Серена Вільямс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Серена Вільямс
Serena Williams US Open 2013.jpg
Громадянство США
Місце проживання Сагіноу, США
Дата народження 26 вересня 1981(1981-09-26) (36 років)
Місце народження Палм-Біч-Гарденс, США
Зріст 175 см
Вага 70 кг
Початок кар'єри 1995
Робоча рука правша
Бекхенд дворучний
Тренер Річард Вільямс (1994 – )
Орасін Прайс
Патрік Муратоглу (2012 – )[1]
Призові, USD 84 463 131 (станом на 27 лютого 2017)[2]

Одиночний розряд

Матчів в/п 783—130
Титулів 72
Найвища позиція № 1 (8 липня 2002)
Турніри Великого шолома
Австралія П (2003, 2005, 2007, 2009, 2010, 2015, 2017)
Ролан Гаррос П (2002, 2013, 2015)
Вімблдон П (2002, 2003, 2009, 2010, 2012, 2015, 2016)
США П (1999, 2002, 2008, 2012, 2013, 2014)

Парний розряд

Матчів в/п 184 — 30
Титулів 22 (1 ITF)
Найвища позиція № 1 (7 липня 2010)

Сере́на Джаме́ка Ві́льямс (англ. Serena Jameka Williams, нар. 26 вересня 1981, Сагіно, штат Мічиган) — американська професійна тенісистка, молодша сестра Вінус Вільямс.

Серена Вільямс народилася в Мічигані в сім'ї Річарда Вільямса та Орасін Прайс і зростала в Каліфорнії та Флориді. З раннього дитинства батько готував Серену та її старшу сестру Вінус до кар'єри в професійному тенісі, і в підсумку обидві сестри по черзі стали першими ракетками світу. Серені також належать два рекорди, пов'язані з цим званням: між першими двома періодами її перебування на першому рядку рейтингу WTA в одиночному розряді відбувся найдовший проміжок часу, а пізніше вона стала найстаршою тенісисткою, яка колись очолювала цей рейтинг. Вона була першою ракеткою світу 319 тижнів (третій показник за відкриту еру), а за кількістю тижнів поспіль — 186, з 18 лютого 2013 по 5 вересня 2016, поділяє рекордний показник зі Штеффі Граф. Серена Вільямс — чотириразова олімпійська чемпіонка: один раз в одиночному (2012) і тричі в парному (2000, 2008, 2012) розрядах і володарка некалендарного Великого шолома в одиночному і парному розрядах, а також єдина як серед чоловіків, так і серед жінок володарка кар'єрного «Золотого шолому» (включає перемоги в усіх чотирьох турнірах Великого шолома і на Олімпійських іграх) в одиночному і парному розрядах. Серена перемагала на 39 турнірах Великого шолома, 23 рази у одиночному розряді, 14 разів у парі, 2 рази в міксті. За кількістю титулів на цих турнірах в одиночному розряді вона посідає друге місце в історії жіночого тенісу і поступається лише Маргарет Сміт-Корт (24).

Серена Вільямс також є п'ятиразовою переможницею підсумкового чемпіонату WTA і рекордсменкою жіночого професійного туру за сумою зароблених призових грошей. За межами корту Вільямс успішно займається бізнесом, заробляючи на рекламних контрактах у середньому 12 мільйонів доларів на рік і володіючи власною фірмою з виробництва спортивного одягу Aneres Designs. Вільямс активно бере участь у благодійних проектах: на її гроші збудовано кілька шкіл в Африці, а в США виплачуються стипендії студентам коледжів.

Дитинство і родина[ред.ред. код]

Серена Вільямс — друга і молодша спільна дочка Річарда Вільямса та Орасін Прайс. У Орасін були три дочки від першого шлюбу — Етунда, Іша і Ліндрея[3], діти від першої дружини, Бетті, були і у Річарда, але вони, на відміну від дочок Орасін, у його другій родині не жили[4]. Першою спільною дитиною Річарда і Орасін стала Вінус — у майбутньому, як і Серена, перша ракетка світу, разом з нею неодноразово вигравала турніри Великого шолома і Олімпійські ігри). У ранньому дитинстві Серена переїхала з сім'єю до Комптона, де почала грати в теніс, а в дев'ять років — до Вест-Палм-Біч (Флорида)[5].

За спогадами Серени, сім'я жила в цей час небагато: мати працювала медсестрою, а батько мав власну невелику охоронну фірму (сам Річард Вільямс пише, що охоронний бізнес дозволив йому до початку 80-х років відкласти на банківський рахунок понад 800 тисяч доларів, і бідною він свою сім'ю вважати не може[6]). Серена, яку в родині звали «Міка» (Meeka — пестливо-зменшувальне ім'я, утворене від її другого імені Jameka[7]), і її чотири сестри жили в одній кімнаті, де були два двоярусні ліжка. У підсумку Серена, як наймолодша з дівчаток, проводила кожну ніч в ліжку з однією зі старших сестер, проте, розглядаючи це не як незручність, а як можливість близькості з сестрами. Втім, за спогадами Серени, до певного віку в неї був менталітет «принцеси» — їй, як молодшій, прощали будь-які витівки і вся родина її всіляко балувала[8]. Сама вона особливо любила найстаршу сестру, Етунду, і Вінус, яка з раннього дитинства була для неї взірцем для наслідування[9]. Вся родина була досить релігійною: Орасін, свідок Єгови, прищепила цю віру дочкам, і всі вони по три рази на тиждень відвідували місцеві Зали Царства, як в Каліфорнії, так і пізніше у Флориді. Серена Вільямс залишається вірянкою цього напрямку дотопер[10].

Попри релігійність, Річард і Орасін розлучилися в 1999 році[11] (хоча Серена не згадує про це в автобіографії, Джон Дж. Салліван з Нью-Йорк Таймс зазначає, що Річард бив дружину і зламав кілька ребер). 2009 року Річард Вільямс почав зустрічатися з Лакейшою Грем, якій тоді було 29 років — лише на рік більше, ніж Вінус, і на два більше, ніж Серені. Пізніше він одружився з Лакейшою, і вона народила йому сина Ділана[12].

Спортивна кар'єра[ред.ред. код]

Початок кар'єри (1985—1998)[ред.ред. код]

Річард Вільямс намагався тренувати всіх своїх дочок. Якщо Етунда виявилася мало пристосованою для спорту, то Іша мала добрі задатки, реалізувати які завадила хвороба спини, а Ліндрея зуміла пробитися в збірну коледжу. Але головний успіх прийшов до двох молодших дочок Вільямса.

У своїй автобіографії Серена Вільямс наводить сімейну легенду, згідно з якою тенісна кар'єра Вінус та її власна планувалися ще до їх народження. Одного разу Річард Вільямс випадково почув, що переможниця Відкритого чемпіонату Франції Вірджинія Рузічі одержала за перемогу в турнірі сорок тисяч доларів — більше, ніж він заробляв за весь рік. Після цього він сказав дружині: «Ми маємо народити ще двох дітей і зробити з них тенісних зірок». З цього моменту вони з Орасін почали інтенсивно освоювати тенісну техніку, щоб у майбутньому мати можливість передати навички дітям[13]. У березні 1983 року, коли Вінус було менш як три роки, а Серені півтора, Річард перевіз сім'ю з благополучного Лонг-Біч, де виплачував за іпотечною позикою за величезний будинок понад тисячу доларів щомісяця, до нетрів Комптона (округ Лос-Анджелес). Однією з причин був факт, що місячна виплата за будинок в Комптоні була майже в десять разів меншою, а це залишало більше грошей на тренування, але головним чинником було переконання Річарда, що тільки в негритянських гетто виростають справжні бійці, якими він хотів бачити своїх дітей[14].

Серена почала грати в теніс у три роки, коли її сім'я жила в Комптоні, слідом за Вінус, яка була старшою на 15 місяців. В автобіографії вона пише, що батько дав їй у руки ракетку стандартних розмірів (на дитячі ракетки грошей не було) і почав накидати їй через сітку м'ячі, поки вона не почала по них влучати[15]. Надалі Серена стала регулярно брати участь у сімейних тренуваннях. Тренування проходили на публічних кортах. Річард Вільямс, який став першим тренером своїх дочок, згадує, що вони були в огидному стані — з гнилими і рваними сітками, їх потім замінили на сталеві[16]. Навіть і за такі корти йому довелося витримати бій з місцевими наркоторгівцями, які облюбували цей район для свого бізнесу[17]. Поступово тренування Вінус і Серени ставали інтенсивнішими, поки не стали проходити щоденно, включаючи вихідні, по три-чотири години, а іноді й двічі на день — вранці перед школою, і після школи до темряви[18].

Річард Вільямс від самого початку прагнув, щоб його дочки навчалися в найкращих майстрів. Серена згадує, що коли їй було сім, батько зумів організувати їм з Вінус персональне тренування з провідними чорношкірими тенісистками того часу — Зіною Гаррісон і Лорі Макніл, а іншим разом записав їх на турнір «Молодість проти досвіду», де Вінус змогла зіграти проти чемпіонки Австралії 1938 року Додо Чені[19].

Як згадують і сама Серена, і її старша сестра, в дитинстві зовнішня різниця між ними була разючою. Якщо Вінус «завжди була Вінус» — високою, могутньою, агресивною на корті — то Серена була маленькою і худою, але з усіх сил намагалася не відставати у своєму спортивному розвитку[20][21]. У вісім років вона самостійно, без відома батька, записалася на участь у дитячому турнірі, в якому брала участь Вінус. У турнірі брали участь дівчатка віком до десяти років, і Серена була чи не наймолодшою серед гравчинь, проте зуміла дійти до фіналу, де розгромно програла Вінус. Хоча, як визнає Серена в автобіографії, вона об'єктивно на той момент грала гірше за сестру, її гіркота від поразки була настільки великою, що Вінус запропонувала їй помінятися призами, сказавши, що їй завжди більше подобалося срібло, ніж золото. Вільямс-молодша досі зберігає кубок, який вона виміняла в сестри, на своєму столику біля ліжка. Надалі батько, щоб дочки не перетиналися одна з одною в офіційних змаганнях, записував Вінус у вікову групу до 12 років, а Серену — на одну вікову категорію молодше[22]. Коли Вінус було 10, а Серені 9 років, Річард розіслав листи до провідних тенісних шкіл США, запрошуючи тренерів приїхати й подивитися на його дочок. Єдиним, хто відгукнувся на пропозицію, був Рік Маччі — керівник тенісної академії з Флориди. Маччі був вражений достатньо, щоб погодитися навчати дівчаток безкоштовно, і Вільямс перебралися до Флориди[23].

