Бобовоцвіті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Бобовоцвіті
Період існування: альбнаш час
Illustration Vicia faba1.jpg
Горох посівний (Pisum sativum)
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Клада: Fabids
Ряд: Бобовоцвіті (Fabales)
Bromhead, 1838[1]
Родини
Commons-logo.svg Вікісховище: Fabales

Бобовоцвіті (Fabales) — порядок квіткових рослин. Включає 16-19 тис. видів у понад 760 родах.[2][3][4] Найбільшими родами є Astragalus (понад 3,000 видів), Acacia (понад 1000 видів), Indigofera (близько 700 видів), Crotalaria (близько 700 видів) та Mimosa (близько 400 видів).

Класифікація[ред. | ред. код]

Згідно з традиційною класифікацією порядок включав лише одну родину бобових (Fabaceae) та відносився до класу дводольних. Відповідно до сучасної класифікації APG IV він належить до підкласу розидів (rosids) групи еудікотів (Eudicots) та включає чотири родини:

Бобові (Fabaceae) — третя найбільша родина рослин у світі, яка містить більшість різноманітності бобовоцвітих, інші родини додають лише невелику частку. Дослідження порядку значною мірою концентрується на бобових, як завдяки їхній великій біологічній різноманітності, так і завдяки їхній важливості для сільського господарства. Китяткові (Polygalaceae) також досліджується завдяки великій різноманітності роду Polygala, а також завдяки членам родини, які, подібно до бобових, є кормовими культурами для багатьох видів лускокрилих. Хоча дані молекулярної філогенетики і свідчать на користь цілісності порядку, точні взаємини родин Quillajaceae і Surianaceae з іншими представниками порядку всі ще можуть змінитися через недостатні дослідження цих родин.

Поширення[ред. | ред. код]

Бобовоцвіті поширені на всіх материках, крім Антарктиди. Проте найбільшого різноманіття досягають у тропічних регіонах північної півкулі.

Опис[ред. | ред. код]

Серед бобовоцвітних трапляються дерева, чагарники і трави (останні два найпоширеніші в помірних зонах). Коріння має азотофіксуючі вузли. Зав'язь верхня, одногніздова, плацентація крайова. Квіти актиноморфні або зигоморфні з подвійною оцвітиною. Квітка складається з п'яти пелюсток, кожна з яких має власну назву:

  • Вітрило або прапор (vexillum) — верхня, найбільша пелюстка, зазвичай яскраво забарвлена. Окремі частини пелюстки мають власні назви: верхня широка — вигин, нижня вузька — нігтик.
  • Весла або крила (alae) — дві бокових вужчих пелюстки
  • Човник або кіль (carina) — дві нижніх пелюстки, злиплених або зрощених крайками у верхній половині. Усередині човника знаходяться тичинки та гінецей.

Квітколоже п'ятичасткове неспадне. Квіти, переважно, двостатеві. Тичинок — 10, на довгих нитка.

Листя пальчасте або перисте з прилистками. Розміщення лится чергове, рідше супротивне. Плід — суха коробочка, що розкривається двома стулками по обом швах. У деяких видів плід не розкривається (буркун, конюшина). Насіння — біб або горішок.

Значення[ред. | ред. код]

Серед бобовоцвітих багато видів мають важливе харчове і кормове значення, що набули широкого поширення в сільському господарстві. Найважливішими сільськогосподарськими бобовими є арахіс, нут, соя, сочевиця, квасоля, горох (харчові рослини), астрагал, чина, люпин, люцерна, конюшина, вика (кормові рослини).

Важливими медоносними культурами є конюшина, вика, еспарцет, акація. Акація, крім того є джерелом цінної деревини.

Декоративними рослина є гліцинія, робінія, жарновець віниковий, мімоза, люпин тощо.

У багатьох з бобовоцвітих містяться активні речовини, тому різні частини використовуються в лікувальних цілях.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Angiosperm Phylogeny Group (2009). An update of the Angiosperm Phylogeny Group classification for the orders and families of flowering plants: APG III (PDF). Botanical Journal of the Linnean Society 161 (2): 105–121. doi:10.1111/j.1095-8339.2009.00996.x. Архів оригіналу за 2017-05-25. Процитовано 2013-07-06. 
  2. Christenhusz, M. J. M.; Byng, J. W. (2016). The number of known plants species in the world and its annual increase. Phytotaxa 261 (3): 201–217. doi:10.11646/phytotaxa.261.3.1. 
  3. Judd, W. S., Campbell, C. S. Kellogg, E. A. Stevens, P.F. Donoghue, M. J. (2002), Plant systematics: a phylogenetic approach, Sinauer Axxoc, 287—292. ISBN 0-87893-403-0.
  4. Stevens, P. F. Fabaceae. Angiosperm Phylogeny Website. Version 7 May 2006. Процитовано 28 April 2008. 

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]