Esthero

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Esthero
Ім'я при народженні англ. Jenny-Bea Englishman
Псевдо Esthero
Народилася 23 грудня 1978(1978-12-23) (45 років)
Стретфорд, Перт, Онтаріо, Канада
Країна  Канада
Діяльність співачка, джазвумен, авторка пісень, студійна виконавиця
Роки активності 1997 — тепер. час
Жанр тріп-хоп
Брати, сестри Jason Englishmand
IMDb ID 2297310
Сайт esthero.net

Esthero (справжнє ім’я Дженні-Бі Інглішмен, народилася 23 грудня 1978 року в Стратфорді, Онтаріо) — канадська співачка й авторка пісень, яка живе в Лос-Анджелесі, Каліфорнія. Ім’я Естеро (Esthero) відноситься як до співачки, так і до її команди з двох осіб і продюсера Дока МакКінні. Esthero — суміш слів «Esther the hero»; вона стверджує, що отримала ім’я, об’єднавши ім’я героїні (Естер) та останній рядок («Якщо я хочу бути героєм, то я не можу влетіти з темряви») фільму з роману Сильвії Плат «Під скляним ковпаком».

Звучання гурту Esthero характеризується її особливим голосом і поєднанням ніжних басових партій, джазових труб, іспанської гітари та хіп-хопу. Її іноді порівнюють з Б'єрк, Portishead, Біллі Голідей і Шаде[1]. Естеро була співпродюсером більшості матеріалів, які виконувала[2][3]. Серед артисток, які визнають вплив Esthero на їхню творчість — Res, Фергі та Неллі Фуртадо[4].

Брат Esthero, Джейсон Інглішмен, також є музикантом.

Кар’єра[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

У віці шістнадцяти років Esthero самостійно переїхала з маленького містечка Гаррістон, Онтаріо, до Торонто, Онтаріо, де почала співати на вечорах з відкритим мікрофоном, водночас працюючи на різних роботах. Менеджер Бо Овчарік бачив, як вона співала у кафе Free Times, який влаштував їй прослуховування у свого партнера Зака Вернера[1]. Вони познайомили її з президентом EMI Publishing Canada Майклом Маккарті, якого вона так зачарувала під час першої зустрічі, що, не почувши, як вона співає жодної ноти, він налаштував і заплатив за сесії запису з Мартіном «Доком» МакКінні, гітаристом і студійним інженером.

1997: Breath from Another[ред. | ред. код]

Молодий дует швидко почав записуватися разом. Завдяки тодішньому видавництву EMI президенту США Ріку Криму їхні демо-версії досягли вух керівників Work Group (дочірньої компанії Sony). Навесні 1998 року дебютний альбом Breath from Another був випущений і отримав схвалення критиків[5].

1998–2003: Колаборації та успіх[ред. | ред. код]

Після розпуску лейблу WORK Esthero була звільнена від контракту. У 2000 році вона підписала контракт з Reprise. У 1998 році, після того, як ремікс однієї з її пісень («Country Livin'») був включений у саундтрек до «Slam», Esthero привернула увагу багатьох хіп-хоп і реп-виконавців. Деякі співпраці були плідними, як-от її робота з Black Eyed Peas на "Weekends", який став міжнародним хітом.

У 2001 році Esthero співпрацювала з німецьким продюсером Іаном Пулі над "Balmes (A Better Life)", яка потрапила до 75 найкращих британського чарту синглів[6] і принесла Esthero її першу позицію в американських танцювальних чартах.

2004–2005: O.G. Bitch і Wikked Lil Grrrls[ред. | ред. код]

20 квітня 2004 року — без допомоги Дока — Esthero випустила O.G. Bitch, окремий EP, що включає шість альтернативних реміксів на заголовну композицію, а також бі-сайд "I Love You". Пісня очолила клубні чарти в США. Наступного року вона випустила другий EP під назвою We R in Need of a Musical Revolution[7]. EP породив однойменний хіт і привів до повноформатного альбому Esthero 2005 року на лейблі Warner Bros., Wikked Lil' Grrrls, через сім років після її дебютного альбому, і викликав неоднозначну реакцію критиків[8]. Альбом містить внески Шона Леннона, André 3000, Jemeni, Jelleestone, and Cee-Lo Green of Сі-Ло Гріна з Goodie Mob[9].

2007–2011: Розрив зі звукозаписною компанією та колаборації[ред. | ред. код]

У 2007 році Esthero дружньо залишила Venus Management.

2008 рік був для Esthero насиченим подіями, завдяки низці гучних спільних робіт, включаючи вірусну сенсацію Yes We Can, пісню (з супровідним відео), натхненну промовою Барака Обами та спродюсованої will.i.am. Esthero також озвучила космічний корабель J.A.N.E. під час туру Каньє Веста Glow in the Dark і з'явилася на його альбомі 808s & Heartbreak, до якого вона написала три треки під справжнім ім'ям[10]. У 2008 році вона також взяла на себе роль продюсера треку з дебютного альбому Dangerous Muse та співавтора альбому Бренді «Human»[11]. Вона представлена в альбомі хіп-хоп музичного продюсера Timbaland 2009 року Shock Value II[12] у піснях «Can You Feel It» і «Undertow» з гуртом The Fray. Остання увійшла до Billboard Hot 100 під номером 100, що дало Esthero її першу і єдину позицію в Hot 100 у США.

