Deathstars

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Deathstars»
Основна інформація
Жанр Індастріал-метал, готичний метал
Роки 2000-донині
Країна Швеція Швеція
Місто Стремстад
Мова англійська
Лейбл Nuclear Blast, Bieler Bros
Склад Андреас «Whiplasher Bernadotte» Берг
Еміль «Nightmare Industries» Нортвейдт
Йонас «Skinny Disco» Кангур
Оскар «Vice» Леандер
Колишні
учасники
Ерік «Beast X Electric» Галворсен
Оле «Bone W Machine» Оман
Ерік «Cat Casino» Бакман
Офіційна сторінка

Deathstars у Вікісховищі

«Deathstars» (укр. Зірки Смерті) — шведський метал-гурт зі Стремстаду, заснований в січні 2000 року. Стиль колективу представляє суміш готичного металу та індастріал-металу.

Історія[ред. | ред. код]

При утворенні гурту до складу входили вокаліст та автор текстів Андреас Берг (прізвисько «Whiplasher Bernadotte»), гітарист Ерік Галворсен («Beast X Electric»), гітарист і клавішник Еміл Нодтвейдт («Nightmare Industries») і барабанщик Олі Оман («Bone W Machine»). Члени гурту знали один одного з дитинства після зростання в Стрьомстаді[1]. Перший альбом «Synthetic Generation» був записаний навесні 2002 року, тоді ж його випустили на «LED Recording» у Швеції. З 2000 року гурт мав контакти з людьми з «LED Recording», які були в захваті після прослуховування демо «Deathstars», був записаний альбом і відзнято два відеокліпи. Світовий реліз відбувся 10 листопада 2003 року.

Відеокліпи гурту увійшли у подвійну DVD збірку «Monsters Of Metal» й отримали ротацію на німецькому каналі «Viva Plus TV». «Synthetic Generation» був записаний в «Fredman Studios» під наглядом Андерса Фрідена (учасник «In Flames»), змікшований Штефаном Глауманном, продюсуванням займався Еміль Нодтвейдт. В альбомі є 2 бонус-треки, включаючи композицію «White Wedding», кавер Біллі Айдола. На підтримку «Synthetic Generation» гурт відіграв понад 20 концертів. Восени 2003 року пройшло турне з «Paradise Lost» (Німеччина, Швейцарія, Італія, Франція, Іспанія, Бельгія, Велика Британія). Альбом також вийшов у Південній і Північній Америці та Росії.

У жовтні 2003 року для організації повноцінних концертів на підтримку альбому був узятий новий бас-гітарист — Йонас Кангур (прізвисько «Skinny Disco»), на початку 2004 року він став повноправним учасником колективу. Влітку того ж року гурт виступив на фестивалі «Wave Gothic Treffen» (Лейпциг, Німеччина), а у вересні — на «Stockholm Pride». Одна з композицій з «Synthetic Generation» увійшла до саундтреку фільму «Один у темряві» за участю Крістіана Слейтера.

У серпні 2005 року з гурту пішов Галворсен. «Deathstars» почали запис нового альбому «Termination Bliss» у власній студії Нодтвейдта і Кангур «Black Syndicate Studios», в якій був записаний «Termination Bliss». Змікшував альбом знову Штефан Глауманн. Нодтвейдт виконав на записі всі гітарні партії, а для турів був запрошений сесійний музикант Ерік Бакман («Cat Casino»). Реліз альбому відбувся 27 січня 2006 року, альбом містить два бонус-треки — ремікс від «Mortiis» «Blitzkrieg (Driven On Mix)» та фортепіанну версію головної композиції. Партії жіночого бек-вокалу належать шведській оперній співачці Енн Екберг.

14 жовтня 2011 вийшов сингл «Metal» з компіляції «The Greatest Hits On Earth», яка містила найкращі композиції гурту і 2 нових треки, альбом вийшов 4 листопада. 6 листопада стартував тур німецького гурту «Rammstein» «Made in Germany 1995–2011», в якому гурт виступав на розігріві[2].

Склад[ред. | ред. код]

Теперішні учасники[ред. | ред. код]

Колишні учасники[ред. | ред. код]

Дискографія[ред. | ред. код]

Альбоми[ред. | ред. код]

Сингли[ред. | ред. код]

  • 2001 — «Synthetic Generation»
  • 2002 — «Syndrome»
  • 2005 — «Cyanide»
  • 2006 — «Blitzkrieg»
  • 2008 — «Death Dies Hard»
  • 2011 — «Metal»

Компіляції[ред. | ред. код]

Відео[ред. | ред. код]

  • 2001 — «Synthetic Generation»
  • 2002 — «Syndrome»
  • 2005 — «Cyanide»
  • 2006 — «Blitzkrieg Boom»
  • 2007 — «Virtue to Vice»
  • 2009 — «Death Dies Hard»
  • 2011 — «Metal»
  • 2014 — «All the devils toys»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Інтерв'ю з «Deathstars». Архів оригіналу за 1 липня 2015. Процитовано 4 липня 2013.
  2. dark-world.ru. Архів оригіналу за 28 червня 2013. Процитовано 4 липня 2013.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]