Caesalpinia pulcherrima

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Caesalpinia pulcherrima
Caesalpinia pulcherrima у книзі Мануеля Бланко "Flora de Filipinas"
Caesalpinia pulcherrima у книзі Мануеля Бланко "Flora de Filipinas"
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Евдикоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Рід: Caesalpinia
Вид: Цезальпінія пульчеріма
Caesalpinia pulcherrima
(L.) Sw.
Синоніми
Poinciana pulcherrima L.[1]
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Caesalpinia pulcherrima
EOL logo.svg EOL: 703645
IPNI: 1164658-2
ITIS logo.svg ITIS: 26511
IUCN logo.svg МСОП: 130102665
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 53846

Цезальпінія пульчеріма, «гордість Барбадосу», павича квітка, поінціана (Caesalpinia pulcherrima) — декоративна рослина родини бобові (Fabaceae).

Будова[ред. | ред. код]

Листопадний декоративний чагарник.

Квіти

Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]

Походження рослини не визначено. Існує дві позиції науковців, що цельзальпінія — корінний мешканець тропічної Азії або Центральної Америки (Антильських островів). Останню більш ймовірне, оскільки майя та ацтеки використовували її у медичних цілях. Існує припущення, що між Азією та Америкою відбувалися контакти через океан і насіння рослини презентували як важливий подарунок або перевезли для продажу з одного континенту на інший.

Практичне використання[ред. | ред. код]

Використався у народній медицині ацтеків і майя (проти гарячки, шкіряних та венеричних захворювань). Цезальпінію пульчеріму легко вирощувати і вона має красиві декоративні квіти. У холодному кліматі вирощують як кімнатну рослину.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Taxon: Caesalpinia pulcherrima (L.) Sw.. Germplasm Resources Information Network. United States Department of Agriculture. 26 березня 2004. Архів оригіналу за 8 травня 2009. Процитовано 3 грудня 2010. 

Джерело[ред. | ред. код]

  • Jiri Haager «House Plants» // Hamlyn, Prague, 1980 — p. 280 — P. 131