2012–дотепер: Everything Is Expensive і "Baby Steps"[ред. | ред. код]

5 червня 2012 року Esthero випустила новий сингл під назвою "Never Gonna Let You Go", написаний у співавторстві з Адамом Бравіном (She Wants Revenge). Пісня була представлена ​​в епізоді медичної драми ABC «Анатомія Грея» від 21 лютого 2013 року під назвою «This Is Why We Fight»[13]. Пісня досягла 72 місця в Canadian Hot 100, що було для Esthero першим записом у чарті.

30 жовтня 2012 року Esthero самостійно випустила новий альбом під назвою Everything Is Expensive[14]. Він дебютував під номером тринадцять у чарті Billboard Top Heatseekers у США[15]. У Канаді альбом був випущений через Universal Music.

У 2016 році "Breath from Another" був номінований на Polaris Heritage Prize, як найкращий альбом з 1996 по 2005 рік[16]. Альбом, однак, програв «Funeral» Arcade Fire (яка виграла громадське голосування) і Lhasa de Sela «La Llorona» (яка виграла голосування журі)[17].

У 2019 році Esthero була представлена ​​в пісні Black Eyed Peas «4ever», а також була в супровідному музичному відео, яке опублікували 1 лютого 2019 року[18]. Через соціальні мережі Esthero анонсувала пісню «Baby Steps» 3 лютого 2019 року.

Дискографія[ред. | ред. код]

Студійні альбоми[ред. | ред. код]

  • Breath from Another (1998)
  • Wikked Lil' Grrrls (2005)
  • Everything Is Expensive (2012)

Мініальбоми[ред. | ред. код]

  • Short of Breath (1998)
  • We R in Need of a Musical Revolution! (2004)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Esthero | Encyclopedia.com. www.encyclopedia.com. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
  2. ↑ Urella, Matteo. We Need More Female Producers, But a Select Few Are Currently Making Noise. DJBooth (англ.). Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 20 березня 2022.
  3. ↑ There Are So Few Women In Music Production, No One Bothers To Count. HuffPost (англ.). 3 травня 2016. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
  4. ↑ Exclusive LAUNCH Artist Chat. web.archive.org. 17 грудня 2006. Архів оригіналу за 17 грудня 2006. Процитовано 20 березня 2022.
  5. ↑ Inc, CMJ Network (1998-05). CMJ New Music Monthly (англ.). CMJ Network, Inc. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
  6. ↑ IAN POOLEY FT ESTHERO | full Official Chart History | Official Charts Company. www.officialcharts.com. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
  7. ↑ We R in Need of a Musical Revolution [EP] [Bonus Track] - Esthero | Songs, Reviews, Credits | AllMusic (англ.), архів оригіналу за 20 березня 2022, процитовано 20 березня 2022
  8. ↑ Wikked Lil' Grrrls by Esthero (англ.), архів оригіналу за 20 березня 2022, процитовано 20 березня 2022
  9. ↑ Wikked Lil' Grrrls - Esthero | Songs, Reviews, Credits | AllMusic (англ.), архів оригіналу за 20 березня 2022, процитовано 20 березня 2022
  10. ↑ 808s & Heartbreak - Kanye West | Songs, Reviews, Credits | AllMusic (англ.), архів оригіналу за 26 березня 2019, процитовано 20 березня 2022
  11. ↑ Kozain, 2020k | RJ (17 листопада 2012). 2020k Presents: An Interview With Esthero!. 2020k (англ.). Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 20 березня 2022.
  12. ↑ Esthero Protests Streaming Royalties In The Middle Of Her New Song. Stereogum (англ.). 10 вересня 2019. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
  13. ↑ Never Gonna Let You Go Lyrics - Esthero (англ.), архів оригіналу за 9 травня 2021, процитовано 20 березня 2022
  14. ↑ The Couch Sessions. The Couch Sessions (англ.). Процитовано 20 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  15. ↑ devops (2 січня 2013). Heatseekers Albums. Billboard (амер.). Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
  16. ↑ Bliss, Karen; Bliss, Karen (20 вересня 2016). Polaris Heritage Prize: Neil Young, Alanis Morissette and Arcade Fire Make Short List for Pre-2005 Prize. Billboard (амер.). Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
  17. ↑ 2016 Polaris Heritage Prize - Polaris Music Prize. web.archive.org. 22 листопада 2016. Архів оригіналу за 22 листопада 2016. Процитовано 20 березня 2022.
  18. ↑ Kaplan, Ilana; Kaplan, Ilana (2 лютого 2019). Watch Black Eyed Peas Cruise Streets of Los Angeles in '4EVER' Video. Rolling Stone (амер.). Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Esthero&oldid=41975852