Biman Bangladesh Airlines

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Biman Bangladesh Airlines
ІАТА
BG 		ІКАО
BBC 		Позивний
BANGLADESH
Типавіакомпанія
Дата заснування1972
ХабиМіжнародний аеропорт Османі
Штаб-квартираДакка
Сайтbiman-airlines.com

Biman Bangladesh Airlines (бенг. বিমান বাংলাদেশ এয়ারলাইনসবিমান বাংলাদেশ এয়ারলাইনস), відома як Biman (бенг. বিমানবিমান), — національний авіаперевізник Бангладеш. Базується в міжнародному аеропорту Дакки, а також виконує польоти з аеропортів інших великих міст країни — Читтагонга і Сілхета. Основною діяльністю компанії є організація перевезень паломників під час хаджу, туристів, мігрантів та сезонних робітників[1]. На внутрішньому ринку авіакомпанії складають конкуренцію приватні авіаперевізники Regent Airways і United Airlines.

У період з лютого 1972 року до 1996 року Biman була монополістом в індустрії регіональних авіаперевезень Бангладеш[2]. До 23 липня 2007 року, коли Biman була перетворена в публічну компанію, компанія перебувала у володінні держави. З 2007 року авіакомпанія веде активне оновлення флоту, для чого з авіабудівною компанією Boeing були укладені тверді контракти на 10 нових літаків[3], і поступове скорочення штату співробітників. Biman Bangladesh Airlines допущена до польотів в Європу[4][5], а також успішно пройшла аудит безпеки IATA, після чого компанія відновила виконання рейсів в деякі країни Європи та Азії[6][7].

Історія

[ред. | ред. код]

Biman Bangladesh Airlines була заснована 4 січня 1972 року указом президента № 126[8] як національна авіакомпанія Бангладеш. Спочатку штат компанії становили 2 500 колишніх працівників Pakistan International Airlines, включаючи сімнадцять пілотів Boeing 707[9]. На початку операційної діяльності авіакомпанія називалася Air Bangladesh, але незабаром вона була перейменована і отримала свою сучасну назву[10].

Fokker F-27 Friendship Biman Bangladesh Airlines в 1974 році

4 лютого 1972 року компанія розпочала виконання внутрішніх рейсів між Даккою і Читтагонгом на єдиному власному літаку — який раніше експлаатувався в Індії Douglas DC-3[11]. 10 лютого 1972 року цей літак розбився під Даккою під час випробувального польоту, у зв'язку з чим у флот були включені два Fokker F-27, що раніше належали індійської авіакомпанії Indian Airlines. Незабаром після цього до складу флоту увійшов перший Douglas DC-6, взятий в оренду Всесвітньою радою церков і використаний авіакомпанією для відкриття рейсів з Дакки в Калькутту[12]. 4 березня 1972 року авіакомпанія відкрила щотижневі рейси в Лондон на Boeing 707, взятому в лізинг у British Caledonian Airlines[13]. Усього в перший рік операційної діяльності Biman Bangladesh Airlines виконала 1 079 рейсів і перевезла понад 380 000 пасажирів.

Boeing 707-300C авіакомпанії в міжнародному аеропорту Хітроу, 1981 рік

Протягом 1973 року авіакомпанія поступово нарощувала парк повітряних суден і збільшувала частоту рейсів: так, протягом року парк поповнився чотирма Fokker F-27, що дозволило збільшити частоту рейсів Дакка — Калькутта до двох на день, і одним Boeing 707, завдяки чому рейс до Лондона став виконуватися двічі на тиждень. У 1974 році почалося розширення маршрутної мережі: були відкриті рейси в Катманду, Бангкок і Дубай. У 1981 році Biman Bangladesh Airlines почала експлуатацію двох Fokker F28-4000[14], а в 1983-му — трьох Douglas DC-10-30, які поступово замінили старіючі Boeing 707[15]. 5 серпня 1984 року сталася найбільша в історії компанії авіакатастрофа — Fokker F-27, що летів з Читтагонга в Дакку з 45 пасажирами на борту, через помилки екіпажу не долетів до смуги міжнародного аеропорту Дакки і розбився[16]. В 1996 році для виконання далекомагістральних рейсів Biman придбала Airbus A310-300.

