Кропив'янка балеарська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Curruca balearica)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кропив'янка балеарська

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Кропив'янкові (Sylviidae)
Рід: Curruca
Вид: Кропив'янка балеарська
Curruca balearica
(von Jordans, 1913)
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Sylvia sarda balearica
Sylvia balearica
Посилання
Вікісховище: Curruca balearica
Віківиди: Curruca balearica
МСОП: 22734798

Кропи́в'янка балеарська[2] (Curruca balearica) — вид горобцеподібних птахів родини кропив'янкових (Sylviidae)[3]. Ендемік Балеарських островів у західній частині Середземного моря.

Довжина птаха становить 12,5 см, враховуючи довгий хвіст. У самців під час сезону розмноження верхня частина тіла сизувато-сіра, а нижня частина тіла кремова з легким рожевуватим відтінком. Горло білувате, передня частина обличчя чорнувата. У самиць верхня частина тіла сірувато-коричнева, чорнуваті плями на обличчі у них відсутні. Райдужки оранжеві. навколо очей червонувато-оранжеві кільця. Дзьоб прямий, загострений, біля основи оранжевий, на кінчику чорнуватий. У самців під час негніздового періоду і у молодих птахів забарвлення є подібним до забарвлення самиць. У молодих птахів кільця навколо очей білуваті, а лапи жовтуваті. Загалом балеарські кропив'янки є дуже схожими на сардинських кропив'янок, однак відрізняються дещо меншими розмірами, більш стрункою будовою тіла і тоншим хвостом. Крім того, сардинські кропив'янки є дещо більш сірі, а горло у них більш темне, ніж у балеарських кропив'янок. Вокалізація у цих видів також відрізняється.

Таксономія

[ред. | ред. код]

Балеарські кропив'янки раніше вважалися підвидом сардинської кропив'янки, однак були визнані окремим видом через різницю у вокалізації, способі життя і зовнішньому вигляді. Генетичні дослідження дослідження показали, що балеарські кропив'янки найближче споріднені з прованськими кропив'янками, а сардинські кропив'янки є споріднені з цією сестринською групою. Клада з цих трьох видів, у свою чергу, є споріднена з сестринською групою сірих і піренейських кропив'янок[4].

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Балеарські кропив'янки мешкають на всіх Балеарських островах, за винятком Менорки. Вони живуть в різноманітних природних середовищах, що варіюються від густих лісів алепської сосни, через маквіс, що складається з маслин, масткових дерев і ялівців, до лук, порослих Ampelodesmos mauritanica, характерних для бідних ґрунтів архіпелага. Віддають перевагу сухим, низькорослих чагарниковим заростям. Зустрічаються на висоті до 1200 м над рівнем моря.

Балеарські кропив'янки живляться комахами та іншими дрібними безхребетними, восени також ягодами і плодами чагарників, зокрема Rhamnus ludovici-salvatoris і Pistacia lentiscus. Гніздяться з березня по червень. Гніздо глибоке, чашоподібне, робиться з трави, стебел і листя, встелється тонкими травинками, шерстю і корінцями, розміщується в невисоких чагарниках. В кладці від 2 до 4 яєць. Інкубаційний період триває 12-15 днів. насиджують і самиці. і самці. За сезон може вилупитися 2 виводки.

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція балеарських кропив'янок становить від 20 до 50 тисяч дорослих птахів.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Curruca balearica: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 17 листопада 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 17 листопада 2022.
  4. Cai, T.; Cibois, A.; Alström, P.; Moyle, R.G.; Kennedy, J.D.; Shao, S.; Zhang, R.; Irestedt, M.; Ericson, P.G.P.; Gelang, M.; Qu, Y.; Lei, F.; Fjeldså, J. (2019). Near-complete phylogeny and taxonomic revision of the world's babblers (Aves: Passeriformes). Molecular Phylogenetics and Evolution. 130: 346—356. doi:10.1016/j.ympev.2018.10.010.