1991 року Серена займала першу позицію в національному рейтингу серед дівчаток віком до 10 років з балансом перемог і поразок 46-3[24], але після цього в юніорських змаганнях участі не брала аж до початку професійної кар'єри. Річард припинив участь дочок у молодіжних турнірах, оскільки побоювався розвитку у них зіркової хвороби і водночас не хотів занадто ранньої професіоналізації, через яку дівчатка були б позбавлені звичайного дитинства[25] (рішення було погоджено з Ріком Маччі, у якого тоді займалися Вінус і Серена[26]). Цей же підхід «передусім сім'я» він сповідував і надалі, коли Вінус і Серена були доручені турботам тренера Дейва Райнеберга, який працював з ними в 1990-х роках: якщо Річардові здавалося, що його дочки перевантажують себе, то він влаштовував перерву в тренуваннях на день, а то й на тиждень. При цьому, однак, іншим разом він вів себе максимально жорстко під час тренувань: Райнеберг згадував, що коли Річард виконував функції лайнсмена в тренувальних матчах Серени, він навмисне підсуджував її суперниці, щоб її «загартувати», і часом такі тренування закінчувалися істериками з киданням ракеткою[27].

Свій перший матч на професійному турнірі Вільямс-молодша провела в 14 років, у листопаді 1995 року в Квебеку. На відміну від Вінус, яка на своєму дебютному турнірі за рік до цього не лише пройшла до другого кола, але й ледь не перемогла в ньому другу ракетку світу Аранчу Санчес-Вікаріо, для Серени перша гра на професійному рівні закінчилася розгромом, що показало, що вона ще не готова до таких змагань. Однак цей єдиний матч забезпечив їй можливість у наступні два роки й далі виступати в професійних турнірах, оскільки з 1996 року набули чинності нові вікові обмеження, за якими участь у професійному турі ставала можливою лише з 16 років. Тепер же Серена могла продовжувати тренуватися і чекати на свій час[28]. Після поразки в Квебеку вона не виступала понад рік, продовжуючи посилено тренуватися в Райнеберга, на заняттях якого до неї з сестрою приєдналася колишня тенісистка з першої десятки рейтингу Кеті Ріналді-Станкел[29]. Нарешті, 1997 року Серена знову приєдналася до професійного WTA-туру, і вже в березні її батько зробив гучну заяву для преси, передбачивши, що вона буде більш небезпечною суперницею для інших тенісисток, ніж її старша сестра, оскільки вона більш агресивна і більш універсальна[30]. Серена стала швидко просуватися вгору в тенісній ієрархії. Вже до кінця свого першого сезону вона пройшла шлях у рейтингу від 453-го до 99-го місця[31]. На турнірі WTA в Чикаго Серена, яка займала 304-те місце в рейтингу, вийшла у півфінал після перемог над двома суперницями з першої світової десятки — Марі П'єрс і Монікою Селеш. Ці перемоги зробили її володаркою найнижчого місця в рейтингу в історії, якій вдалося обіграти двох суперниць з Top-10 на одному турнірі (цей рекорд через 12 років побила Кім Клейстерс, яка поверталася в професійний теніс)[32].

На початку 1998 року Серена здобула ще кілька перемог над сильними суперницями, зокрема над однією з провідних тенісисток світу Ліндсі Девенпорт на турнірі в Сіднеї, хоча невдовзі після цього й поступилася старшій сестрі у другому колі свого першого турніру Великого шолома — Відкритого чемпіонату Австралії. Ці результати надзвичайно підвищили її самооцінку, і вона оголосила, що здатна грати в чоловічому професійному турі й обігравати суперників нижче 200-го номера в рейтингу. Її виклик прийняв 30-річний німецький тенісист Карстен Браш — 226-та ракетка світу. Браш розгромив молодшу Вільямс у товариському матчі з одного сету з рахунком 6:1, покурюючи сигарети в перервах між геймами; Дейв Райнеберг згадує, що вранці перед матчем Браш також встиг зіграти партію в гольф і випити кілька кухлів пива. Розгром не збентежив сестер Вільямс, які залишилися при думці, що їм до снаги змагатися з чоловіками професіоналами[33]. У певному сенсі ця заява виявилася справедливою: упродовж сезону, що залишався, Серена виграла два турніри Великого шолома в змішаному парному розряді — Вімблдонський турнір та Відкритий чемпіонат США, обидва з білоруським спортсменом Максимом Мирним, а інші два турніри Великого шолома в тому сезоні виграли Вінус і Джастін Гімелстоб[34]. У парі з Вінус Серена завоювала також перші в кар'єрі титули на турнірах WTA — таким чином вони стали третьою в історії парою сестер, які вигравали турніри на цьому рівні. Хоча успіхи Серени в одиночному розряді не могли зрівнятися з її досягненнями в парах, але вона встановила новий рекорд, обігравши свою п'яту суперницю з першої десятки рейтингу вже у своєму шістнадцятому матчі на професійному рівні (попередній рекорд належав Ліндсей Девенпорт, що домоглася цього показника до свого 33-го матчу), і в червні увійшла до числа 20 найсильніших тенісисток світу. За підсумками сезону її визнали «новачкою року» як Жіноча тенісна асоціація[35], так і журнал Tennis[36].

Перше сходження на вершину (1999—2003)[ред.ред. код]

У першій половині 1999 року 17-річна Серена виграла з Вінус Відкритий чемпіонат Франції в жіночому парному розряді, завоювавши вже третій за кар'єру титул на турнірах Великого шолома. У серпні на Відкритому чемпіонаті США вона була посіяна під сьомим номером в одиночному розряді, але в ході турніру переграла у чвертьфіналі Моніку Селеш, у півфіналі чинну чемпіонку Ліндсей Девенпорт і в фіналі — Мартіну Хінгіс, яка нещодавно очолила рейтинг WTA, ставши чемпіонкою. Таким чином, на шляху до перемоги Серена обіграла трьох з чотирьох найсильніших тенісисток світу — за винятком власної старшої сестри Вінус, яка займала в рейтингу третє місце. Вона стала таким чином другою в історії тенісу афроамериканкою, що перемагала на турнірах такого рівня після Алтеї Гібсон (1958). Серед чоловіків до неї цього досягнув лише Артур Еш)[37]. Вінус приєднається до молодшої сестри в цьому списку тільки наступного року на Вімблдонському турнірі[38]. Тріумф на Відкритому чемпіонаті США став не єдиним успіхом Серени в одиночному розряді за рік — усього вона здобула п'ять перемог, зокрема перемогла на престижному турнірі в Індіан-Уеллс Штеффі Граф, яка до цього виграла двадцять фіналів поспіль[36]. Вільямс-молодша завершила індивідуальний сезон виграшем Кубка Великого шолома — турніру тенісистів, які показали найкращі результати в турнірах Великого шолома цього року. Серена, яка перемогла Вінус у фіналі, стала другою після старшої сестри (минулорічної переможниці) і останньою володаркою цього трофею серед жінок — наступного року Кубок Великого шолома об'єднали з підсумковими турнірами турів АТР і WTA. До успіхів в одиночному і парному розрядах Серена додала наприкінці сезону також командний титул — збірна США за її участі завоювала Кубок Федерації, головний командний трофей жіночого тенісу.

У 2000 році Серена продовжувала залишатися однією з провідних тенісисток світу, п'ять разів зігравши у фіналах турнірів в одиночному розряді і вигравши три з них. Цього результату вона домоглася попри пропущений майже повністю через травму коліна ґрунтовий сезон, включаючи Відкритий чемпіонат Франції. Пізніше вона зазнала травми лівої ступні, яка змусила її здати фінал престижного турніру в Монреалі Мартіні Хінгіс і пропустити Підсумковий чемпіонат WTA наприкінці року. Торішній успіх на Відкритому чемпіонаті США їй повторити не вдалося — найкращим результатом на турнірах Великого шолома в одиночному розряді став вихід у півфінал на Вімблдоні, де вона програла Вінус (після цього матчу в пресі почали з'являтися натяки на те, що його результат був визначений заздалегідь Річардом Вільямсом — батьком і тренером обох учасниць[39]). У парі з сестрою Серена перемогла спочатку на Вімблдоні, а потім і на Олімпійських іграх в Сіднеї, але, попри це, закінчила рік лише на 54-му місці в рейтингу в парному розряді (і на шостому в одиночному)[40].

