Crossarchus alexandri

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Crossarchus alexandri
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Підряд: Котовиді (Feloidea)
Родина: Мангустові (Herpestidae)
Рід: Crossarchus
Вид: C. alexandri
Біноміальна назва
Crossarchus alexandri
Thomas & Wroughton, 1907
Поширення виду Crossarchus alexandri
Поширення виду Crossarchus alexandri
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Crossarchus alexandri
EOL logo.svg EOL: 289517
ITIS logo.svg ITIS: 621885
IUCN logo.svg МСОП: 41593
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 210643

Crossarchus alexandri (Кузіманза Александера) — ссавець, представник ряду хижих із родини мангустових. Ендемік центральної Африки, де мешкає в рівнинних і гірських дощових лісах в ДР Конго, обмежений з півночі річкою Убангі та на півдні р. Касаї, також присутній в західній Уганді. Роз'єднана популяція населяє схили (між 1500 і 2900 м над рівнем моря) гори Елгон, Уганда.[1]

Етимологія[ред.ред. код]

Вид названий на честь африканського орнітолога та мандрівника капітана Бойда Александера (англ. Boyd Alexander, 1873-1910). Він навчався в коледжі Редлі (Англія) з 1887 по 1891 рік. У 1893 році пішов до армії й був у Кумасі в 1900. Досліджував озеро Чад з 1904 по 1905. Провів деякий час на острові Біоко і багато таксонів, які він описав мають poensis у назві відносяться до цього острова. Удостоєний медалі Королівського Географічного Товариства у 1908 році. він продовжував свої африканські дослідження з 1908 по 1910 роки, закінчивши їх на Чаді, де його вбили місцеві жителі. він опублікував «From Niger to Nile» у двох частинах у 1907. [2]

Загрози та охорона[ред.ред. код]

Серйозних загроз нема, але чисельність, ймовірно, зменшується через втрату середовища проживання і через полювання. Присутній в кількох охоронних районах.[1]

Джерела[ред.ред. код]

  1. а б Веб-сайт МСОП
  2. Bo Beolens, Michael Watkins, Michael Grayson The eponym dictionary of mammals — JHU Press, 2009, p. 7