Осока зеленувата
| Осока зеленувата | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Осокові (Cyperaceae) |
| Рід: | Осока (Carex) |
| Підрід: | Carex subg. Carex |
| Секція: | Carex sect. Ceratocystis |
| Вид: | Осока зеленувата (C. viridula)
|
| Біноміальна назва | |
| Carex viridula | |
| Синоніми | |
|
Carex serotina Merat | |
Осока зеленувата[1] (Carex viridula) — вид багаторічних трав'янистих рослин родини осокові (Cyperaceae).
Опис[ред. | ред. код]
Рослина заввишки 5–30 см, утворює щільні пучки. Стебла прямі або дугоподібні, гладкі. Листки до 20 см × 0.8–5.4 мм. Маточкові луски від блідо-коричневих до червонувато-коричневих, 1.4–3.2 × 0.8–1.7 мм, тичинкові луски червонувато-коричневі, від ланцетних до овальних, 2.3–5.2 × 0.7–2 мм. Є 2–3(4) чоловічі колоски, і жіночі у верхній частині стовбура. Жіночі колоски 5–8(10) мм довжиною і 4–5 мм завширшки. Жіночі квітки мають три приймочки. Мішечки 1.75–5 мм. Сім'янки 1–1.8 × 0,7–1,4 мм.
Рослина запилюється вітром. Її плавуче насіння поширюються водою або вітром. Проте, вона розмножується вегетативно, кореневищами.
Поширення[ред. | ред. код]
Поширюється в субарктичних і помірних зонах північної півкулі: Північна Америка, Європа, Азія, Африка (Марокко). Росте в Овруцькому р-ні України[1]. Carex serotina поширений у Поліссі, Лісостепу й Степу (Голопристанський р-н Херсонської обл. та Олександрійський р-н Кіровоградської обл.)[2]
Населяє вологі луки, краї канав, вологі ліси, болота, а також береги водойм. Росте на мокрих (може й на солонуватих), помірно багатих ґрунтах.
Галерея[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Орлов О.О. (ред.). Фіторізноманіття Поліського природного заповідника: водорості, мохоподібні, судинні рослини. — Київ : Вид-во ТОВ «НВП «Інтерсервіс», 2013. — С. 143. — ISBN 978-617-696-112-3. Архівовано з джерела 9 листопада 2016
- ↑ Д. Н. Доброчаева, М. И. Котов, Ю. Н. Прокудин и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 429.
Джерела[ред. | ред. код]
- Germplasm Resources Information Network (GRIN) (англ.)
- Flora of NW Europe[недоступне посилання з липня 2019] (англ.)
- Flora of North America (англ.)
- Euro+Med Plantbase (англ.)
|
Це незавершена стаття про осокові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|