На початку 2001 року в спортивній кар'єрі сестер Вільямс сталася подія, наслідки якої відчувалися і десять років по тому. На турнірі в Індіан-Веллс Серена, як і за рік до того на Вімблдоні, зустрічалася з Вінус у півфіналі. Незадовго до початку гри Вінус знялася зі змагань, посилаючись на погане самопочуття (за спогадами Серени, її сестра намагалася це зробити протягом усього часу після виснажливого чвертьфіналу проти Олени Дементьєвої, але адміністрація турніру з незрозумілої причини тягнула з відміною до останнього і так згодом і не визнала свою помилку[41]). Публіка, що зібралася на трибунах в очікуванні «рідкісного видовища», зустріла повідомлення про відміну матчу свистом і улюлюканням, а через два дні, коли Серена грала у фіналі проти бельгійки Кім Клейстерс, освистувала її впродовж усього матчу. Свистом і расистськими репліками зустріли і появу поряд з кортом Вінус і Річарда Вільямса. Тоді батько Серени повернувся до крикунів на трибунах і повторив відомий як «Влада чорним» (Black Power) демонстративний жест Томмі Сміта і Джона Карлоса з Олімпійських ігор у 1968 році, піднявши вгору стиснуту в кулак руку. Після турніру він стверджував, що один з уболівальників погрожував «здерти з нього шкуру», і називав те, що трапилося «найгіршим проявом расизму відтоді, як вбили Мартіна Лютера Кінга». Після цього інциденту сестри Вільямс відмовилися виступати в Індіан-Веллс, продовжуючи бойкотувати турнір упродовж усієї подальшої кар'єри, попри спроби примирення з боку його директора Чарлі Пасарелла (Серена вперше погодилася взяти участь у ньому лише через 14 років, 2015 року[42]). Інцидент 2001 року залишається плямою на репутації загалом шанованого турніру[43] і є підставою для тверджень про збереження в тенісі расової дискримінації; супротивники цього погляду звинувачують Річарда Вільямса в навмисному роздмухуванні расового питання ще в попередні роки з метою виховати в дочок «відчуття облоги».

З погляду спортивних результатів сезон 2001 року був схожий на попередній — як і 2000 року, Серена закінчила його на шостому місці в рейтингу після того, як виграла три турніри в одиночному розряді, першим з яких став турнір в Індіан-Веллсі, а останнім — Підсумковий турнір WTA. На завершальному змаганні року посіяна сьомою з-поміж 16 учасниць Серена обіграла у чвертьфіналі сіяну четвертою Жустін Енен[44], а у фіналі повинна була зустрітися з другою ракеткою світу Девенпорт, але та, зазнавши травми коліна, навіть не вийшла на корт. Крім цих перемог на рахунку Серени був також вихід у другий за кар'єру фінал Відкритого чемпіонату США, але там на її шляху, як і за рік до цього на Вімблдоні, знову стала старша сестра. Це був перший фінал турніру такого рівня, розіграний між сестрами, від 1884 року, коли у фіналі Вімблдонського турніру зійшлися Мод Вотсон та її сестра Ліліан. До трьох титулів в одиночному розряді Серена додала один у жіночих парах, вигравши з Вінус Відкритий чемпіонат Австралії. Таким чином, вже до 20 років вона стала володаркою кар'єрного «Золотого шолому» в жіночих парах, вигравши в різні сезони всі чотири турніри Великого шолома (Відкриті чемпіонати Франції та США 1999 року, Вімблдон 2000 і Відкритий чемпіонат Австралії 2001 року) і Олімпійські ігри[45].

Серена Вільямс на турнірі в Сіднеї, січень 2002 року

Наприкінці 2001 року в житті Серени відбулася ще одна важлива подія — обірвався її роман з професійним футболістом, якого вона в автобіографії називає не інакше, як «Такий-то і такий-то» (англ. So-and-So; судячи з усього, мова йде про гравця «Вашингтон Редскінз» Лавара Аррінгтона[46]). Серена згадує, що відразу після того, як «Такий-то і такий-то» переніс важку хворобу, під час якої вона була біля нього невідлучно, він перестав їй телефонувати і відповідати на її дзвінки. Для закоханої 19-річної дівчини це було важким ударом, але зате після цього в неї прокинулася спортивна злість і бажання показати колишньому коханцеві, як багато він втратив[47]. Хоча 2002 рік Серена розпочала з травми правої щиколотки, що змусила її зійти з дистанції на турнірі в Сіднеї і пропустити Відкритий чемпіонат Австралії, але продовження сезону стало для Вільямс-молодшої тріумфальним. Вона на піку форми підійшла до Відкритого чемпіонату Франції після перемог у трьох турнірах, з яких два — в Маямі і Римі належали до вищої категорії турнірів WTA. У Парижі вона перемогла Вінус у фіналі і 10 червня вони записали на своє ім'я ще одне унікальне досягнення, ставши першими в історії професійних рейтингів сестрами, які займають одночасно два перші рядки у світовій табелі про ранги[48]. На цей момент Вінус ще очолювала рейтинг, але сестри помінялися місцями після Вімблдонського турніру, де Серена знову виявилася сильнішою у фіналі. Історія повторилася втретє за рік на Відкритому чемпіонаті США, де молодша сестра виступала вже в ранзі першої ракетки світу. Загалом за рік Серена перемогла на восьми турнірах, зокрема на трьох турнірах Великого шолома, і двічі програла у фіналах — зокрема на чемпіонаті WTA, де поступилася Кім Клейстерс. У парному розряді Серена виграла два турніри, зокрема на Вімблдоні — п'ятий спільний з Вінус турнір Великого шолома.

2003 рік продовжив переможну серію Серени на турнірах Великого шолома. Вигравши Відкритий чемпіонат Австралії після четвертої поспіль перемоги у фіналі над старшою сестрою (уперше в історії дві тенісистки сходилися у всіх чотирьох фіналах поспіль), вона приєдналася до обраної компанії тенісисток, що носили одночасно чемпіонські титули на всіх чотирьох турнірах Великого шолома. До неї цього успіху досягали Морін Конноллі, Маргарет Сміт-Корт і Штеффі Граф (вигравали календарний Великий шолом), а також Мартіна Навратілова, яка була, як і Серена, володаркою «некласичного» Великого шолома[49]. У пресі її успіх називали «Шоломом Серени», але сама вона, пам'ятаючи про причини, називає його в автобіографії «Шоломом Такого-то»[47]. Разом з Вінус вона виграла Відкритий чемпіонат Австралії і в парному розряді — їх шостий спільний титул на турнірах Великого шолома. Надалі Серена виступала не настільки рівне: вона виграла Вімблдон, але спіткнулася вже у півфіналі Відкритого чемпіонату Франції, а на турнірі в Чарльстоні програла у фіналі Жюстін Енен-Арденн. Накопичені травми і втома призвели до того, що 1 серпня Серена лягла на операцію лівого коліна (розрив сухожилля чотириголового м'яза[50]) і пропустила весь залишок сезону, 11 серпня поступившись першою сходинкою в рейтингу Кім Клейстерс. Повернутися на корт до кінця сезону їй завадила також трагічна смерть старшої сестри Етунди. Етунда, на відміну від інших членів сім'ї, не переїжджала до Флориди, а залишилася жити в Комптоні, де вийшла заміж і народила трьох дітей. 2003 року вона почала зустрічатися з новим чоловіком і в день смерті, невдовзі після півночі, поверталася з ним додому з вечірки. Коханець Етунди втрутився у сварку, і справа дійшла до стрілянини; Етунді дісталися кулі, що призначалися її чоловікові. Турботу про дітей Етунди взяла на себе Орасін[51].

На других ролях (2004—2007)[ред.ред. код]

Серена на подачі, листопад 2004 року

З березня 2004 року, коли закінчилася вимушена велика перерва у виступах Серени, пов'язана з відновленням після операції, в її кар'єрі почалася смуга, протягом якої блискучі успіхи чергувалися з провалами і періодами травм. Понад рік пробувши в ролі одноосібної лідерки жіночого професійного тенісу, тепер вона змушена була постійно боротися за провідні позиції не лише з Вінус, але й з нев'янучими Ліндсей Девенпорт і Дженніфер Капріаті та більш молодими суперницями з Бельгії, Франції й Росії. 2004 і 2007 роки вона закінчила в числі десяти найсильніших тенісисток світу, а 2005 рік — на 11-му місці. 2006 рік не вкладається в загальний ряд, оскільки цей сезон Серена пропустила майже повністю, зігравши лише в чотирьох турнірах.

Загалом за чотири роки Вільямс виграла тільки п'ять турнірів в одиночному розряді — щоправда, серед них Відкриті чемпіонати Австралії 2005 та 2007 років, після яких загальне число її перемог на турнірах Великого шолома досягло восьми. На інших престижних турнірах суперницям вдавалося її зупинити на шляху до титулу. 2004 року вона програла у фіналі Вімблдонського турніру Марії Шараповій, потім поступившись їй же у фіналі чемпіонату WTA наприкінці сезону. На більш ранніх етапах вона програвала Вінус (четверте коло Відкритого чемпіонату США 2005 року), Дженніфер Капріаті, яка поверталася до найкращої форми, (чвертьфінал Відкритого чемпіонату Франції та Відкритого чемпіонату США 2004 року), Амелі Моресмо (четверте коло Відкритого чемпіонату США 2006 року) і Жюстін Енен-Арденн (тричі поспіль за 2007 рік у чвертьфіналі Відкритого чемпіонату Франції, Вімблдонського турніру та Відкритого чемпіонату США)[52].

Кілька разів Серені доводилося сходити з дистанції або зніматися з турнірів до їх початку. Причиною ставали, насамперед, різноманітні проблеми зі здоров'ям — переважно все з тим же лівим коліном, через яке вона пропустила більшу частину 2006 року, але також з тріщиною в правій щиколотці, якої зазнала 2005 року, і вивихом великого пальця у 2007 році. Їй також доводилося долати важку психологічну травму, якої завдала всім членам сім'ї загибель Етунди.

Наприкінці 2006 року Серена Вільямс у пошуках коренів уперше відвідала Африку, і цей візит додав їй рішучості повернутися у великий теніс[53]. Упродовж 2007 року у фізичній і психологічній формі Серени намітилося явне поліпшення. Вона почала сезон на 95-му місці в рейтингу, сильно погладшавши, і в перші дні Відкритого чемпіонату Австралії журналісти одностайно списували її з рахунків[54], однак вона обіграла шість сіяних суперниць на шляху до перемоги в турнірі[55], яку присвятила пам'яті Етунди. Вільямс займає четверте місце в списку тенісисток з найнижчим місцем у рейтингу, котрі здобували перемоги на Відкритому чемпіонаті Австралії. Навесні, після чергової двомісячної перерви у виступах, Серена виграла турнір вищої категорії в Маямі, перемігши у фіналі Енен-Арденн, яка потім тричі поспіль зупиняла її у чвертьфіналах турнірів Великого шолома. До кінця року Вільямс повернулася в десятку найсильніших, навіть забезпечивши собі після дворічної перерви участь у чемпіонаті WTA. Там, однак, нагадала про себе травма коліна, і Серена змушена була здати матч з Анною Чакветадзе і перервати участь у турнірі.

