Eucalyptus pauciflora

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Eucalyptus pauciflora
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Миртоцвіті (Myrtales)
Родина: Миртові (Myrtaceae)
Рід: Евкаліпт (Eucalyptus)
Вид:
E. pauciflora
Біноміальна назва
Eucalyptus pauciflora

Eucalyptus pauciflora, широко відомий як сніговий евкаліпт[1], є видом дерев, що походить зі східної Австралії. Має гладку кору, листя від ланцетної до еліптичної форми, квіткові бруньки в скупченнях від семи до п'ятнадцяти, білі квіти та чашоподібні, конічні або напівсферичні плоди. Він широко поширений і локально поширений у лісах в холодних місцях вище 700 м.

Опис[ред. | ред. код]

Eucalyptus pauciflora — це дерево, яке зазвичай досягає висоти 20 — 30 м. Він має гладку білу, сіру або жовту кору, яка проливається стрічками та іноді має каракулі комах. Молоді рослини, що відростають, мають тьмяне, блакитно-зелене або сизувате листя від широколанцетної до яйцеподібної форми. Доросле листя має однаковий відтінок глянцево-зеленого кольору з обох сторін, від списоподібної до вигнутої або еліптичної форми. Квіткові бруньки розташовані в пазухах листків групами від семи до п'ятнадцяти, іноді більше, на нерозгалуженому квітконосі. Зрілі бруньки овальні з конічним або округлим кришечком. Цвіте з жовтня по лютий, квітки білі. Плід — дерев'яниста, чашоподібна, конічна або напівкуляста коробочка.[1][2][3][4]

Таксономія[ред. | ред. код]

Eucalyptus pauciflora вперше був офіційно описаний у 1827 році Куртом Полікарпом Йоахімом Шпренгелем за неопублікованим описом Франца Зібера. Шпренгель опублікував опис у Systema Vegetabilium.[5][6] Специфічний епітет pauciflora походить від латинського pauciflorus, що означає «малоквітковий».[7][8] Термін pauciflora (малоквітковий) є неправильним і може походити від раннього зібраного зразка, який втрачає бутони під час транспортування.[9]

Усередині виду виділяють ряд підвидів:

  • Eucalyptus pauciflora subsp. acerina Rule
  • Eucalyptus pauciflora subsp. debeuzevillei (Maiden) L.A.S.Johnson & Blaxell = [syn. Eucalyptus debeuzevillei Maiden]
  • Eucalyptus pauciflora subsp. hedraia Rule
  • Eucalyptus pauciflora subsp. niphophila (Maiden & Blakely) L.A.S.Johnson & Blaxell = [syn. Eucalyptus niphophila Maiden & Blakely]
  • Eucalyptus pauciflora subsp. parvifructa Rule
  • Eucalyptus pauciflora subsp. pauciflora

Поширення і середовище проживання[ред. | ред. код]

Снігова камедь росте в лісах вздовж хребтів і плоскогір'їв, на рівнинних холодних місцях вище 700 м від крайнього південного сходу Квінсленда через Новий Південний Уельс, Австралійську столичну територію та Вікторію до гори Гамбір у Південній Австралії та Тасманії.[10]

У Тасманії вид гібридизується з Eucalyptus coccifera та Eucalyptus amygdalina.[11]

Екологія[ред. | ред. код]

Eucalyptus pauciflora є одним з найвитриваліших видів евкаліптів, які витримують суворі зимові температури в Австралійських Альпах.[9] Вид відроджується з насіння, надкормкових пагонів під корою та з лігнобульб. Це найбільш холодостійкий вид евкаліпта, з E. pauciflora subsp. niphophila, що витримує температури до — 25 і цілорічні морози. Його завезли до Норвегії.[12]

Вплив на процеси снігового покриву[ред. | ред. код]

На висотах, де снігова камедь збігається з сезонними снігопадами на висоті понад 1,500 m (4,900 ft), було показано, що дерева збільшують накопичення снігового покриву та помірне танення, що робить снігову камедь критично важливою для гідрології та водних ресурсів південно-східної Австралії. Всупереч характеристикам хвойнолистяних лісів, снігова камедь не часто перехоплює велику кількість снігопаду на гілках і листі, щоб відбулося посилене випаровування або сублімація.[13] Як наслідок, накопичення снігу більше в живих снігових лісах, ніж у спалених лісах або безлісних територіях.[13]