У 2000-х та 2010-х роках Biman часто критикувалася за численні затримки рейсів. Так, у 2012 році лише 35 % рейсів авіакомпанії вилетіли за розкладом[17]. У 2010-х роках з метою економії коштів застарілі моделі літаків, були замінені на нові: у 2012 році всі були в Biman Fokker F28 були виведені з експлуатації і замінені на Boeing 737-800[18], а двома роками пізніше, 24 лютого 2014 року, була припинена експлуатація Douglas DC-10[19].

Власники і керівництво

[ред. | ред. код]

Станом на квітень 2017 року посаду генерального директора займає маршал авіації у відставці Джамал Уддін Ахмед, в той час як виконавчим директором авіакомпанії є Мосаддик Ахмед. У період з березня до квітня 2013 2014 року посаду виконавчого директора обіймав Кевін Джон Стіл, який став першим іноземним виконавчим директором за всю історію Biman Bangladesh Airlines[20]. 19 квітня 2014 року Стіл звільнився через проблеми зі здоров'ям[21].

З моменту заснування і до 22 липня 2007 року авіакомпанія перебувала у володінні держави. 23 липня Biman Bangladesh Airlines стала найбільшою в Бангладеш публічною компанією[22].

Приватизація

[ред. | ред. код]

Починаючи з кінця 1990-х років через неправильне управління авіакомпанія була хронічно збиткова[23], у зв'язку з чим 2004 році уряд Бангладеш запропонував продати 40 % акцій Biman іноземним авіаперевізникам з передачею їм управління компанією. Однак через те, що право прийняття певних ключових рішень залишалося за державою, покупців знайдено не було[24].

У травні 2007 року урядом Бангладеш були оприлюднені плани по перетворенню Biman Bangladesh Airlines в публічну компанію, частки в якій повинні були отримати 7 інших публічних організацій. Саму авіакомпанію планувалося перейменувати в Bangladesh Airlines. У рамках реструктуризації була введена система добровільного виходу на пенсію з метою зменшення відношення кількості працівників на один літак. До приватизації Biman на один літак авіакомпанії доводилося 367 робітників, у той час як у розвинених авіаперевізників ця цифра становила в середньому 200 робітників[25]. Штат планувалося скоротити на 1 600 осіб, але було отримано понад 2 600 заявок на звільнення. 1863 з них були задоволені[26]. 23 липня 2007 року Biman стала найбільшою в Бангладеш публічною компанією, при цьому 51 % акцій отримало держава, а решта 49 % були розподілені між сімома членами ради директорів[27]. Початкові плани по перейменуванню авіакомпанії були відкинуті[28].

В 2007-2008 фінансовому році Biman вперше за десятиліття відзвітувала про прибуток у 60 мільйонів бангладеських так. У 2008-2009 фінансовому році прибуток склав 150 мільйонів бангладеських так[29], однак у 2009-2010 фінансовому році авіакомпанія знову отримала збиток в 800 мільйонів бангладеських так[30]. У 2010-2011 та 2011-2012 фінансових роках ситуація не покращилася: авіакомпанія відзвітувала про збитки в 2 мільярди і 6 мільярдів бангладеських так відповідно. В 2012-2013 фінансовому році Biman також отримала збиток в 1,9 мільярда бангладеських так. Авіакомпанія відзвітувала про прибуток у 2,72 мільярда бангладеських так в 2014-2015 фінансовому році[31]. Станом на грудень 2013 року борг Biman Bangladesh Airlines становив 15,6 мільярдів бангладеських так, в тому числі майже 3,7 мільярда перед управлінням цивільної авіації Бангладеш і 8,5 мільярдів перед постачальником авіапалива Padma Oil Company[32].

