Combat 18
| Combat 18 | |
|---|---|
 прапор | |
|
Основою емблеми є Totenkopf (мертва голова) — символ 3-ї танкової дивізії Ваффен-СС | |
| Абревіатура | C18 |
| Гасло | Whatever it takes, oderint dum metuant, White Revolution is the only solution |
| Гімн | Terrormachined |
| На честь | Адольф Гітлер |
| Тип | Парамілітарна організація |
| Засновано | 1992 |
| Штаб-квартира | Велика Британія |
| Розташування | Велика Британія, Ірландія, Бельгія, Німеччина, Польща, Росія, США, Канада, Австралія, Бразилія, Ісландія, Чехія, Сербія, Швеція, Данія, Греція |
| Ключові особи | Дел О'Коннор, Девід М'ятт, Чарлі Сарджент |
| Афіліація | Blood & Honour |
| Дочірня(і) організація(ї) |
Redwatch, Blood and Honour, National Socialist Movement, Racial Volunteer Force |
| Вебсайт: combat18.net | |
 Combat 18 у Вікісховищі | |
Combat 18 (C18) — британська праворадикальна організація, заснована представниками Blood and Honour у 1992 році. Спочатку утворена у Великій Британії, згодом з'явились представництва у інших країнах. Ідеологічно базується на ідеї безлідерного спротиву. Члени організації підозрюються у численних убивствах іммігрантів, осіб неєвропейської зовнішності, інших членів C18[1]. Число 18 — це закодовані ініціали Адольфа Гітлера (Adolf Hitler): A та H — це 1 і 8 літери латинської абетки відповідно. Члени Combat 18 позбавлені можливості працювати в британській пенітенціарній службі[2] та поліції[3].
Історія[ред. | ред. код]
Combat 18 було засновано на початку 1992 року Чарлі Сарджентом[4]. Невдовзі C18 привернула увагу всієї британської громадськості через акти насилля відносно іммігрантів, представників національних меншин, лівих[5]. 1992 року організацією було засновано видання Redwatch, у якому містились фотографії, імена та адреси політичних опонентів. Діяльність Combat 18 в основному пов'язана з насильницькими діями, тому організація вороже ставиться до виборчої системи загалом. Через це 1993 року Сарджент вирішив відділитись від Британської національної партії[6].
З 1998 по 2000 десятки членів Combat 18 у Великій Британії були затримані в результаті так званих «світанкових рейдів», проведених поліцією. Ці рейди були частиною серії з кількох операцій, спланованих Скотленд-Ярдом у співпраці з MI5. У результаті цих дій було заарештовано Стіва Сарджента (брата Чарлі Сарджента), Девіда М'ятта та двох британських солдатів: Даррена Террона (Парашутно-десантний полк) й Карла Вільсона[7]. Частину заарештованих згодом було засуджено до різних термінів ув'язнення.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ex-Combat 18 man speaks out. BBC News. 25 November 2001. Архів оригіналу за 26 травня 2007. Процитовано 25 червня 2014.
- ↑ Staff Membership of Racist Groups and Organisations: Annex A [Архівовано 25 серпня 2011 у Wayback Machine.], HM Prison Service, 2001
- ↑ BBC News, «Officer resigns over BNP badge» [Архівовано 4 жовтня 2008 у Wayback Machine.] 3 October 2008
- ↑ BNP Under the skin: 1992 [Архівовано 26 червня 2018 у Wayback Machine.], BBC, 2001
- ↑ World in Action documentary April 1993
- ↑ «BNP: under the skin» [Архівовано 26 червня 2018 у Wayback Machine.], BBC, 2005
- ↑ «MI5 swoops on Army 'neo-Nazis'» [Архівовано 21 жовтня 2007 у Wayback Machine.], Sunday Telegraph, 7 March 1999
Література[ред. | ред. код]
- Lowles, Nick (2003). White Riot: The Violent Story of Combat 18. Milo Books. ISBN 1-903854-00-8.
- O'Hara, Larry (1996). Searchlight for Beginners. Phoenix Press. ISBN 0-948984-33-3.
- O'Hara, Larry (1994). Turning Up the Heat: MI5 After the Cold War. Phoenix Press. ISBN 0-948984-29-5.
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний вебсайт UK Combat 18 (Офіційний сайт combat18.org — не функціонує)
- Інтерв'ю з головою проводу «Blood and Honour» Україна [Архівовано 28 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Combat 18 Росія
- Інциденти за участі Combat 18 у базі даних START terrorism [Архівовано 21 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- «Combat 18's hardline racism» [Архівовано 24 квітня 2009 у Wayback Machine.], BBC News, 19 April 1999
- Stuart Millar, «We're at war and if that means more bombs, so be it…» [Архівовано 23 грудня 2007 у Wayback Machine.], The Guardian, 27 April 1999
|
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |