Betula gmelinii
| Betula gmelinii | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Букоцвіті (Fagales) |
| Родина: | Березові (Betulaceae) |
| Рід: | Береза (Betula) |
| Підрід: | Betula subg. Chamaebetula |
| Вид: | B. gmelinii
|
| Біноміальна назва | |
| Betula gmelinii Bunge, 1835
| |
Betula gmelinii — вид квіткових рослин з родини березових (Betulaceae). Росте у північній і східній Азії[1].
Біоморфологічна характеристика[ред. | ред. код]
Кущ до 3 м заввишки; кора сіро-чорна. Гілки темно-бурі чи сіро-бурі, голі; гілочки густо запушені і ворсинчасті, іноді злегка шкірчасті, з щільними смолистими залозками. Листкова ніжка тонка, 2–7 мм. Листова еліптична, яйцювата чи широко-яйцювата, 1.5–4 × 1–2.5 см, гола; абаксіально (низ) смолиста, край нерівномірно загострено дрібно-пилчастий, верхівка гостра або округло-тупа. Жіночі суцвіття прямі, довгасті, 1–2.2 см × 8–9 мм. Горішок оберненояйцеподібно-еліптичний, ≈ 3 × 1.5 мм, з перетинчастими крильцями 1–2 × ширини горішка[2].
Поширення й екологія[ред. | ред. код]
Поширення: Китай (Хейлунцзян, Ляонін, Внутрішня Монголія); Японія (Хоккайдо); Північна й Південна Корея; Монголія; Росія (Іркутськ, Бурятія, Чита, Красноярськ, Якутія). Росте в сухих місцях існування, піщаних пагорбах і пустелях, а також на скелястих відкритих місцях на серпантині Японії. Він посухостійкий[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Betula gmelinii. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 23.01.2023.
- ↑ Betula gmelinii. Flora of China. efloras.org. Процитовано 23.01.2023.
- ↑ Shaw, K.; Roy, S.; Wilson, B. (2014). Betula gmelinii. The IUCN. Процитовано 23.01.2023.
|