Флот

[ред. | ред. код]

У квітні 2017 року Biman Bangladesh Airlines експлуатувала наступні літаки[33]:

Флот авіакомпанії Biman Bangladesh Airlines
Тип літака В експлуатації Замовлено Опціон Пасажиромісткість Примітки
J W Y Всього
Boeing 737-800 4 — 2[34] 12 — 150 162 Нові Boeing 737-800 поставлені в листопаді і грудні 2015 року.
Boeing 777-200ER 2 — — 12 21[35] 286 319 Взяті в лізинг у EgyptAir[36].
Boeing 777-300ER 4 — 4[37] 35 — 384 419 Поставки з жовтня 2011 року[38].
Boeing 787-8 — 4 4 TBA Поставки в 2019 2020 роках.
Bombardier Dash 8 Q400 2 — — — — 74 74 Взяті в лізинг у Smart Aviation[39].
Всього 12 6 10

Виведені з експлуатації моделі

[ред. | ред. код]

У різні періоди своєї історії Biman також використовувала наступні типи повітряних суден[40]:

Схема фарбування літаків

[ред. | ред. код]

Дочірні компанії

[ред. | ред. код]

Biman володіє поруч дочірніх компаній, що займаються наземним і технічним обслуговуванням літаків, а також приготуванням бортового харчування[41].

Компанія Рід діяльності Рік заснування
Biman Ground Handling Наземне обслуговування літаків 1972
Biman Poultry Complex Розведення птахів 1980
Bangladesh Airlines Training Centre Підготовка персоналу 1987
Biman Flight Catering Centre Приготування бортового харчування 1989
Biman Engineering Технічне обслуговування літаків 2004

Серйозні авіаподії

[ред. | ред. код]

За всю історію Biman Bangladesh Airlines з її літаками відбулося 11 авіаподій, 2 з яких спричинили за собою людські жертви, а ще 6 — списання літака[42].