Вплив лісової пожежі на снігові ясна змінює ці ефекти та призводить до зменшення довговічності снігового покриву та посилення процесів випаровування/сублімації, своєю чергою зменшуючи стік снігового покриву, доступний для використання екосистемою та людиною.[14][15] За оцінками, лісові пожежі 2019—2020 рр. вплинули на 462 км 2 (33 %) нанесеного на карту снігового лісу, який регулярно має сезонний сніговий покрив, що дорівнює скороченню річного стоку снігового покриву на 63,3 гігалітра (приблизно 25 320 олімпійських басейнів).[13]

Використання в садівництві[ред. | ред. код]

У Великобританії культивується Eucalyptus pauciflora subsp. niphophila[16] і Eucalyptus pauciflora subsp. debeuzevillei[17] отримали нагороду Королівського садівничого товариства за садові заслуги.

Галерея[ред. | ред. код]

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Eucalyptus pauciflora. Euclid: Centre for Australian National Biodiversity Research. Процитовано 30 травня 2020.
  2. ↑ Chippendale, George M. Eucalyptus pauciflora. Australian Biological Resources Study, Department of the Environment and Energy, Canberra. Процитовано 13 грудня 2019.
  3. ↑ Brooker, M. Ian H.; Slee, Andrew V. Eucalyptus pauciflora. Royal Botanic Gardens Victoria. Процитовано 13 грудня 2019.
  4. ↑ Hill, Ken. Eucalyptus pauciflora. Royal Botanic Garden Sydney. Процитовано 13 грудня 2019.
  5. ↑ Eucalyptus pauciflora. APNI. Процитовано 13 грудня 2019.
  6. ↑ Sprengel, Kurt P.J. (1827). Curae Posteriores in Systema Vegetabilium (вид. 17). New York: Sumtibus Librariae Dieterichianae. с. 195. Процитовано 13 грудня 2019.
  7. ↑ Allen J. Coombes The A to Z of Plant Names: A Quick Reference Guide to 4000 Garden Plants на «Google Books»
  8. ↑ D. Gledhill The Names of Plants на «Google Books»
  9. ↑ а б Eucalyptus pauciflora. Kew Royal Botanic Gardens. Архів оригіналу за 12 березня 2013. Процитовано 26 липня 2013.
  10. ↑ Eucalyptus pauciflora Sieber ex Spreng. Atlas of Living Australia.
  11. ↑ Kirkpatrick, J.B.; Backhouse, Sue (2004). Native trees of Tasmania (вид. 7th). Sandy Bay, TAS: Pandani Press. с. 92—93. ISBN 0-646-43088-2.
  12. ↑ Snow gum in Norway. Архів оригіналу за 18 червня 2009.
  13. ↑ а б в Schwartz, Andrew; McGowan, Hamish; Callow, Nik (11 серпня 2021). Influence of bushfire on accumulation and ablation of a marginal montane snowpack in Snow Gum forests. Journal of Hydrology (англ.). 603: 126795. Bibcode:2021JHyd..60326795S. doi:10.1016/j.jhydrol.2021.126795. ISSN 0022-1694.
  14. ↑ Schwartz, Andrew J.; McGowan, Hamish; Callow, Nik (15 листопада 2020). Impact of fire on montane snowpack energy balance in Snow Gum forest stands. Agricultural and Forest Meteorology (англ.). 294: 108164. Bibcode:2020AgFM..294j8164S. doi:10.1016/j.agrformet.2020.108164. ISSN 0168-1923.
  15. ↑ Schwartz, Andrew; McGowan, Hamish; Callow, Nik (1 листопада 2021). Snowpack thermal patterns in pre- and post-bushfire Snow Gum forests. Journal of Hydrology (англ.). 602: 126789. Bibcode:2021JHyd..60226789S. doi:10.1016/j.jhydrol.2021.126789. ISSN 0022-1694.
  16. ↑ Eucalyptus pauciflora subsp. niphophila. RHS. Процитовано 19 червня 2020.
  17. ↑ Eucalyptus pauciflora subsp. debeuzevillei. RHS. Процитовано 19 червня 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Eucalyptus_pauciflora&oldid=40637089