриту. Використовує вуглеводні (наприклад, н-гексадекан) як єдине джерело вуглецю, не здатний використовувати вуглеводи (глюкозу, лактозу, фруктозу, цукрозу і т. д.) як джерело вуглецю. Здатний утилізувати форміат, ацетат, пропіонат, метилпіруват і α-кетоглутарат. Продукує позаклітинні глюколіпіди, що володіють поверхнево-активними властивостями[2].

Геном[ред. | ред. код]

Геном A. borkumensis штаму SK2 представлений кільцевою дволанцюжковою молекулою ДНК розміром 3120143 пар основ і містить 2806 генів, з яких 2755 кодують білки, вміст ГЦ становить 54 %[3]. Особливостями геному A. borkumensis є сильна спрощеність, нечисленність мобільних генетичних елементів і генів, що відповідають за продукцію енергії, проте велике число генів, що відповідають за деградацію вуглеводнів, утворення детергентів, що полегшують емульгування вуглеводнів в морській воді, утворення біоплівок на поверхні крапель нафти — все це пов'язано зі специфічним пристосуванням до біодеградації вуглеводнів[4][5]. При рості на піруваті і гексадекані відмічають зміну рівня експресії 97 мембранних і цитоплазматичних білків, що імовірно відносяться до 46 оперонів[6]. Також для A. borkumensis характерний альтернативний шлях біосинтезу жирів[7].

Значення[ред. | ред. код]

Нафтофа пляма в затоці Сан-Франциско, 2007 рік

A. borkumensis є домінуючим мікроорганізмом нафтових забруднень у присутності доступних джерел фосфору і азоту, здійснюючи біодеградацію вуклеводнів[8][9]. Таким чином ця бактерія приймає важливе значення в біоочищенні нафтових забруднень морських екосистем. Також представляють інтерес позаклітинні глюколіпіди A. borkumensis, що мають властивості детергентів і здібні до емульгація нафти, руйнуючи нафтові плями[10][11]. Зараз розробляються генно-інженерні підходи використання позаклітинних полігідроксиалконатів A. borkumensis[12].

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Yakimov, M.M., Golyshin, P.N., Lang, S., Moore, E.R., Abraham, W.R., Lunsdorf, H., and Timmis, K.N. (1998). Alcanivorax borkumensis gen. nov., sp. nov., a new, hydrocarbon-degrading and surfactant-producing marine bacterium. Int. J. Syst. Bacteriol. 48: 339—348. PMID 9731272.
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 липня 2008. Процитовано 24 січня 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. http://www.ncbi.nlm.nih.gov/sites/entrez?Db=genome&Cmd=ShowDetailView&TermToSearch=19683
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 10 лютого 2009. Процитовано 24 січня 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. http://bib1lp1.rz.tu-bs.de/docportal/servlets/MCRFileNodeServlet/DocPortal_derivate_00003237/Sabirova-diss.pdf;jsessionid=0000Ld7MQC9JW1rnqPz0pkvn0Ty?hosts=local[недоступне посилання з лютого 2019]
  6. http://www.pubmedcentral.nih.gov/articlerender.fcgi?artid=1482905
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 12 жовтня 2008. Процитовано 24 січня 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. http://www3.interscience.wiley.com/journal/118898677/abstract[недоступне посилання з травня 2019]
  9. http://www3.interscience.wiley.com/journal/119879245/abstract[недоступне посилання з травня 2019]
  10. http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/9714737
  11. http://www2.psu.ac.th/PresidentOffice/EduService/journal/27-6-pdf/15-marine-microorganisms.pdf[недоступне посилання з лютого 2019]
  12. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 24 січня 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)