Dreams (пісня The Game)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
«Dreams»
Обкладинка синглу
Сингл The Game
з альбому The Documentary
Випущений 7 червня 2005


Записаний 2005
Жанр хіп-хоп
Композитор Джейсон Тейлор, Каньє Вест
Тривалість 4:16
Лейбл Aftermath, G-Unit, Interscope
Продюсер Каньє Вест
Хронологія синглів The Game
Hate It or Love It
(2005)
Dreams
(2005)
Playa's Only
(2005)

«Dreams» — це пісня американського реп-виконавця West Coas хіп-хопу The Game'а, четвертий офіційний синґл з його дебютного альбому The Documentary. Продюсером треку виступив Каньє Вест, використавши сепл «No Money Down» соул-виконавця Джеррі Батлера. Пісня є триб'ютом до Єтунде Прайс (зведеної сестри зірок тенісу Серени та Венери Вільямс), яку було застрелено 14 вересня 2003 року. Сестри Вільямс родом із того ж міста, що й The Game — Комптона що у Каліфорнії. Крім того пісня відома деякими неточностями у ліриці: «Я прокинувся з тієї коми 2001, саме в той час, коли Dre випустив 2001» (I woke up from that coma 2001, about the same time Dre dropped 2001). Це неправильне порівняння оскільки альбом Dr.Dre 2001 насправді вийшов 1999 року. Пісня посіла 16-те місце About.com's Best Hip-Hop Songs of 2005. R&B співачка та актриса Майя з'явилася у відео до цього треку.

Пісні не вдалося повторити успіх попередніх двох синґлів у чарті, вона досягла 32-ої позиції у Billboard Hot 100 та 12-ого рядка у Hot R&B/Hip-Hop Songs. Хоча синґл був комерційно успішним у Великій Британії, зайнявши 8 місце у чарті UK Singles Chart.

Історія[ред.ред. код]

The Game: «Вперше я зустрів Каньє на тій здоровенній вечірці, яку влаштував Неллі в Найктауні. Я був там наче король фрістайлу і саме тому після вечірки мені сказали: "Он того ніґґера звати Каньє Вест і він хоче влаштувати з тобою батл." Я чув про нього до того, але не знав, що він ще й репер, думав, він тільки продюсує треки. Ми вийшли на парковку, і тут виходить він у своїх вузьких джинсах, в худі від Nike і Air Maxs, і я такий: "І ти той чувак?! Ось це?" Ми почали фрістайлити. Іноді, коли я кажу, що програв якусь битву, то тільки цю. Адже Каньє порвав мою задницю, с*чки сміялися, це було щось безумне. Втім згодом ми знову зустрілися в Мелроуз, і цього разу я дещо приготував для нього. Я і Каньє пройшли довгий шлях, і я готовий набити морду будь-кому за нього. Так от, Каньє подзвонив мені і сказав: "Йов, ти не повіриш, що за л*йно у мене є для тебе. Називається Dreams." І він розказав мені все, про що я мріяв у своєму житті — безумне л*йно. Він просто безумний. Потім він прислав мені біт, а згодом приїхав в Лос-Анджелес і ми зустрілися в студії, де я написав один куплет. Всі почали говорити, що вийшло дуже круто, і під їхнім тиском мені довелося писати другий куплет. Все ж я не зміг закінчити, бо були речі, про які я хотів згадати, але вони ніяк не хотіли вкладатися у рядки. І ця творча криза тривала близько двох місяців. Потім, коли я був удома, і не пам'ятаю, що в дідька трапилося, але щось підштовхнуло мене піти сісти на диван і вставити диск із бітом у древній CD-плеєр. Я програвав біт близько 4 годин і слова почали приходити до мене. Це був один із перших треків, які я зробив на Aftermath.»

Майк Лінн (A&R на Aftermath): «Одного разу The Game прийшов до мене і сказав, що йому набридло сидіти, склавши руки, тож він хоче нарешті випустити свій альбом. Ми сказали: "Гаразд, постав мені свої записи." Ми прослухали весь альбом і сказали: "Мужик, ми це випускати не будемо." Та версія альбому, яка потрапила в крамниці, вмістила єдиний трек із тієї версії, що приніс нам тоді The Game. Це трек Dreams.

