Cryptoblepharus
| Cryptoblepharus | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Види
| ||||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Cryptoblepharus — рід сцинкоподібних ящірок родини сцинкових (Scincidae). Представники цього роду мешкають в Австралії та на островах Індійського і Тихого океанів[2].
Опис[ред. | ред. код]
Представники роду Cryptoblepharus — невеликі п'ятипалі сцинки без повік та з блискучою лускою. Самці цього роду є меншими за самиць. Серед австралійських видів довжина найменшого представника роду (C. tytthos) становить 3 см, а найбільшого (C. litoralis) — 5,5 см.
Сцинки з роду Cryptoblepharus здатні швидко і з великою спритністю пересуватися, ловити комах у повітрі та з легкістю підійматися вертикальними поверхнями. Їх часто можна побачити, коли вони гріються на сонці, а при небезпеці ці сцинки швидко ховаються в норі або тріщині. Самці колективно відкладають яйця в одному місці, вони щорічно повертаються, щоб відкласти невелику кладку.
Рід Cryptoblepharus є одним з найбільш поширених у родині сцинкових. Представники цього роду поширені від східного узбережжя Африки, Мадагаскару і Коморських островів до Індонезії, Нової Гвінеї, Австралії та островів Тихого океану. Вони віддають перевагу скелястим місцевостям, шукають їжу як на землі, так і на деревах, а також в місцях, де відсутні джерела води. Основою раціону цих сцинків є дрібні безхребетні, зокрема павуки, мурахи і терміти.
Види[ред. | ред. код]
Рід Cryptoblepharus нараховує 53 види:[3]
- Cryptoblepharus adamsi Horner, 2007
- Cryptoblepharus africanus (Sternfeld, 1918)
- Cryptoblepharus ahli Mertens, 1928
- Cryptoblepharus aldabrae (Sternfeld, 1918)
- Cryptoblepharus ater (Boettger, 1913)
- Cryptoblepharus australis (Sternfeld, 1918)
- Cryptoblepharus balinensis Barbour, 1911
- Cryptoblepharus bitaeniatus (Boettger, 1913)
- Cryptoblepharus boutonii (Desjardins, 1831)
- Cryptoblepharus buchananii (Gray, 1838)
- Cryptoblepharus burdeni Dunn, 1927
- Cryptoblepharus caudatus (Sternfeld, 1918)
- Cryptoblepharus cognatus (Boettger, 1913)
- Cryptoblepharus cursor Barbour, 1911
- Cryptoblepharus cygnatus Horner, 2007
- Cryptoblepharus daedalos Horner, 2007
- Cryptoblepharus egeriae (Boulenger, 1888)
- Cryptoblepharus eximius Girard, 1857
- Cryptoblepharus exochus Horner, 2007
- Cryptoblepharus fuhni Covacevich & Ingram, 1978
- Cryptoblepharus furvus Horner, 2007
- Cryptoblepharus gloriosus (Stejneger, 1893)
- Cryptoblepharus gurrmul Horner, 2007
- Cryptoblepharus juno Horner, 2007
- Cryptoblepharus keiensis (Roux, 1910)
- Cryptoblepharus leschenault (Cocteau, 1832)
- Cryptoblepharus litoralis (Mertens, 1958)
- Cryptoblepharus megastictus Storr, 1976
- Cryptoblepharus mertensi Horner, 2007
- Cryptoblepharus metallicus (Boulenger, 1887)
- Cryptoblepharus nigropunctatus (Hallowell, 1861)
- Cryptoblepharus novaeguineae Mertens, 1928
- Cryptoblepharus novocaledonicus Mertens, 1928
- Cryptoblepharus novohebridicus Mertens, 1928
- Cryptoblepharus ochrus Horner, 2007
- Cryptoblepharus pannosus Horner, 2007
- Cryptoblepharus plagiocephalus (Cocteau, 1836)
- Cryptoblepharus poecilopleurus (Wiegmann, 1836)
- Cryptoblepharus pulcher (Sternfeld, 1918)
- Cryptoblepharus quinquetaeniatus (Günther, 1874)
- Cryptoblepharus renschi Mertens, 1928
- Cryptoblepharus richardsi Horner, 2007
- Cryptoblepharus ruber Börner & Schüttler, 1981
- Cryptoblepharus rutilus (W. Peters, 1879)
- Cryptoblepharus schlegelianus Mertens, 1928
- Cryptoblepharus tytthos Horner, 2007
- Cryptoblepharus ustulatus Horner, 2007
- Cryptoblepharus virgatus (Garman, 1901)
- Cryptoblepharus voeltzkowi (Sternfeld, 1918)
- Cryptoblepharus wulbu Horner, 2007
- Cryptoblepharus xenikos Horner, 2007
- Cryptoblepharus yulensis Horner, 2007
- Cryptoblepharus zoticus Horner, 2007
Етимологія[ред. | ред. код]
Наукова назва роду Cryptoblepharus походить від сполучення слів дав.-гр. κρυπτος — прихований і βλεφαρων — повіка[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ A.F. Wiegmann: Herpetologia Mexicana, seu Descriptio amphibiorum Novae Hispaniae: quae itineribus comitis de Sack, Ferdinandi Deppe et Chr. Guil. Schiede in Museum Zoologicum Berolinense pervenerunt. Pars prima, Saurorum species amplectens, adiecto systematis saurorum prodromo, additisque multis in hunc amphibiorum ordinem observationibu. Berolini: C.G. Lüderit, 1834, s. 12.
- ↑ Bush B; Maryan B; Browne-Cooper R; Robinson D (2007). Reptiles and Frogs in the Bush: Southwestern Australia. Perth: University of Western Australia Press. с. 173. ISBN 9781920694746.
- ↑ P. Uetz & J. Hallermann (ред.). Genus: Cryptoblepharus. The Reptile Database. Процитовано 25 грудня 2023.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|1=(довідка) - ↑ E.C. Jaeger: Source-book of biological names and terms. Springfield: Charles C. Thomas, 1944, s. 63.
Посилання[ред. | ред. код]
- Austin, J.J.; Arnold, E.N. (2006). Using ancient and recent DNA to explore relationships of extinct and endangered Leiolopisma skinks (Reptilia: Scincidae) in the Mascarene islands. Molecular Phylogenetics and Evolution. 39 (2): 503—511. doi:10.1016/j.ympev.2005.12.011. PMID 16473026.
- Horner P (2007). Systematics of the snake-eyed skinks, Cryptoblepharus Wiegmann (Reptilia: Squamata: Scincidae) – an Australian-based review. The Beagle, Records of the Museums and Art Galleries of the Northern Territory. Supplement 3: 21—198.
- Horner P, Adams M (2007). A molecular systematic assessment of species boundaries in Australian Cryptoblepharus (Reptilia: Squamata: Scincidae) – a case study for the combined use of allozymes and morphology to explore cryptic biodiversity. The Beagle, Records of the Museums and Art Galleries of the Northern Territory. Supplement 3: 1—19.
|
|
Це незавершена стаття з герпетології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |