Папужник новогвінейський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Erythrura papuana)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Папужник новогвінейський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Астрильдові (Estrildidae)
Рід: Папужник (Erythrura)
Вид: Папужник новогвінейський
Erythrura papuana
Hartert, 1900
Посилання
Вікісховище: Erythrura papuana
Віківиди: Erythrura papuana
EOL: 917568
ITIS: 559973
МСОП: 22719721
NCBI: 2715623

Папу́жник новогвінейський[2] (Erythrura papuana) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae)[3]. Ендемік Нової Гвінеї. Деякі дослідники вважають його конспецифічним з синьощоким папужником[4].

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 14 см. Самці є дещо більшими за самиць. Забарвлення переважно яскраво-зелене, горло, груди і шия з боків світліші, жовтувато-зелені. Обличчя кобальтово-синє, надхвістя і хвіст бордові. Дзьоб чорний, очі темно-карі, лапи тілесно-рожевого кольору. У самиць пляма на обличчі менш виражена.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Новогвінейські папужники живуть на узліссях вологих гірських і рівнинних тропічних лісах та на галявинах. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті від 800 до 2000 м над рівнем моря. Живляться переважно насінням, пагонами, плодами і ягодами, іноді також комахами.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Erythrura papuana: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 01 вересня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 01 вересня 2022.
  4. DeCicco, Lucas H.; Benz, Brett W.; DeRaad, Devon A.; Hime, Paul M.; Moyle, Robert G. (21 вересня 2020). New Guinea Erythrura parrotfinches: one species or two?. Bulletin of the British Ornithologists' Club. 140 (3). doi:10.25226/bboc.v140i3.2020.a8. ISSN 0007-1595.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Australien, Ozeanien, Südostasien. Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2001, ISBN 3-8001-3249-4.
  • Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, ISBN 0-7136-8017-2.
  • Bruce M. Beehler, Thane K. Pratt: Birds of New Guinea; Distribution, Taxonomy, and Systematics. Princeton University Press, Princeton 2016, ISBN 978-0-691-16424-3