Всі пісні на The Documentary було записано після Dreams. Тільки тоді, коли я дав послухати Dre Dreams, він сказав: "Ок, ми готові починати робити альбом для цього чувака." Ми записали приблизно 30 пісень до Dreams, але тільки після неї ми зрозуміли, що він дійсно готовий до запису альбому. До цієї пісні ми бачили лише деякий матеріал для мікстейпів, усе, що не підійшло б для справжнього альбому. Цей трек надихнув Dre почати серйозно працювати над альбомом. Dre не працював з Game'ом до цього. Пізніше ми стали розуміти: "Окей, тепер у нас є сильні пісні і пора задуматися про декілька синґлів." І тоді ми подумали: "Чому б не запростити 50 cent'а для допомоги в роботі над альбомом?" На той час 50 був зіркою хіп-хопу, що сходила, і таким було наше рішення. The Game не зміг би заперечити, якби захотів. Я хочу сказати, що він нас про це не просив. Це було рішення Dre, Джиммі Йовіна та моє. Після того, як ми запросили 50, саме з'явилося This Is How We Do It і ще багато інших пісень. Ось коли все по-справжному почалося.»

Анджело Сандерс (A&R на Aftermath): «Єдине, що спрацьовує з Dre: вам потрібно його здивувати. Він працює лише з досконалими, беззаперечними речами. Ти не можеш принести йому послухати якесь л*йно і ти не можеш програти йому якісь звичайні пісні з альбому. Спочатку найкраще, що маєш, а тоді вже простіші пісеньки. "Окей, це дійсно надто особиста пісня для тебе, ми знайдемо їй місце на альбомі, але спочатку постав те, що має стати хітами, на твою думку." Коли Dre почув Dreams, він сказав: "Вау, це дійсно крутий трек." Коли навколо тебе Em, 50 і Snoop випускають пісні, дуже тяжко появитися на радарі разом із ними. Коли намагаєшся відповідати їхньому рівню на Aftermath. Ви бачили дуже багато артистів на Aftermath, які так і не змогли переступити через певну планку і про чиї пісні не можна було сказати: "Це те, що варте вийти з печаткою Aftermath.»

Кліп[ред.ред. код]

Дія у кліпі починається тією трагічною ніччю, коли The Game'а було підстрелено; далі зображено час, коли він відновлювався, прокинувшись від коми; як згодом працював разом із Dre у студії. Також у кліпі з'явилася відома R&B співачка і актриса Майя, співаки Френкі Беверлі та Джеррі Батлер. Оскільки пісня є досить похмурою, кліп також виконано у такому стилі, і все завершується у невеликому приміщенні, де The Game перебуває на самоті з великими стелажами заповненими свічками, що палають. На одному з останніх кадрів The Game тримає свого сина, цей кадр згодом з'явився у буклеті до альбому.

Посилання в тексті[ред.ред. код]

The Game'а завжди критикували за його часте використання імен виконавців, які відіграли значну роль у його становленні як виконавця, та посилання на велику кількість класичних альбомів. Втім у цьому синґлі The Game також згадує багато відомих людей та музичних альбомів: 2001, 2Pac, 50 Cent, Алія, Aftermath Entertainment, All Eyez on Me, Дейв Майс, DJ Clue, DJ Whoo Kid, Doggystyle, Dr. Dre, пісня «Dreams (Just Playin')» від Notorious B.I.G., Eazy-E, Френкі Беверлі, Г'юї Ньютон, Джем-Мастер Джей, Ісус, пісня «Juicy» від The Notorious B.I.G., Каньє Вест, журнал King, Ліза Лопес, LL Cool J, Eminem, Mase, Мартін Лютер Кінґ, Марвін Ґей, Майк Лем, Майя, «N.Y. State of Mind» Nas'а, Ренді Мосс, Ready to Die, Reasonable Doubt, Рональд Рейґан, Серена Вільямс, Snoop Dogg, журнал The Source, Стіві Вандер, Nigga Wit' An Attitude Vol. 1, Венера Вільямс, журнал Vibe, Вівіка Фокс, Вітні Г'юстон, Whoo Kid, Єтунде Прайс.

Триб'юти[ред.ред. код]

Ремікси[ред.ред. код]

Ремікс на трек було випущено на мікстейпі The Game'а You Know What It Is Vol. 3. Це був мікс між «Dreams» та «A Dream», що є треком з альбому The Blueprint?:The Gift & the Curse Jay-Z 2002 року. Він включає в себе сповільнену і заміксовану версію акапели куплета The Notorious B.I.G з «A Dream» з музикою «Dreams».

Також є інший офіційний ремікс пісні за участі Trey Songz, в якому The Game виконує свої 1 і 3 куплети а Trey Songz співає 2 куплет.

Є ще й третій ремікс за участі гурту Fort Minor, в якому використано музику з треку «Where'd You Go» та акапелу з «Dreams».


Посилання[ред.ред. код]