Дата Місце Тип літака Реєстраційний номер Доля літака Людей на борту Кількість загиблих Короткий опис Джерела
10 жовтня 1972 Дакка Douglas DC-3 Невідомий Розбився 5 5 Розбився в ході випробувального польоту. [43]
18 листопада 1979 Підокруг Савар Fokker F27-200 S2-ABG Списаний 4 0 Здійснив вимушену посадку через плам'я в обох двигунах. [44][45]
3 квітня 1980 Сінгапур Boeing 707-320C S2-ABQ Списаний 74 0 Відмова всіх двигунів відразу після взльоту на висоті близько 30 м. [46][47]
5 серпня 1984 Дакка Fokker F27-600 S2-ABJ Розбився 49 49 Не долетів до злітної смуги через помилки екіпажу. [48]
22 грудня 1997 Сілет Fokker F28-4000 S2-ACJ Списаний 89 0 Сів в 5 км від злітної смуги через сильний туман. [49][50][51][52]
8 жовтня 2004 Сілет Fokker F28-4000 S2-ACH Списаний 79 0 Викотився за межі злітної смуги на 46 м через погані погодні умови. [53][54]
1 червня 2005 Читтагонг McDonnell Douglas DC-10-30ER S2-ADN Списаний 216 0 Зійшов зі смуги відразу після посадки і рухнув. [55][56][57]
12 березня 2007 Дубай Airbus A310-300 S2-ADE Списаний 236 0 Під час розбігу рухнула носова стійка шасі. Літак зупинився за межами ЗПС, але паралізував роботу аеропорту майже на 8 годин. [58][59]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Siddiqui, Tasneem (ноябрь 2005). International labour migration from Bangladesh. Geneva: International Labour Office. Архів оригіналу за 12 листопада 2017. Процитовано 23 червня 2014.
  2. ↑ Airports. Banglapedia. Архів оригіналу за 27 липня 2014. Процитовано 25 червня 2014.
  3. ↑ Boeing starts $1.3 bln Bangladesh plane supply in 2011. Reuters. 8 мая 2010. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 25 червня 2014.
  4. ↑ Official Journal of the European Union. European Aviation Safety Agency. Архів оригіналу за 17 жовтня 2015. Процитовано 25 червня 2014.
  5. ↑ EU Airline Ban List (PDF). European Aviation Safety Agency. Архів оригіналу (PDF) за 7 лютого 2016. Процитовано 25 червня 2014.
  6. ↑ Shariful Islam and Sayeda Akter (22 июля 2012). Bangladesh off the unsafe list. Civil Aviation Organisation of Bangladesh. Архів оригіналу за 12 листопада 2017. Процитовано 25 червня 2014.
  7. ↑ Biman gets int'l registration renewed. The Daily Star. 23 марта 2012. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 25 червня 2014.
  8. ↑ Biman Bangladesh Airlines Limited. Banglapedia. Архів оригіналу за 11 грудня 2008. Процитовано 25 червня 2014.
  9. ↑ Berry, Jim. {{{Заголовок}}}.
  10. ↑ World Airlines — Biman Bangladesh Airlines. Flight International. 18 мая 1972. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 25 червня 2014.
  11. ↑ World Airline Survey — Biman Bangladesh Airlines. Flight International. 22 марта 1973. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 25 червня 2014.
  12. ↑ Airline Directory Updates. Flight International. 22 июня 1972. Архів оригіналу за 12 листопада 2017. Процитовано 25 червня 2014.
  13. ↑ Air Transport. Flight International. 22 марта 1972. Архів оригіналу за 12 січня 2013. Процитовано 25 червня 2014.
  14. ↑ Biman Bangladesh Airlines recieves its first F28. Flight International. 10 октября 1981. Архів оригіналу за 25 червня 2014. Процитовано 26 червня 2014.
  15. ↑ Biman at height of flight disarray. The Daily Star. 26 ноября 2005. Архів оригіналу за 27 вересня 2012. Процитовано 26 червня 2014.
  16. ↑ S2-ABJ Accident Description. Aviation Safety Network. Архів оригіналу за 23 червня 2017. Процитовано 26 червня 2014.
  17. ↑ CEO's message (англ.). Biman Bangladesh Airlines. Архів оригіналу за 12 листопада 2017. Процитовано 17 липня 2014.
  18. ↑ Dwyer-Lindgren, Jeremy (25 марта 2014). A Look at the Biman Bangladesh Fleet through the Grave. airchive.com. Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 17 липня 2014.
  19. ↑ Sloan, Chris (24 февраля 2014). The Last Douglas DC-10 Passenger Flight Ever. airchive.com. Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 17 липня 2014.
  20. ↑ First foreign CEO for Biman. bdnews24.com. 18 марта 2013. Процитовано 27 червня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  21. ↑ Kevin leaves for home after job at Biman. The Financial Express. 20 апреля 2014. Архів оригіналу за 24 червня 2014. Процитовано 26 червня 2014.
  22. ↑ Rashidul, Hasan (6 июня 2007). Biman offers its staff voluntary retirement. The Daily Star. Архів оригіналу за 9 жовтня 2012. Процитовано 26 червня 2014.
  23. ↑ 2005 Economic Review (PDF). Bangladesh Ministry of Finance. Архів оригіналу (PDF) за 8 травня 2007. Процитовано 29 червня 2014.
  24. ↑ Biman's call for strategic partner floops. The New Age. 15 ноября 2006. Архів оригіналу за 18 листопада 2006. Процитовано 29 червня 2014.
  25. ↑ Over 2,100 Biman staff want to quit voluntarily. The Daily Star. 21 июня 2007. Архів оригіналу за 16 червня 2013. Процитовано 29 червня 2014.