Вдруге на піку (2008—2010)[ред.ред. код]

Повернена віра у власні сили дозволила Серені погодитися на виступ за збірну США в Кубку Гопмана, який вона завоювала вже вдруге в кар'єрі (аналогічний титул був завойований нею на гребені успіху в 2003 році). Відкритий чемпіонат Австралії 2008 року став для неї четвертим поспіль турніром Великого шолома, де вона зупинилася у чвертьфіналі (цього разу її обіграла сербка Єлена Янкович). Також у чвертьфіналі Серена закінчила виступи на Олімпіаді в Пекіні, поступившись Олені Дементьєвій, а на Відкритому чемпіонаті Франції взагалі вибула з боротьби вже в третьому колі, зазнавши поразки від посіяної під 27-м номером Катарини Среботнік. Однак дві перемоги на турнірах WTA в Маямі і Чарльстоні, а потім вихід у фінал на Вімблдоні (де вона програла Вінус) дозволили їй утриматися в першій п'ятірці рейтингу, а потім була перша за майже два сезони перемога в турнірі Великого шолома на Відкритому чемпіонаті США, і 8 вересня відбулося повернення Вільямс-молодшої на перше місце в рейтингу. З моменту втрати провідної позиції 2003 року пройшло 5 років і один місяць — рекордний розрив між двома каденціями в ранзі першої ракетки світу як серед жінок, так і серед чоловіків. Друге перебування на першому місці в рейтингу виявилося недовгим — лише 4 тижні, — а наприкінці сезону трапилася чергова травма, цього разу м'язів живота, що завадила Серені взяти участь у підсумковому чемпіонаті WTA, але рік вона все-таки закінчила на другому місці. У парному розряді Серена завоювала з Вінус вже сьомий спільний титул на турнірах Великого шолома (цього разу на Вімблдоні) і вдруге перемогла в парному турнірі Олімпійських ігор.

Відкритий чемпіонат Австралії 2009 року: Серена бореться за десятий титул на турнірах Великого шолома

Хоча в наступному сезоні Серена виступала в щадному режимі, зігравши лише на 16 турнірах і вигравши тільки три з них в одиночному розряді, всі вони виявилися найбільш престижними турнірами: їй підкорилися титули на Відкритому чемпіонаті Австралії, Вімблдоні та чемпіонаті WTA. Дві з трьох перемог у фіналах вона здобула над старшою сестрою, з якою також виграла за рік три турніри Великого шолома в парі — Відкриті чемпіонати Австралії і США і Вімблдонський турнір, довівши число спільних титулів на цьому рівні вже до десяти. У ході сезону Вільямс двічі поверталася на перше місце в рейтингу — спочатку після перемоги на Відкритому чемпіонаті Австралії, а потім на кінець сезону після перемоги в чемпіонаті WTA. Аж до заключного турніру сезону було невідомо, хто завершить рік у ранзі першої ракетки світу — Серена чи Дінара Сафіна, яка програла їй у фіналі Відкритого чемпіонату Австралії, але успішно виступала в менш престижних турнірах, але після того, як російська тенісистка знялася зі змагання вже на початку свого першого матчу на груповому етапі, американка зайняла це місце автоматично[56]. У ході року Серена побила рекорд Жюстін Енен за сумою призових за рік, заробивши за сезон тільки на корті 6,5 мільйонів доларів[57]. Крім індивідуальних успіхів, вона допомогла збірній США дістатися фіналу Кубка Федерації, проте у вирішальному матчі з італійками участі не взяла — проблеми зі спиною змусили її звести до мінімуму виступи напередодні чемпіонату WTA[58].

У 2009-10 роках Серена (праворуч) і Вінус завоювали некласичний Великий шолом у жіночих парах

Успішний рік був, однак, затьмарений скандалом у півфіналі Відкритого чемпіонату США, який Серена грала проти Кім Клійстерс, що повернулася на корт після довгої перерви. Програючи у ході матчу 4-6, 5-6 та 15:30 на своїй подачі, американка не реалізувала першу подачу, а на другий суддя на лінії оголосила, що Серена заступила за межу. Подвійна помилка зробила рахунок зовсім загрозливим для Вільямс — у Клейстерс тепер був подвійний матч-бол. Розсерджена Серена обрушилася на суддю на лінії з образами й погрозами. У підсумку її оштрафували на одне очко — те єдине очко, якого Клейстерс ще не вистачало для перемоги, — і вибула з подальшої боротьби[59]. Після цього Вільямс за її поведінку також оштрафувала Міжнародна федерація тенісу (ITF) на рекордну суму 82,5 тисячі доларів (попередній антирекордсмен, Джефф Таранго, був оштрафований у 1995 році на суму 43 756 доларів)[60].

2010 рік виявився, як і попередній, багатим як на історичні досягнення, так і на травми. Почавши сезон з перемоги на Відкритому чемпіонаті Австралії (де у фіналі їй вдалося обіграти Жюстін Енен, яка як і Клейстерс повернулася в професійний теніс), Серена потім пропустила три місяці через нові проблеми з лівим коліном. Відновившись у ході ґрунтового сезону, Вільямс перемогла на Вімблдонському турнірі, після чого вибула з професійного туру до кінця року, травмувавши тепер вже праву ступню. Попри вкрай невелику кількість зіграних турнірів, їй вдалося зберегти за собою звання першої ракетки світу аж до жовтня — впродовж 49 тижнів. Загальний строк перебування Серени в ранзі лідерки рейтингу становив уже 123 тижні. У парі з Вінус вона перемогла ще у двох турнірах Великого шолома — на Відкритих чемпіонатах Австралії та Франції, завершивши завоювання третього в історії (після пар Мартіна Навратілова/Пем Шрайвер у 1983-84 і Наташа Звєрєва/Джиджі Фернандес в 1992-93 роках) некласичного Великого шолома в жіночому парному розряді[61]. 7 червня вони разом піднялися на перше місце в рейтингу WTA в парному розряді, ставши третьою парою в історії, гравчині якої посіли два перші місця в рейтингу одночасно в одиночному і парному розряді — до цього такого успіху добивалися пари Мартіна Хінгіс/Яна Новотна і Хінгіс/Девенпорт.

Нове повернення (2011—2015)[ред.ред. код]

Розрив сухожилля, якого спортсменка зазнала в середині 2010 року, виявився лише початком проблем для Серени. Після декількох операцій у неї розвинулася легенева емболія, а потім один з уколів, покликаних запобігти її подальшому розвиткові, обернувся для Вільямс величезною гематомою. Одночасно серйозні проблеми зі здоров'ям почалися і у Вінус, якій діагностували синдром Шегрена — аутоімунне захворювання, що викликає, серед іншого, сильні болі в суглобах. Сестри не брали участі в змаганнях довгий час — у Серени пішов на відновлення майже рік, і вона повернулася на корт буквально напередодні Вімблдонського турніру 2011 року, пройшовши там лише до четвертого кола. Але розмови про можливе завершення кар'єри виявилися передчасними: влітку Серена виграла на хардових кортах 18 матчів з 19, перемігши на турнірах у Станфорді та Торонто і діставшись фіналу на Відкритому чемпіонаті США. Попри те, що восени вона за станом здоров'я знялася з двох великих турнірів у Східній Азії, рік Вільямс закінчила на підступах до першої десятки рейтингу WTA.

Найбільш вікова перша ракетка світу Серена на Відкритому чемпіонаті Франції 2013 року

2012 року Серена успішно завершила повернення в тенісну еліту, з квітня до кінця сезону програвши лише два матчі з 50 і ставши переможницею семи турнірів в одиночному розряді. Серед виграних турнірів були Вімблдон, Олімпіада в Лондоні, Відкритий чемпіонат США і підсумковий чемпіонат WTA. Перемігши на Олімпійських іграх, Серена завершила завоювання кар'єрного «Золотого шолома» в одиночному розряді, ставши першою людиною в історії тенісу, яка досягла цього успіху в обох розрядах. За рік вона просунулася в рейтингу з 12-го до 3-го місця. В парі з Вінус, яка повернулася до регулярних змагань, вона також виграла свій 13-ий турнір Великого шолома в парному розряді (на Вімблдоні), а потім третє Олімпійське парне «золото».

2013 рік виявився для Вільямс-молодшої тріумфальним: вона перемогла ще на двох турнірах Великого шолома (у Франції, де обіграла у фіналі Шарапову, і в США, де у вирішальному матчі взяла гору над Вікторією Азаренко), а потім учетверте на підсумковому чемпіонаті WTA (після перемоги у фіналі над китайською тенісисткою На). Загалом же за сезон Серена, яка виявляла неабияку активність і стабільність, завоювала рекордні у своїй кар'єрі 11 титулів і програла за весь сезон всього чотири матчі — з них два у фіналах (перед поразкою на Вімблдонському турнірі від Сабіне Лісіцкі Вільямс виграла 34 матчі поспіль[62]). Також стало рекордним її повернення на першу сходинку рейтингу після перерви завдовжки майже 2,5 року — тим самим вона стала найстаршою тенісисткою в історії, яка очолювала рейтинг в одиночному розряді. У день, коли це сталося — 17 лютого — їй було 31 рік і 145 днів; попередня рекордсменка — Кріс Еверт — втратила перше місце в рейтингу незадовго до того, як їй виповнився 31 рік[63]. Ще один рекорд був встановлений у фінансовій сфері: за сезон Серена заробила майже 12,5 мільйона доларів призових, перевищивши попередній рекорд на чотири мільйони (за даними WTA, лише 26 тенісисток у світі заробили понад 10 мільйонів за всю кар'єру). По закінченні сезону 2013 року Серена за загальною сумою титулів в одиночному розряді (57) займала сьоме місце в історії жіночого професійного тенісу; тільки за цей рік вона обійшла за кількістю виграних турнірів Моніку Селеш, Ліндсей Девенпорт і Вірджинію Вейд.

