Büssing A5P
Панцирник Büssing A5P | |
---|---|
Панцирник Büssing A5p | |
Походження | Німецька імперія |
Історія використання | |
Війни | Перша світова війна |
Історія виробництва | |
Виробник | Büssing |
Виготовлення | 1916 |
Виготовлена кількість | 3 |
Характеристики | |
Вага | 10 300 кг |
Довжина | 9,5 м |
Ширина | 2,0 м |
Висота | 3,5 м |
Обслуга | 10 |
Броня | катані плити 6-9 мм |
Головне озброєння | 3 кулемети MG 08/15 7,92 мм |
Двигун | карбюраторний, рядний, 6 циліндровий мотор Ottomotor водяного охолодження, 90 к.с. |
Підвіска | залежна 4×4 |
Паливо | бензин |
Швидкість | шосе: 35-40 км/год |
Büssing A5P у Вікісховищі |
Панцирник Büssing A5P належав до збройних сил Німецької імперії періоду Першої світової війни.
Напередодні початку війни німецькі збройні сили не мали на озброєнні панцирних автомобілів на відміну від краї Антанти. Тому у жовтні 1914 було укладено угоди з фірмами Büssing, Daimler, Ehrhardt на створення проекту бронеавтомобіля. Внаслідок цього було виготовлено незначні партії панцирників A5P фірми Büssing, Модель1915 фірмою Daimler та E-V/4 фірмою Heinrich Ehrhardt Automobilewerke AG.
Компанія Büssing з 1910 виготовляла артилерійські тягачі на базі трактора, а у листопаді 1914 виготовила захищений панцирними плитами автомобіль, який за своїми габаритами перевищував вироби інших фірм. Він використовувався на Східному фронті до завершення війни у складі групи "Panzerkraftwagen MG-Zug". Він використовувався в Румунії, з 1918 в Україні. При виведенні військ 1919 панцирник імовірно був покинутий в районі Миколаєва.
Компанія виготовила лише три панцирники A5P.
Панцирник вирізнявся значними довжиною та колісною базою, приводом на всі колеса, розміщенням керма з переду і ззаду корпусу, в якому крім поворотної башти містилось 10 кулеметних лючків. Шість кулеметників повинні були переміщуватись з переносними кулеметами, набоями поміж лючками задля кращого обстрілу. Ще три кулемети було закріплено стаціонарно. Передбачалась можливість встановлення пари 20 мм гармат.
- [1]
- Панцирник Büssing A5P [Архівовано 15 травня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- "Fighting Vehicles of the World" by Philip Trewhitt and Chris McNab, 2004 (англ.)