Delta

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Delta (Дельта) - сімейство американських ракет-носіїв від ULA. Ракети Delta характеризуються високою надійністю та економічністю, застосовувались в основному у цивільних цілях. Ракета була створена компанією Douglas на базі ракети Тор-Ейбл (застосовувалась для виведення місячних зондів), контракт на проектування було підписано навесні 1959р. Перший ступініь ракети, загальна маса якої склала 51т., а висота 28м., була типовою ракетою Тор з силовою установкою МВ-3 тягою 68т. Другий ступінь, який власне називався Delta, практично не відрізнявся від блока Ейбл (діаметр 0,84 м, довжина 4,8 м). Модифікований ступінь масою 1,8 т. був оснащений двигуном AJ10-142 тягою 3,4 т. Дана силова установка фірми Aerojet працювала на азотній кислоті та несиметричному диметилгідразині. Третій ступінь масою 226 кг був вигтовлений фірмою Hercules в лабораторії ABL. Система керування включала автопілот, встановлений на ступені Тор, та радіокомандну систему наведення фірми Bell Telephone Laboratories. Активна ділянка першого ступеня ракети Delta тривав 160 с, після чого здійснювався пуск другого ступеня. Скидання головного обтікача здійснювалось на 180-ій секунді польоту ракети.

Перший пуск ракети відбувся у травні 1960 року і був невдалим. Але подальші пуски ракет показали, що ракета Delta була дуже надійною, наступна аварія трапилась тільки на 24-ому пуску у 1964 році. Ракета була економічною і стала ефективним засобом для виведення цивільних супутників на орбіту. Перший приватний супутник Телстар-1 був виведений саме ракетою Delta. Восени 1961 р компанія Douglas почала розробку вдосконаленої моделі ракети Delta. З того часу кількість моделей сімейства ракет-носіїв Delta перевищила 30.

Delta-A

Роки експлуатації - 1962. Кількість пусків - 2. Маса корисногоо вантажу (на орбіту 360 км) - 317 кг Система наведення - радіоінерційна, серії BTL-300. 1-ий ступінь - "Тор" DM-1 висотою 18,2 м з силовою установкою МВ-3-2, нове керосинове пальне RJ-1, вкорочений на 1,67 м верхній перехідник з меншою на 180 масою конструкції. 2-ий ступінь - двигун AJ10-118 тягою 3,4 т та тривалістю роботи 120 с 3-ій ступінь - твердопаливний двигун Х-248-А5D тягою 1,24 т та тривалістю роботи 38 с.


Delta-B

Роки експлуатації - 1962-1964. Кількість пусків - 9. Маса корисного вантажу на орбіту висотою 360 км - 376 кг. 1-ий ступінь - Тор DM-21. 2-ий ступінь - двигун AJ10-118D тягою 3,43 т (змінено габарити ступеня, тривалість роботи зросла до 170 с). 3-ій ступінь - двигун Х-248-А5DM довжиною 1,5 м, діаметром 0,45 м, масою 240 кг з тягою 1,25 т та тривалістю роботи 42 с. Система наведення - радіоінерційна серії BTL-600. У 1963р ракета Delta-B вивела на стаціонарну орбіту перший космічний апарат. яким став супутник зв"язку Сінком-1.

Delta-C і Delta-C1

Роки експлуатації - 1963-1969. Кількість пусків - 13. Маса корисного вантажу на орбіту висотою 360 км - 407 кг. 1-ий ступінь - Тор DM-21. 2-ий ступінь - двигун AJ10-118D. 3-ій ступінь - двигун Х-248. Система наведення - радіоінерційна серії BTL-600. У 1965р ракета Delta-C доставила на полярну орбіту метеорологічний супутник Тирос-9 з мису Канаверал.

Delta-D

Роки експлуатації - 1964-1965. Кількість пусків - 2. Маса корисного вантажу на орбіту висотою 360 км - 575 кг. 1-ий ступінь - силова установка МВ-3-3 тягою 77т. 2-ий ступінь - двигун AJ10-118D. 3-ій ступінь - двигун Х-258. Система наведення - радіоінерційна серії BTL-600. Модель D стала проміхними етапом для подальної модернізації ракет-носіїв Delta.

Delta-E та Delta-E1

Роки експлуатації - 1965-1971. Кількість пусків - 23. Маса корисного вантажу на орбіту висотою 360 км - 734 кг. 1-ий ступінь - силова установка МВ-3-3 тягою 77т. 2-ий ступінь - двигун AJ10-118Е (збільшена потужність до 3,53 т та тривалість роботи до 400 с). 3-ій ступінь - двигун Х-258. Стартові прискорювачі - три Кастор(або Кастор-2 тягою 25 т). Система наведення - радіоінерційна серії BTL-600. При реалізації проекту Delta-E вдалось удвічі зменшити затрати на експлуатацію ракети-носія.

Delta-G

Роки експлуатації - 1966-1967. Кількість пусків - 2. Маса корисного вантажу на орбіту висотою 360 км - 592 кг. Дана модель є двоступеневим варіантом моделі Delta-E.


Delta-J

Роки експлуатації - 1968. Кількість пусків - 1. Маса корисного вантажу на орбіту висотою 360 км - 818 кг. Дана модель теж є варіантом моделі Delta-E з трьома ступенями.

Delta-N

Роки експлуатації - 1968-1972. Кількість пусків - 6. Маса корисного вантажу на орбіту висотою 360 км - 700 кг. 1-ий ступінь - силова установка LTT. 2-ий ступінь - двигун AJ10-118Е. 3-ій ступінь - не використовувався. Стартові прискорювачі - три Кастор-2 тягою 25 т). Система наведення - радіоінерційна серії BTL-600.

Delta-M

Роки експлуатації - 1968-1970. Кількість пусків - 11. 1-ий ступінь - силова установка LTT. 2-ий ступінь - двигун AJ10-118Е. 3-ій ступінь - двигун ТЕ-364-3.

Delta-L

Роки експлуатації - 1969-1972. Кількість пусків - 3.

Delta-N6

Роки експлуатації - 1970-71. Кількість пусків - 3.

Delta-M6

Роки експлуатації - 1971. Кількість пусків - 1.

Delta серії 100

Роки експлуатації - 1972-1973.

Кількість пусків - 5.

Починаючи з 1972р. ракети Delta отримують нову нумерацію - цифрову. Перша цифра означала кількість стартових прискорювачів, друга - маршовий двигун другого ступеня, третя - тип третього ступеня.

Delta серії 1000

Роки експлуатації - 1972-1973.

Кількість пусків - 5.

Маса корисного вантажу на орбіту висотою 360 км - 1,83 т.

Delta-2

Дельта IV

Delta IV Heavy