Чемпіонат світу з автоперегонів на витривалість
 | |
| Офіційна назва | FIA World Endurance Championship |
|---|---|
| Категорія | Перегони на витривалість |
| Регіон | Міжнародний |
| Компанія або організація | FIA ACO |
| Перший сезон | 2012 |
| Класи прототипів | Hypercar |
| Класи GT | LMGT3 |
| Команд | 15 |
| Конструктори | Hypercar: Alpine • Aston Martin • BMW • Cadillac • Ferrari • Genesis • Peugeot • Toyota LMGT3: Aston Martin • BMW • Chevrolet • Ferrari • Ford • Lexus • McLaren • Mercedes • Porsche |
| Виробники шасі | Hypercar: Dallara • Multimatic • Oreca |
| Постачальники шин | Michelin, Goodyear |
| Чемпіон серед пілотів |
|
| Чемпіон серед виробників |
|
| Чемпіон серед команд |
|
| Вебсайт | fiawec.com |
 Поточний сезон | |
Чемпіонат світу з автоперегонів на витривалість (англ. FIA World Endurance Championship, скор. WEC) — міжнародна серія автомобільних перегонів, організована Західним автоспортивним клубом Франції (ACO) під егідою Міжнародної автомобільної федерації (FIA).
Серія була створена у 2012 році як наступник «Міжконтинентального кубка Ле-Мана» та історичного «Світового чемпіонату спортивних автомобілів» (World Sportscar Championship), що існував у XX столітті.
Головною особливістю чемпіонату є тривалість перегонів: від 6 годин до 24 годин. Центральною подією кожного сезону є марафон «24 години Ле-Мана», за який нараховують подвійні очки.
Особливістю чемпіонату є одночасне змагання автомобілів двох різних категорій: спортпрототипів (клас Hypercar) та автомобілів Гран-турізмо (клас LMGT3). Ця двокласова структура була остаточно затверджена з сезону 2024 року, замінивши попередній формат із чотирьох категорій[1].
Чемпіонські титули розігруються як серед пілотів, так і серед виробників (у класі Hypercar) та команд (у класі LMGT3).
Раніше використовуваний клас прототипів LMP2 більше не бере участі у повному сезоні чемпіонату через збільшення кількості учасників у вищій категорії, проте ці автомобілі допускаються до старту в головній гонці сезону — «24 години Ле-Мана»[2].
З 2024 року пелотон чемпіонату розділений на два основні класи:
Найвищий клас прототипів, в якому змагаються заводські команди (Ferrari, Toyota, Porsche, BMW, Peugeot та ін.). Автомобілі цього класу (LMH та LMDh) оснащені потужними гібридними двигунами, мають закриті кокпіти та складну аеродинаміку. Це аналог болідів Формули-1 у світі перегонів на витривалість.
Клас для автомобілів Гран-турізмо, побудованих на базі серійних суперкарів (наприклад, Porsche 911, Ferrari 296, Ford Mustang, Aston Martin Vantage). Цей клас замінив категорію LMGTE у 2024 році. У ньому беруть участь як професійні гонщики, так і аматори (система Pro-Am).
Типовий сезон WEC складається з 8 етапів, що проходять на різних континентах (Європа, Азія, Америка, Близький Схід).
Під час змагання одним автомобілем керує екіпаж із 3 пілотів, які змінюють один одного під час піт-стопів. Переможцем стає екіпаж, який подолав найбільшу дистанцію за відведений час.
Стандартна тривалість гонки становить 6 годин. Винятками є лише три етапи:
- «24 години Ле-Мана» — головна гонка сезону.
- «1812 км Катару» — обмежена лімітом у 10 годин.
- «8 годин Бахрейну» — традиційний фінал сезону.
Чемпіонат успадкував загальну структуру Міжконтинентального кубка Ле-Мана, але з часом еволюціонував у самостійну серію зі стабільним регламентом.
За підсумками сезону розігруються такі основні трофеї[3]:
- Чемпіонат світу серед пілотів (Hypercar World Endurance Drivers' Championship) — головний титул для гонщиків вищого класу.
- Чемпіонат світу серед виробників (Hypercar World Endurance Manufacturers' Championship) — для заводських команд (Ferrari, Toyota, Porsche тощо).
- Трофей для пілотів LMGT3 (Endurance Trophy for LMGT3 Drivers).
- Трофей для команд LMGT3 (Endurance Trophy for LMGT3 Teams).
Система очок у WEC базується на стандартній схемі FIA (аналогічній до Формули-1), проте має важливу відмінність: кількість очок залежить від тривалості гонки. За найскладнішу гонку сезону — «24 години Ле-Мана» — нараховуються подвійні очки.
| Місце | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | Поул |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 6 годин (Стандартна гонка) |
25 | 18 | 15 | 12 | 10 | 8 | 6 | 4 | 2 | 1 | 1 |
| 8–10 годин (Катар, Бахрейн) |
38 | 27 | 23 | 18 | 15 | 12 | 9 | 6 | 3 | 2 | 1 |
| 24 години (Ле-Ман) |
50 | 36 | 30 | 24 | 20 | 16 | 12 | 8 | 4 | 2 | 1 |
| Гонка | Автодром | Сезони |
|---|---|---|
| 1812 км Катару |  Міжнародний автодром Лусаїл |
2024–дотепер |
| 6 годин Імоли |  Автодром Енцо та Діно Феррарі |
2024–дотепер |
| 6 годин Спа-Франкоршам | .svg){kind=small} Траса Спа-Франкоршам |
2012–дотепер |
| 24 години Ле-Мана |  Траса Сарт |
2012–дотепер |
| 6 годин Сан-Паулу |  Автодром Інтерлагос |
2012–2014, 2024–дотепер |
| Lone Star Le Mans |  Траса Америк |
2013–2017, 2020, 2024–дотепер |
| 6 годин Фудзі |  Фудзі Спідвей |
2012–2019, 2022–дотепер |
| 8 годин Бахрейну |  Міжнародний автодром Бахрейну |
2012–2017, 2019–дотепер (2 гонки у 2021) |
| Гонка | Автодром | Сезони |
|---|---|---|
| 4 години Шанхая |  Міжнародний автодром Шанхая |
2012–2019 |
| 4 години Сільверстоуна |  Автодром Сільверстоун |
2012–2019 |
| 6 годин Мехіко |  Автодром імені братів Родрігес |
2016–2017 |
| 6 годин Монци | Національний автодром Монци |
2021–2023 |
| 6 годин Нюрбургрингу |  Нюрбургринг |
2015–2017 |
| 6 годин Портімана |  Міжнародний автодром Алгарве |
2021, 2023 |
| 1000 миль Себрінга | Міжнародний автодром Себрінга |
2019, 2022–2023 |
| 12 годин Себрінга | Міжнародний автодром Себрінга |
2012 |
- ↑ LMP2 class axed by WEC for 2024, but will stay at Le Mans. Motorsport.com. 9 червня 2023.
- ↑ About WEC 2024: Hypercar & LMGT3 Classes. Toyota Gazoo Racing. Процитовано 5 лютого 2024.
- ↑ Trophies & Cups. FIA WEC. Процитовано 5 лютого 2024.