2014 рік почався для Вільямс із другої поспіль перемоги на прем'єр-турнірі в Брісбені (по дорозі до якої вона обіграла Шарапову і Азаренко, що займали четверте та друге місця в рейтингу), але надалі тривав куди менш вдало, ніж попередній. Ні в одному з перших трьох турнірів Великого шолома Серена не зуміла пройти далі четвертого кола (включаючи поразку в другому колі Відкритого чемпіонату Франції — найбільш розгромну за кар'єру на турнірах Великого шолома[64]), а загалом за першу половину сезону виграла лише три турніри — вдвічі менше, ніж за той самий період 2013 року. На Вімблдонському турнірі Серена після довгої перерви знову вийшла на корт у парі зі старшою сестрою, але відмовилася від гри вже у другому колі, програючи Штефані Фегеле і Крістіні Барруа 3:0 у першому сеті. Початок зданої гри включав подвійні помилки на всіх чотирьох подачах Серени, і загалом перша ракетка світу виглядала абсолютно нездатною продовжувати гру[65]. Повернення на корт зайняло близько півтора місяця, і, враховуючи попередню заяву, зроблену після поразки в першому матчі на турнірі в Чарльстоні (Вільямс сказала журналістам, що вона «мертва»), кореспонденти спортивних видань почали задаватися питанням, чи готова Серена продовжувати сезон[66] або навіть ігрову кар'єру в цілому. Втім, одразу після повернення, на прем'єр-турнірі в Станфорді, Вільямс виграла четвертий турнір за сезон — більше до того моменту у 2014 році не вигравала жодна тенісистка[67], а два тижні по тому вперше за кар'єру здобула титул на прем'єр-турнірі в Цинциннаті[68]. Ці дві перемоги і вихід у півфінал Відкритого чемпіонату Канади, де Серена програла Вінус, принесли їй третю за чотири роки перемогу в US Open Series — циклі турнірів, що передує Відкритому чемпіонатові США. Крім Вільямс, ніхто з чоловіків або жінок не вигравав цей цикл більше двох разів[69]. На Відкритому чемпіонаті США Серена знову виглядала кращою в світі, по шляху до титулу не віддавши суперницям за сім матчів жодного сету і не програвши більш як три гейми за сет. Ця перемога стала її шостою на Відкритих чемпіонатах США і третьої поспіль (перший такий результат відтоді, як Кріс Еверт виграла чотири Відкритих чемпіонати США поспіль з 1975 по 1978 рік)[70]. Після Відкритого чемпіонату США, однак, у Вільямс знову розпочався спад — вона майже не грала аж до підсумкового турніру року, взявши участь у двох турнірах у Китаї, причому в обох знялася зі змагань через проблеми зі здоров'ям[71]. У той же час Марія Шарапова виграла прем'єр-турнір у Пекіні, піднявшись на другу сходинку в рейтингу і отримавши шанс обігнати Вільямс за підсумками сезону за умови, що вона успішно зіграє у чемпіонаті WTA, а Серена — ні. На чемпіонаті WTA, однак, Шарапова вибула з боротьби вже після групового етапу, забезпечивши Вільямс таким чином підсумкове перше місце в рейтингу вчетверте за кар'єру[72]. Серена ж, не без зусиль подолавши груповий етап, де розгромно програла Сімоні Халеп, і півфінал, де була в кроці від поразки від Каролін Возняцкі, зрештою виграла підсумковий турнір WTA втретє поспіль, взявши у фіналі переконливий реванш у румунській тенісистки[73].

На початку 2015 року Вільямс завоювала на Відкритому чемпіонаті Австралії свій 19-й титул на турнірах Великого шолома в одиночному розряді, перемігши у фіналі Шарапову — 16-та поспіль перемога Серени в їхніх особистих зустрічах. Ця перемога дозволила їй стати найстаршою переможницею цього турніру в одиночному розряді з початку Відкритої ери, випередивши торішню чемпіонку Лі На. За загальною кількістю титулів в одиночному розряді Вільямс випередила Кріс Еверт і Мартіну Навратілову, зрівнявшись з Гелен Віллз-Муді[74]. Перемога на Відкритому чемпіонаті Франції в червні стала двадцятою для Серени в одиночному розряді на турнірах Великого шолома і дозволила їй вийти на чисте третє місце в історії тенісу; більше перемог в одиночному розряді здобували тільки Маргарет Сміт-Корт (24) і Штеффі Граф (22). Крім того, Вільямс стала першою з 2001 року тенісисткою, яка виграла поспіль перші два турніри Великого шолома в сезоні[75]. Завоювавши на Вімблдонському турнірі свій шостий чемпіонський титул, вона вдруге за кар'єру стала володаркою некласичного Великого шолома в одиночному розряді; до завоювання класичного Великого шолома (всі чотири перемоги в одному сезоні) їй необхідно було перемогти на Відкритому чемпіонаті США[76], однак, як і минулого разу, похід за п'ятим поспіль титулом завершився в півфіналі: американку зупинила італійка Роберта Вінчі, яка станом на початок того турніру перебувала лише на 43-му рядку рейтингу і до цього в шести зустрічах не зуміла взяти у Вільямс жодного сету[77].

Після цього Серена до кінця року не взяла участі в жодному турнірі, включаючи фінальний чемпіонат WTA, завершивши сезон з 53 перемогами в 56 матчах (ще тричі знявшись зі змагань) і п'ятьма титулами. Відмова від участі у фінальному турнірі WTA була, можливо, пов'язана з проблемами з правим ліктем, але при цьому Вільямс дала попередню згоду на участь у міжсезоння у командних змаганнях Premier International Tennis League[78]. За підсумками сезону Серена вчетверте була названа спортсменкою року за версією «Ассошіейтед Прес»; вона також стала спортсменкою року за версією журналу Sports Illustrated[79].

Завершальні роки кар'єри (2016—2017)[ред.ред. код]

Тенденція, що почалася з поразки від Вінчі на Відкритому чемпіонаті США, тривала до початку 2016 року. У перші чотири місяці сезону Вільямс провела лише три турніри, на яких не змогла завоювати жодного титулу. На Відкритому чемпіонаті Австралії вона програла у фіналі німкені Анджелік Кербер, в Індіан-Веллсі — також у фіналі Вікторії Азаренко, а в Маямі, вже в четвертому колі — посіяній тільки під 15-м номером Світлані Кузнєцовій. Лише на Відкритому чемпіонаті Італії, який пройшов у травні, їй після дев'ятимісячної перерви вдалося здобути перемогу[80]. Після цього Вільямс дійшла до фіналу на Відкритому чемпіонаті Франції, програвши там четвертій ракетці світу Гарбінє Мугурусі, і нарешті на Вімблдонському турнірі після перемоги у фіналі над Кербер зуміла завоювати свій 22-й титул на турнірах Великого шолома в одиночному розряді. Таким чином вона зрівнялася зі Штеффі Граф за кількістю титулів в одиночному розряді з початку Відкритої ери, поступаючись лише Маргарет Сміт-Корт, яка здобула частину своїх перемог в аматорський період. За весь турнір вона віддала суперницям лише один сет, на тайбрейку в другому колі. Крім того, в парі з Вінус вона завоювала свій шостий титул на Вімблдоні в жіночому парному розряді[81].

Наступним турніром для Серени стали Олімпійські ігри в Ріо-де-Жанейро, де їй не вдалося розвинути успіх і повторити результати, показані на минулих Олімпіадах. В парі з Вінус вона вибула з боротьби вже в першому колі (зазнавши першої спільної поразки на Олімпіадах після 15 перемог поспіль), а в одиночному розряді програла в третьому колі 20-й ракетці світу Еліні Світоліній[82]. Після Олімпіади Вільямс не виступала аж до Відкритого чемпіонату США, і в ході прем'єр-турніру в Цинциннаті стрімко прогресуюча Кербер вже могла змістити її з першого місця в рейтингу, але програла у фіналі Кароліні Плішковій[83]. Однак через два тижні на Відкритому чемпіонаті США Плішкова обіграла в півфіналі вже саму Вільямс, забезпечивши Кербер вихід на перше місце в рейтингу після закінчення цього турніру[84]. До цього моменту Серена перебувала на першій сходинці рейтингу WTA 186 тижнів без перерви — рекордний показник, який вона поділила зі Штеффі Граф[85]. Відкритий чемпіонат США став для Вільямс останнім турніром у сезоні — в жовтні вона оголосила, що через травму плеча знімається, як і рік тому, з підсумкового турніру сезону, таким чином, відмовившись від спроби повернути собі першу позицію в рейтингу до кінця року. Цей рік став вже третім поспіль, у якому Серена провела менше матчів, ніж в попередньому (82 гри 2013 року, 60 2014-го, 56 2015-го і лише 44 2016-го)[86]. Крім втрати лідерства в рейтингу, рік для Вільямс був затьмарений галасом у вересні навколо оприлюдненої хакерської групою Fancy Bear інформації про те, що Всесвітнє антидопінгове агентство протягом декількох років дозволяло їй та її сестрі вживати лікарські препарати, зазвичай заборонені до застосування спортсменами. Для Серени в цей список входили оксикодон, гідроморфон, преднізолон і метилпреднізолон[87]. Чиновники антидопінгових відомств і тенісних організацій, проте, відкинули звинувачення в нечесній грі, заявивши, що всі ці препарати застосовували в медичних цілях і їх вживання обумовлене травмами м'яких тканин; крім того, частина дозволів припадала на час перерв у виступах спортсменки[88].