  26. ↑ Biman short-lists 1,863 for voluntary retirement. bdnews24.com. 1 июля 2007. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 29 червня 2014.
  27. ↑ Biman starts journey as public limited company. The Daily Star. 1 августа 2007. Архів оригіналу за 16 червня 2013. Процитовано 29 червня 2014.
  28. ↑ Biman's PLC plan delayed by 3 weeks. The Daily Star. 26 июня 2007. Архів оригіналу за 9 жовтня 2012. Процитовано 29 червня 2014.
  29. ↑ Biman’s remarkable recovery. The Daily Star. 2 сентября 2013. Архів оригіналу за 28 червня 2014. Процитовано 29 червня 2014.
  30. ↑ Biman still dogged by losses. bdnews24.com. 4 декабря 2011. Архів оригіналу за 12 листопада 2017. Процитовано 17 липня 2014.
  31. ↑ Biman sees profit after record losses. Dhaka Tribune. 25 января 2016. Архів оригіналу за 5 березня 2017. Процитовано 18 квітня 2017.
  32. ↑ BB refuses to be loan guarantor for Biman. The Daily Star. 3 декабря 2013. Архів оригіналу за 28 червня 2014. Процитовано 17 липня 2014.
  33. ↑ Fleet Information. Biman Bangladesh Airlines. Архів оригіналу за 21 травня 2017. Процитовано 26 червня 2014.
  34. ↑ Shariful Islam and Rashidul Hasan (10 июля 2011). Biman banks on Boeing. The Daily Star. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 26 червня 2014.
  35. ↑ Bihanga May-June 2014 (PDF). Biman Bangladesh Airlines. с. 82. Архів оригіналу (PDF) за 11 серпня 2014. Процитовано 23 червня 2014.
  36. ↑ Second leasehold Boeing joins Biman fleet. The Daily Star. 8 мая 2014. Архів оригіналу за 10 травня 2014. Процитовано 26 червня 2014.
  37. ↑ Karp, Aaron (26 июня 2014). Biman adds four 737NGs. ATW. Архів оригіналу за 12 листопада 2017. Процитовано 26 червня 2014.
  38. ↑ Boeing delivers 300th 777-300ER to Biman Bangladesh. Flightglobal. 24 октября 2011. Архів оригіналу за 16 червня 2013. Процитовано 27 липня 2014.
  39. ↑ Biman gets 2 aircraft for domestic operation. The Daily Star. 3 апреля 2015. Архів оригіналу за 5 квітня 2015. Процитовано 18 травня 2015.
  40. ↑ Biman Bangladesh Airlines Former Fleet. AeroTransport Data Bank. Архів оригіналу за 9 березня 2021. Процитовано 27 червня 2014.
  41. ↑ Corporate Profile. Biman Bangladesh Airlines. Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 27 червня 2014.
  42. ↑ Accident record for Biman Bangladesh Airlines. Aviation Safety Network. Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 26 червня 2014.
  43. ↑ DC-3 Accident Description. Aviation Safety Network. Архів оригіналу за 20 березня 2015. Процитовано 26 червня 2014.
  44. ↑ S2-ABG Accident Description. Aviation Safety Network. Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 26 червня 2014.
  45. ↑ Airline Accidents. Flight International. 15 декабря 1979. Архів оригіналу за 24 січня 2013. Процитовано 26 червня 2014.
  46. ↑ S2-ABQ Accident Description. Aviation Safety Network. Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 26 червня 2014.
  47. ↑ Flight safety: 1980. Flight International. 24 січня 1981. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 26 червня 2014.
  48. ↑ Commercial Flight Safety: 1984. Flight International. 26 січня 1985. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 26 червня 2014.
  49. ↑ S2-ACJ Accident Description. Aviation Safety Network. Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 26 червня 2014.
  50. ↑ Chronology of Biman mishaps. The Daily Star. 9 жовтня 2004. Архів оригіналу за 27 березня 2012. Процитовано 26 червня 2014.
  51. ↑ Airline Safety Review. Flight International. 21 січня 1998. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 26 червня 2014.
  52. ↑ 1997 World Airline Safety. Flight International. 7 січня 1998. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 26 червня 2014.
  53. ↑ S2-ACH Accident Description. Aviation Safety Network. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 26 червня 2014.
  54. ↑ F-28 crashes in heavy rain. Flightglobal. 19 жовтня 2004. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 26 червня 2014.
  55. ↑ S2-ADN Accident Description. Aviation Safety Network. Архів оригіналу за 15 жовтня 2007. Процитовано 26 червня 2014.
  56. ↑ Hasan, Rashidul (10 вересня 2006). Biman pilot sacked over DC-10 crash. The Daily Star. Архів оригіналу за 9 жовтня 2012. Процитовано 26 червня 2014.
  57. ↑ DC-10 mishap closes airport. Flightglobal. 12 липня 2005. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 26 червня 2014.
  58. ↑ S2-ADE Accident Description. Aviation Safety Network. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 26 червня 2014.
  59. ↑ Biman Bangladesh Airbus A310 accident closes Dubai International Airport. Flightglobal. 12 березня 2007. Архів оригіналу за 12 листопада 2017. Процитовано 26 червня 2014.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Biman_Bangladesh_Airlines