Зніт кільчастий
| Зніт кільчастий | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Миртоцвіті (Myrtales) |
| Родина: | Знітові (Onagraceae) |
| Рід: | Зніт (Epilobium) |
| Вид: | E. alpestre
|
| Біноміальна назва | |
| Epilobium alpestre (Jacq.) Krock.
| |
Зніт кільчастий[1] (Epilobium alpestre) — вид квіткових рослин родини онагрових (Onagraceae).
Це трав'яниста багаторічна рослина 20–100 см заввишки. Кореневище коротке з підземними виступами, товсте, пряме. Стебла з 2 або 4 виступаючими лініями, шорсткі (також із залозистими волосками на верхівці), прямовисні, розгалужені на верхніх 1/3. Листки довгасто-яйцюваті, розміщені в кільцях по 3(4) (часто 1–2 на зверху), рідко супротивні, на краю коротко й віддалено-зубчасті, загострені, зверху голі, знизу на жилках коротко запущені, 2.5–10 см завдовжки, сидячі, частково охоплюють стебло, блискучі. Волоть злегка подовжена. Квітки досить великі, перед розпусканням стають пониклими. Пелюстки від ліловато-рожевих до червоно-пурпурних, 6–15 мм завдовжки, обернено серцеподібні, майже вдвічі перевищують чашечку. Ципсели подовжені, обернено-яйцеподібні, плоско-опуклі, звужені біля основи, верхівка тупа, 1.6–1.8 × 0.6–0.8 мм. 2n=36[2][3][4][5][6].
Росте на південному сході Європі (Албанія, Австрія, Ліхтенштейн, Болгарія, Чехія, Словаччина, Франція, Німеччина, Греція, Італія, Північний Кавказ, Польща, Румунія, Іспанія, Швейцарія, Україна, Боснія і Герцеговина, Македонія, Чорногорія, Сербія, Словенія, Хорватія), заході [Західна Азія|Азії]] (Грузія, Туреччина)[7][8].
Росте на вологих луках, уздовж джерел і струмків у субальпійському поясі[3].
В Україні вид росте на вологих луках, біля джерел у субальпійському поясі — у лісах Карпат[2]
- ↑ Epilobium alpestre // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 208.
- ↑ а б Bojnanský, V.; Fargašová, A. Atlas of Seeds and Fruits of Central and East-European Flora. — Springer Science & Business Media, 2007. — С. 417. (англ.)
- ↑ Epilobium alpestre. Das nationale Daten- und Informationszentrum der Schweizer Flora. Процитовано 09.06.2023. (нім.)
- ↑ Epilobium alpestre. Tela Botanica. Процитовано 09.06.2023. (фр.)
- ↑ Epilobium alpestre. botany.cz. Процитовано 09.06.2023. (чеськ.)
- ↑ Epilobium alpestre. Plants of the World Online / Kew Science. Процитовано 09.06.2023. (англ.)
- ↑ Epilobium alpestre. Euro+Med Plantbase. Процитовано 09.06.2023. (англ.)