Попри невдалу кінцівку 2016 року, на Відкритому чемпіонаті Австралії 2017 року Вільямс розглядали як основну фаворитку. Вона виправдала очікування, не віддавши суперницям упродовж турніру жодного сету, зокрема й у фіналі, де вперше з 2009 року її суперницею на цьому рівні стала старша сестра. Серена і Вінус встановили новий рекорд фіналів турнірів Великого шолома за сумарним віком учасниць — майже 72 роки (попередній рекорд — 66 років — встановили були на Відкритому чемпіонаті США 2015 року Флавія Пеннетта і Роберта Вінчі). Цей титул став для Серени двадцять третім на турнірах Великого шолома в одиночному розряді, вона випередила за цим показником Граф і відстає тільки від Сміт-Корт, а за кількістю перемог на Відкритому чемпіонаті Австралії (7) вона встановила рекорд Відкритої ери для обох статей[89]. Завдяки невдалому виступові Кербер, яка програла Коко Вандевей вже в четвертому колі, Вільямс після 20-тижневої перерви вчергове повернулася на першу сходинку рейтингу[90]. Після цього, однак, вона не виступала через травму лівого коліна, через кілька тижнів знову поступившись лідерством в рейтингу[91], а в квітні з'явилося повідомлення, що Вільямс на 20-му тижні вагітності і не повернеться на корт до 2018 року[92]. У серпні В одному з інтерв'ю вона повідомила, що планує взяти участь у Відкритому чемпіонаті Австралії через 3 місяці після запланованих пологів[93].

Досягнення та статистика[ред.ред. код]

  • У доробку Серени Вільямс понад 90 перемог у турнірах Великого шолома і WTA. Вільямс — переможниця 38 турнірів Великого шолома (22 — одиночний розряд, 14 — парний розряд, 2 — змішаний парний розряд), а також підсумкового чемпіонату WTA 2001, 2009, 2012, 2013 і 2014 років і Кубка Великого шолома 1999 року.
  • У 2002—2003 роках Серена Вільямс виграла некласичний «Великий шолом» — послідовно всі 4 турніру Великого шолома (але не в один календарний рік) в одиночному розряді, в 2008—2009 роках повторила цей результат в парному розряді з Вінус Вільямс, а в 2014—2015 роках завоювала другий некласичний одиночний «Великий шолом».
  • Вільямс — чемпіонка Олімпійських ігор 2012 року в жіночому одиночному розряді і триразова олімпійська чемпіонка в парному розряді (2000, 2008 і 2012) — всі три рази в парі зі старшою сестрою. Серена Вільямс — єдина в історії як серед жінок, так і серед чоловіків володарка кар'єрного «Золотого шолому» (включає перемоги на всіх чотирьох турнірах Великого шолома і на Олімпійських іграх) в одиночному і парному розрядах[94].
  • Після перемоги на відкритому чемпіонаті США 2008 року Серена знову очолила світовий рейтинг через більш ніж п'ять років (останнього разу була першою в серпні 2003 року). 2014 року, вчергове раз повернувшись на перше місце в рейтингу в 31 рік і 145 днів, вона стала найстаршою тенісисткою, яка очолювала рейтинг WTA в одиночному розряді. Після перемоги на Вімблдонському турнірі 2015 року Вільямс вперше в історії рейтингу WTA створила розрив за очками більш ніж удвічі між першою і другою ракетками світу — у неї на той момент було 13 161 рейтингове очко проти 6490 у Марії Шарапової, яка займала другу позицію[95]. Вона ділить зі Штеффі Граф перше місце за кількістю тижнів, проведених поспіль в ранзі першої ракетки рейтингу WTA (186).
  • Вільямс — володарка Кубка Федерації 1999 року в складі збірної США і дворазова володарка Кубка Гопмана (2003 — з Джеймсом Блейком, 2008 — з Марді Фішем)[96].

Стиль гри і фізичні дані[ред.ред. код]

Серена Вільямс на подачі, Відкритий чемпіонат Канади 2011 року

Як і старша сестра, Серена Вільямс сповідує силовий стиль, який характеризується впевненою грою на задній лінії і потужними подачами. Протягом Вімблдонського турніру 2012 року вона двічі покращувала рекорд за кількістю подач навиліт у жіночих тенісних матчах, у третьому колі зробивши 23 таких подачі, а в півфіналі — 24; загалом за турнір вона подала навиліт 102 м'ячі, що також стало рекордом[97]. На Відкритому чемпіонаті Австралії 2013 року Серена двічі подавала м'яч зі швидкістю 207 км/год[98], що на той момент було другим показником за історію жіночого тенісу, який поступався лише подачі Вінус, яка у 2007 році відправила м'яч на половину суперниці зі швидкістю 207,6 км/год[99]. Пізніше рекорд Вінус поліпшила Сабіне Лісіцкі, швидкість подачі якої 2014 року становила 210,8 км/год[100]. Гру молодшої Вільямс вирізняє також висока психологічна стійкість — на шляху до завоювання титулу на турнірах Великого шолома вона тричі відігравала матч-боли (у півфіналі Відкритого чемпіонату Австралії 2003 року проти Клейстерс, у півфіналі Відкритого чемпіонату Австралії 2005 року проти Шарапової і в півфіналі турніру Вімблдону 2009 року проти Дементьєвої). Цей результат поки нікому не вдалося перевершити. У фінальних матчах турнірів Великого шолома вона також має один з найвищих відсотків перемог в історії. Таку результативність у фіналах також пов'язують з безкомпромісністю Серени на корті. Постійна суперниця Вільямс, Марія Шарапова в інтерв'ю 2013 року назвала Серену «борцем», пояснивши: «Все одно, який рахунок, вона хоче виграти кожен гейм і кожне очко, неважливо, програє вона на своїй подачі чи виграє на чужій»[101].

Сама Серена Вільямс пов'язує свою манеру гри зі специфікою навчання тенісу в дитинстві. В автобіографії вона приділяє увагу тому фактові, що від самого початку грала дорослою ракеткою, навіть коли та була розміром з неї, і пише, що ця гра величезною, не до зрісту, ракеткою наклала відбиток на її стиль[15]. Вона також пише про те, що «розумна», як її називають коментатори, гра виробилася у неї за роки, коли вона була маленькою для свого віку дівчинкою: якщо Вінус від самого початку вирізнялася високим зростом, потужним ударом і агресивною манерою гри, то для маленької Серени єдиним порятунком до віку 15-16 років були свічки, точні удари і затяжна гра на задній лінії, яка виснажувала суперниць[20]. Умінню точно «покласти» м'яч у намічене місце сприяло і те, що на початку навчання батько наполягав на тому, щоб Вінус і Серена повністю зосередилися на відпрацюванні ударів, а їхні тренування практично повністю складалися з такого відпрацювання, на відміну від старших сестер, з якими батьки також займалися тактикою[102].

Усміхнена і привітна у повсякденному житті, на корті Серена зазвичай стає зосередженою і похмурою, але рідко злиться на публіці. Після найвідомішого випадку цього роду, коли у 2009 році Серена образила суддю на лінії, їй довелося постати перед конгрегацією свідків Єгови, які винесли їй догану. За словами Серени, її саму в цьому епізоді також найбільше турбує той факт, що в непривабливому світлі могла постати її релігія.

На відміну від багатьох інших провідних тенісисток, які вирізняються якщо не крихкою, то худорлявою статурою (її суперниця в боротьбі за перше місце в рейтингу Жустін Енен важила тільки 56 кілограмів), для фігури Серени характерні набагато більші габарити і округлості. Ця обставина змушує журналістів періодично починати сумніватися в тому, що вона перебуває в оптимальній фізичній формі. Саму Вільямс це дратує — за її словами, люди просто відмовляються розуміти, що можна одночасно мати пишні форми і бути спортивною. На думку ж Седріка Браянта, віце-президента по науці Американської ради з фізичної культури (англ. American council of Exercise), у Серени класична мезоморфна статура, а її велика постать з м'язистими сідницями і стегнами ідеально підходить для тенісу; за словами Браянта, для провідних атлетів індекс маси тіла взагалі не є добрим показником фізичного здоров'я, оскільки не розрізняє жирову і м'язову масу.

За межами корту[ред.ред. код]

Крім тенісу, Серена займається випуском спортивного одягу (марка Aneres Designs). Вона також співпрацює з фірмами Nike і HSN, розробивши для останньої лінійку сумок і біжутерії Serena Williams Signature Statement. Значну частину доходів Вільямс, що перевищує гроші, одержувані від участі в турнірах, вона отримує від рекламних контрактів з фірмами спортивного одягу та інвентарю, серед яких у різний час були Puma, Reebok і Nike[103]. Вже в 16 років вона уклала свій перший контракт з компанією Puma. Це відбулося до того, як Puma запустила у виробництво власну лінійку тенісного одягу, тож на перших порах Серені підбирали форму індивідуально, пізніше навіть залучаючи її саму до дизайну[104]. На різних етапах кар'єри вона неодноразово привертала увагу не тільки своєю грою, але й нарядами на корті. Журнал Shape називає як три найбільш пам'ятні наряди Серени чорний лайкровий кетсьют — облягаючий комбінезон від фірми Puma, який підкреслював її форми на Відкритому чемпіонаті США 2002 року, джинсову спідницю від Nike і отруйно-рожевий обтягувальний костюм-боді, який вона продемонструвала 2011 року[105].

Рекламні контракти, які стали результатами не лише успіхів на корті, але й природного шарму, за словами одного з біографів Серени Джона Саллівана, на деякий час (до появи в тенісі Марії Шарапової) зробили її найбагатшою спортсменкою світу. Хоча це звання вона втратила (за даними Forbes, до початку другого десятиліття XXI століття Серена заробляла на рекламних контрактах приблизно 12 мільйонів на рік, тоді як Шарапова — 23, більше, ніж Рафаель Надаль[106]), Вільямс залишається рекордсменкою жіночого професійного тенісу за сумою призових, за цим показником у свою чергу до середини 2014 року випереджаючи Шарапову майже вдвічі[107]. Крім фірм спортивного одягу, у Серени укладені контракти з виробниками спортивного інвентарю Wilson, тонізувальних напоїв Gatorade і лаку для нігтів OPI. Капітал Вільямс інвестований також у команду НФЛ «Маямі Долфінс» і фірму-виробника засоби від безсоння Sleep Sheets[108], а у 2017 році, спочатку вона увійшла до ради директорів компанії інтернет-опитувань SurveyMonkey[109], а потім очолила міжнародну групу радників компанії цифрових технологій Oath — дочірньої компанії Verizon[110]. Вільямс знялася в американській фантастичній комедії «Пікселі» в ролі камео[111].

Життя Серени Вільямс складається не лише з тенісу. «Хотіла б я бути такою, як Мартіна Навратілова, — каже вона про колишню першу ракетку світу, яка не йшла з корту і в 50 років. — Але я не така. Мені потрібні інші речі в житті. Я потребую рівноваги». Пошуки рівноваги включають не тільки модельний бізнес, але й прості розваги, включаючи відвідування кінотеатрів і перегляд телепередач (за власними словами, вона прихильниця шоу «Топ-модель по-американськи»). Саме ледачий образ життя Серени за межами корту змусив свого часу Вінус взятися за її освіту. За ініціативи старшої сестри, яка навчалася в Інституті мистецтв Форт-Лодердейл, Серена також почала відвідувати курси в цьому коледжі. Основною спеціальністю вона, як і Вінус, вибрала дизайн модного одягу і, за її словами, багато чому навчилася, відвідуючи курси, але, на відміну від сестри, яка успішно закінчила інститут у 2007 році[112], офіційно ступеню так і не отримала. Саме на роки навчання в Інституті мистецтв припадають перші ідеї, які потім вона втілила в продукції Aneres[113]. З 2011 року Серена — студентка Массачусетського університету в Амхерсті, де навчається в рамках програми «Університет без стін»[114].

Серена Вільямс активно займається благодійністю. Серед її проектів дві середніх школи в Кенії (перша відкрилася 2008 року, друга — 2010-го)[115], а також школа в Сенегалі, відкриття якої вона спонсорувала після своєї першої благодійної поїздки в Африку наприкінці 2006 року; в США Вільямс виплачує стипендії студентам коледжів[116]. Зокрема, стипендію імені Етунди Прайс, що йде на навчання медсестер, оплачує благодійний Фонд Серени Вільямс[117], що йдуть доходи від розробленою спільно з компанією Mission Skin Care гігієнічної губної помади[118]. Цей фонд також спонсорує будівництво шкіл, зокрема на Ямайці[119].

Приватне життя[ред.ред. код]

Серена довгий час не виходила заміж, хоча в її житті були періоди романтичних стосунків з чоловіками. Світська хроніка, зокрема, пов'язувала її ім'я з болгарським тенісистом Григором Димитровим, який потім зустрічався з Марією Шараповою. Це стало причиною напруженості між Сереною, яка заявила, що Шарапова зв'язалася з чоловіком з чорним серцем"[120], і Марією, яка у свою чергу звинуватила Вільямс у розлученні її тренера Патріка Муратоглу, з яким Серену в минулому пов'язували не лише професійні взаємини[121]. Серед визнаних і можливих коханців Вільямс були також кінорежисер Бретт Ретнер, гравці «Тампа-Бей Баккенірс» Кішон Джонсон[122] і «Вашингтон Редскинз» Лавар Аррінгтон, репери Коммон і Дрейк, але у 2012 році спортсменка оголосила, що більше ні з ким не зустрічається[123].

29 грудня 2016 часопис New York Times повідомив, що Серена заручилася з своїм бой-френдом — співзасновником мережі Reddit Алексісом Оганяном (Alexis Ohanian)[124]. 19 квітня 2017 35-річна Серена повідомила світові мас-медіа через свого речника, що вони з Алексісом чекають дитину, і вже йде 20-й тиждень вагітності[125]. Журналісти швидко підрахували, що 35-річна Серена виграла свій останній «Гранд Слем», а саме Australian Open 28 січня 2017, маючи вже два місяці вагітності[126].

1 вересня 2017 року Вільямс народила дочку — Алексіс Олімпію Оганян[127]. 16 листопада 2017 року, у Новому Орлеані, після двох років стосунків, Вільямс і Оганян одружилися[128].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Rankine, Claudia (August 25, 2015), «The Meaning of Serena Williams». The New York Times. Retrieved April 20, 2017.
  2. Career Prize Money Leaders (PDF). WTA. August 29, 2016. Архів оригіналу за June 12, 2016. Процитовано September 4, 2016. 
  3. John Jeremiah Sullivan. (August 23, 2012). Venus and Serena Against the World. The New York Times. Процитовано 2013-10-28. 
  4. Edmondson, 2005, с. 14
  5. About Serena. Serena Williams official website. Процитовано 2013-10-27. 
  6. R. Williams, 2014, с. 154
  7. Williams & Paisner, 2009, с. 10
  8. Williams & Paisner, 2009, с. 30—32
  9. Williams & Paisner, 2009, с. 43—44
  10. Williams & Paisner, 2009, с. 87—89
  11. Williams & Paisner, 2009, с. 120
  12. Meet the Williams sisters' baby brother: Venus is watched by her 71-year-old father's son and his 33-year-old wife (who's only one year older than the tennis star). Daily Mail. 22 March 2013. Процитовано 2014-08-12. 
  13. Williams & Paisner, 2009, с. 11
  14. R. Williams, 2014, с. 189-191
  15. а б Williams & Paisner, 2009, с. 9—11
  16. Paula Zahn. A perfect match. CNN. Процитовано 2013-10-28. 
  17. R. Williams, 2014, с. 199-207
  18. Williams & Paisner, 2009, с. 17
  19. Williams & Paisner, 2009, с. 23—24
  20. а б Williams & Paisner, 2009, с. 45—46
  21. Tim Adams. (13 September 2009). Queen of the Court: An Autobiography by Serena Williams. The Observer. Процитовано 2014-09-07. 
  22. Williams & Paisner, 2009, с. 49—55
  23. Born to win. The Observer. 5 May 2002. Процитовано 2013-10-28. 
  24. Edmondson, 2005, с. XIX
  25. Rineberg, 2001, с. 26
  26. Williams & Paisner, 2009, с. 103
  27. Rineberg, 2001, с. 28—29
  28. Williams & Paisner, 2009, с. 112—115
  29. Rineberg, 2001, с. 68
  30. Rineberg, 2001, с. 83—84
  31. Rick Weinberg. ESPN counts down 100 Most Memorable Moments of the past 25 years. 42: Serena, at age 17, breaks through at U.S. Open. ESPN. Процитовано 2013-10-28. 
  32. Биография: обзор карьеры на сайте WTA(англ.) [недоступне посилання]
  33. Rineberg, 2001, с. 118
  34. Serena Williams ensures Slam mixed-doubles remain family affair. Sports Illustrated. September 10, 1998. Процитовано 2013-10-28. 
  35. WTA Awards. WTA. Процитовано 2014-03-02. 
  36. а б Rineberg, 2001, с. 138
  37. Serena's Super Saturday. Sports Illustrated. September 12, 1999. Процитовано 2013-10-27. 
  38. Eben Novy-Williams. (September 26, 2013). Serena Williams Proves as Big for Black Athletes as Being No. 1. Bloomberg. Процитовано 2013-10-28. 
  39. Nancy E. Spencer. . — Т. 28, № 2. — С. 115—135. — DOI:10.1177/0193723504264411.
  40. Історія положення в рейтингу на сайті WTA(англ.) [недоступне посилання]
  41. Williams & Paisner, 2009, с. 63—68, 81
  42. Серена Уильямс впервые за 14 лет сыграет в турнире в Индиан-Уэллс. Sport.ru. 4 февраля 2015. Процитовано 2015-03-18. 
  43. Merlisa Lawrence Corbett. (March 7, 2013). Williams Sisters' Boycott Taints Indian Wells Tennis Tournament. Yahoo! Sports. Процитовано 2013-11-14. 
  44. Турнірна сітка Sanex Championships 2001 року, одиночний розряд на сайті WTA(англ.)
  45. Venus, Serena Williams Achieve No. 1 Doubles Ranking. Active.com. Процитовано 2013-10-29. 
  46. Paul Fein. {{{Заголовок}}}. — ISBN 1-57488-427-1.
  47. а б Williams & Paisner, 2009, с. 140—143
  48. Maureen M. Smith. {{{Заголовок}}}. — P. 898—899. — ISBN 0-19-516024-X.
  49. Phil Brown. (January 25, 2003). Serena Williams beats sister, completes Serena Slam. USA Today. Процитовано 2013-10-30. 
  50. Lauren Paige Kennedy. (April 9, 2007). Serena Williams gets back in the game. WebMD. Процитовано 2013-10-30. 
  51. Williams & Paisner, 2009, с. 156—161
  52. Матчі на сайті WTA(англ.)
  53. Williams & Paisner, 2009, с. 178—185
  54. Williams & Paisner, 2009, с. 204—206
  55. Christopher Clarey. (January 27, 2007). Williams Shocks Sharapova to Win in Australia. The New York Times. Процитовано 2013-10-30. 
  56. Mark Hodgkinson. (1 November 2009). Serena Williams shows her class to claim Sony Ericsson Championships title. The Telegraph. Процитовано 2013-10-31. 
  57. С. Уильямс побила рекорд Энен по количеству призовых. Чемпионат.com. 2 ноября 2009. Процитовано 2013-10-31. 
  58. Серена Уильямс завершила сезон победой в Дохе. Чемпионат.com. 1 ноября 2009. Процитовано 2013-10-31. 
  59. Greg Garber. (September 13, 2009). U.S. Open 2009: Clijsters wins after controversial ending. ESPN. Процитовано 2013-10-31. 
  60. Serena Williams fined record $82,500 for U.S. Open outburst. USA Today. December 1, 2009. Процитовано 2013-10-31. 
  61. Williams sisters win French doubles title. ESPN. June 4, 2010. Процитовано 2013-10-31. 
  62. 10 достижений Серены в сезоне-2013. Eurosport. 28 октября 2013. Процитовано 2013-11-01. 
  63. Serena Williams becomes oldest female world number one. BBC. 18 February 2013. Процитовано 2013-11-01. 
  64. Chris Oddo. (July 24, 2014). Has Serena Williams Lost Her Mojo?. Tennis Now. Процитовано 2014-07-26. 
  65. Douglas Robson. (July 1, 2014). Serena Williams says 'this bug' forced her out of doubles. USA Today. Процитовано 2014-07-26. 
  66. Melissa Isaacson. (July 24, 2014). 10 Questions for Serena Williams. ESPN. Процитовано 2014-07-26. 
  67. Serena Williams wins Bank of the West title. The Washington Post. August 3, 2014. Процитовано 2014-08-18. 
  68. Серена Уильямс впервые победила в Цинциннати. Sports.ru. 17 августа 2014. Процитовано 2014-08-18. 
  69. Sally Milano (August 16, 2014). Serena clinches Emirates Airline US Open Series women's title. US Open Series. Процитовано 2014-08-18. 
  70. U.S. Open: Serena Williams wins women's final. CBC. September 7, 2014. Процитовано 2014-09-08. 
  71. Serena Williams withdraws from China Open with left knee injury. Tennis.com. Octobber 3, 2014. Процитовано 2014-10-24. 
  72. R. Libero. (October 24, 2014). Serena Finishes as World No. 1. WTA. Процитовано 2014-10-24. 
  73. Артём Тайманов. (26 октября 2014). С. Уильямс осталась королевой Итогового турнира. Чемпионат.com. Процитовано 2014-10-27. 
  74. Christopher Clarey. (January 31, 2015). Serena Williams Wins Australian Open With Coughs, Guts and Aces. New York Times. Процитовано 2015-02-03. 
  75. Серена Уильямс стала первой за 14 лет теннисисткой, выигравшей два «мэйджора» подряд на старте сезона. GoTennis.ru. 6 июня 2015. Процитовано 2015-06-08. 
  76. Дмитрий Шахов. (11 июля 2015). «Серена шлем» повторён, курс — на «Большой шлем». Чемпионат.com. Процитовано 2015-07-11. 
  77. Мария Никулашкина. (12 сентября 2015). День Италии в Нью-Йорке. Как Серена Уильямс не выиграла «Большой шлем». Спорт-Экспресс. Процитовано 2015-11-26. 
  78. Christopher Clarey. (October 24, 2015). Serena Williams’s Conspicuous Absence Strikes the WTA Finals. The New York Times. Процитовано 2015-11-28. 
  79. Serena Williams named AP Female Athlete of the Year. Sports Illustrated. December 25, 2015. Процитовано 2015-12-26. 
  80. Serena Williams wins first title in nine months in Rome. Eurosport. Процитовано 2016-12-16. 
  81. Serena Williams wins Wimbledon to tie Open era record with 22nd Slam title. ESPN. Jul 9, 2016. Процитовано 2016-12-16. 
  82. Elina Svitolina stuns Serena Williams as upsets continue to rain down on Rio. Tennis.com. August 9, 2016. Процитовано 2016-12-16. 
  83. Ben Rothenberg. (August 21, 2016). Angelique Kerber Loses Match and Her Bid for the No. 1 Ranking. The New York Times. 
  84. Angelique Kerber looks like No. 1 player in U.S. Open semifinal victory over Caroline Wozniacki. Tennis.com. September 9, 2016. Процитовано 2016-12-16. 
  85. Cameron McDonough. (September 8, 2016). Serena Williams Loses U.S. Open Semifinal, And No. 1 World Ranking With It. NESN. Процитовано 2017-01-05. 
  86. Courtney Nguyen. (October 17, 2016). Inside Serena's WTA Finals withdrawal announcement. WTA. Процитовано 2016-12-16. 
  87. Хакеры обвинили ВАДА в выдаче разрешений на допинг сестрам Уильямс и Симоне Байлс. Eurosport. 2016-09-13. Процитовано 2016-12-16. 
    Взлом баз данных WADA: сестры Уильямс, Байлз и Донн принимали запрещенные вещества. Мнения, комментарии. rsport.ru. 2016-09-16. Процитовано 2016-09-19. 
  88. Sean Ingle. (15 September 2016). Wada hacking scandal: debate turns to the use of powerful legal drugs. The Guardian. Процитовано 2016-12-16. 
    Kamakshi Tandon. (September 15, 2016). In light of hack into WADA database, Venus Williams defends her integrity. Tennis.com. Процитовано 2016-12-16. 
  89. Дмитрий Шахов. (2017-01-28). Виннерс Уильямс. Серена обыграла сестру и превзошла Граф. Championat.com. Процитовано 2017-01-28. 
  90. Serena Returns to world No.1 after Open Era record-setting Australian Open triumph. WTA. January 28, 2017. Процитовано 2017-01-28. 
  91. Angelique Kerber retakes No. 1 ranking from Serena Williams. Tennis.com. March 20, 2017. Процитовано 2017-04-28. 
  92. Lisa Respers France. (April 20, 2017). Serena Williams is pregnant, will return to tennis in 2018. CNN. Архів оригіналу за 2017-04-20. Процитовано 2017-04-28. 
  93. Серена Уильямс планирует вернуться в тур уже к Australian Open - 2018. www.tennisnews.com.ua. 16 августа 2017. Процитовано 2017-08-16. 
  94. Hilary Evans. (June 30, 2014). Golden Slams in tennis. OlympStats. Процитовано 2014-07-26. 
  95. Serena Williams establishes record rankings lead over rivals after Wimbledon title win. ABC. 14 July 2015. Архів оригіналу за 2016-05-20. Процитовано 2016-05-20. 
  96. Lauren Lynch. (January 10, 2011). USA Tennis Wins and Collects 6th Hopman Cup Championship. Bleacher Report. Процитовано 2014-07-26. 
  97. Chris Oddo. (July 7, 2012). Reigning Ace: Williams Serves up a Title at Wimbledon. Tennis Now. Процитовано 2014-08-13. 
  98. Hard-hitting Serena Williams fires a warning at the Australian Open. Agence France-Presse. 19 January, 2013. Процитовано 2014-08-13. 
  99. Matt Cronin. (September 26, 2013). Venus' fast serve in Tokyo won't be recognized as record. Tennis.com. Процитовано 2014-08-13. 
    Vishal Gajaria. (24 November 2013). Tennis: Top 5 Fastest Serves By Women. Tennis World. Процитовано 2014-08-13. 
  100. IDS serve speed leaders. WTA. August 4, 2014. Процитовано 2014-08-13. 
  101. Quotable quotes: Maria after the Final. WTA. June 8, 2013. Процитовано 2014-08-13. 
  102. Williams & Paisner, 2009, с. 33
  103. Serena Williams signs deal with Nike. People's Daily. December 13, 2003. Процитовано 2013-10-27. 
  104. Williams & Paisner, 2009, с. 127—130
  105. Jennipher Walters. (June 22, 2011). Serena William's Most Memorable Tennis Outfits. Shape. Процитовано 2014-06-05. 
  106. Andrew Prochnow. (January 21, 2014). Despite Vast Gulf in On-Court Success, Maria Sharapova Commands More Endorsement Dollars Than Serena Williams. Yahoo Sports. Процитовано 2014-07-26. 
  107. Career prize money leaders. WTA. July 21, 2014. Процитовано 2014-07-25. 
  108. Serena Williams. Forbes. Процитовано 2014-07-26. 
  109. Sarah Buhr. (May 24, 2017). Tennis star Serena Williams joins SurveyMonkey’s board. TechCrunch. Процитовано 2017-11-15. 
  110. Williams adds to business interests with Oath role. SportBusiness. 7 November 2017. Процитовано 2017-11-15. 
  111. Marie Moore. (July 25, 2015). 'Pixels': Adam Sandler's Best yet and Serena Williams Best Revenge. EURweb.com. Процитовано 2017-02-08. 
  112. Daniella Aird. (21 December 2007). Venus racks up fashion degree in Fort Lauderdale. South Florida Times. Процитовано 2014-05-25. 
  113. Williams & Paisner, 2009, с. 131—133
  114. Patricia Sullivan. (Fall 2012). No Walls. University of Massachusetts. Процитовано 2013-10-27. 
  115. Шаблон:Профіль WTA(англ.)
  116. Williams & Paisner, 2009, с. 192—195
  117. Gerald Wu. (30 April 2013). Top 10 tennis philanthropists. The Tennis Space. Процитовано 2014-07-26. 
  118. Matthew Hughes. (August 12th, 2011). Serena Williams Foundation. ProCause. Процитовано 2014-07-26. 
  119. Tennis Star Serena Williams helps build school in Trelawny. Jamaica Star. February 9, 2016. Процитовано 2016-04-29. 
  120. Stephen Rodrick. (June 18, 2013). Serena Williams: The Great One. Rolling Stone. Процитовано 2014-07-26. 
  121. Mike Foss. (June 22, 2013). Maria Sharapova fires at Serena Williams' personal life. USA Today. Процитовано 2014-07-26. 
  122. David Gaines. (June 22, 2011). Serena Williams Boyfriend List. Mademan.com. Процитовано 2014-07-26. 
  123. Daniel Distant. (April 24, 2012). Serena Williams 'Will Never Date Again' — Unless He's a Jehovah's Witness. The Christian Post. Процитовано 2014-06-03. 
  124. New York Times: Serena Williams Announces Engagement to Alexis Ohanian, Reddit's Co-Founder
  125. The Telegraph: Serena Williams confirms pregnancy and expects her first child 'this fall'
  126. New York Times: Serena Williams Confirms She's Pregnant After Day of Speculation
  127. Cristina Gibson. (September 13, 2017). Serena Williams Shares First Photo of Her Newborn Daughter: Find Out Her Name!. Us Weekly. Процитовано 2017-09-13. 
  128. Серена Вільямс одружилася зі співзасновником Reddit. ВВС Україна. 17 листопада, 2017 рік.

Посилання[ред.ред. код]

Футболіст Це незавершена стаття про тенісиста.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.