Спа-Франкоршам

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 50°26′14″ пн. ш. 5°58′17″ сх. д. / 50.43722° пн. ш. 5.97139° сх. д. / 50.43722; 5.97139

Спа-Франкоршам
Розташування Спа, Бельгія
Часовий пояс GMT +1
Головні події Формула-1, GP2, Формула-3, DTM, WTCC, F3000, 24 години Спа
Вебсайт www.spa-francorchamps.be
Довжина 7.004 км
Повороти 20
Рекорд 1:46.286 (Фінляндія Вальттері Боттас, Мерседес, 2018)

Траса Спа-Франкоршам — гоночна траса в Бельгії. Є однією з найвідоміших кільцевих трас, багато пілотів та уболівальники називають Спа-Франкоршам найцікавішою трасою у світі. Крім того, траса вважається однією з найскладніших у світі через велику кількість швидкісних поворотів. Особливо популярним є комплекс поворотів Eau Rouge. В наш час[коли?] на трасі проводяться гонки Формули-1 Гран-прі Бельгії, DTM, GP2 та інших кільцевих серій автоспорту.

Історія[ред. | ред. код]

Конфігурація траси в порівнянні з сучасною (2004–2006)

Траса розташована за 40 кілометрів на південний схід від міста Льєж і була створена за ініціативою менеджера газети La Meuse Жюля де Тьєру та голови спортивного відділу Королівського автомобільного клуба Бельгії Генрі Ван Офема [1]. Де Тьєр вирішив використовувати дороги громадського призначення, які нагадували трикутник для створення гоночної траси. Первісна конфігурація гоночної траси була готова у 1921 році і її загальна довжина становила 15 км. Вона починалась від містечка Франкоршам, потім спускалась до невеликої річки О Руж, далі піднімалась на гребені пагорбів у Les Combes. Потім вона спускалась до поселення Бурневілль к повороту Малмеді і продовжувалась по рівнинах до поселення Маста, після чого прямувала на південний пік цього трикутника під назвою Ставелот. Надалі Спа-Франкоршам звертала на північ до Франкоршам проминаючи містечко Бланшимон.

У серпні 1921 року повинні були відбутися перші змагання, проте перегони були скасовані через присутність тільки одного учасника [1]. До 1922 року на трасі проводились тільки мотоциклетні змагання. 1925 року був проведений перший Гран-прі Бельгії.

Траса вийшла дуже швидка, тим не менше, для досягнення вищої середньої швидкості повільний поворот Ancienne Douane був замінений на прямий підйом, названий Raidillon.

У такому вигляді траса приймала всі Гран-прі Бельгії Формули-1 до 1970 року. Однак, дуже швидка і протяжна траса перестала відповідати вимогам безпеки. На Гран-прі Бельгії 1966 Джекі Стюарт на своєму BRM потрапив у дуже серйозну аварію, врізавшись в сільський будинок і отримав переломи рук і ребер. Але найстрашніша аварія сталася в 1973 році на 24 годинних перегонах, коли загинули три пілоти.

В 1972 році траса в Спа була визнана невідповідною вимогам безпеки і Гран-прі було перенесено спершу на автодром Нівель-Болер, неподалік від Брюсселя, а потім на автодром Зольдер. За цей час Спа-Франкоршам піддався значній реконструкції — кільце було скорочено до 7 км. Однак, на відміну, наприклад, від Нюрбургрингу, Спа зберіг свій характер — це, по колишньому, швидкісна траса з швидкими поворотами і великими перепадами висот, на якій нудні гонки є винятком. Крім того, на цьому автодромі не рідкісні дощові гонки через непередбачуваний клімат Арденн.

Після перерви на трасі в Спа пройшов Гран-прі Бельгії 1983, і, потім, з перервами в 1984 (етап пройшов на трасі Зольдер), 2003 і 2006 (проблеми, пов'язані з забороною тютюнової реклами) Гран-прі Бельгії незмінно проводиться на цій трасі.

Переможці Гран-прі Бельгії на трасі Спа-Франкоршам[ред. | ред. код]

Рожевим кольором відмічені гонки, які не є етапами чемпіонату світу в класі Формула-1.
Кремовим кольором позначені перегони, що були частиною довоєнного чемпіонату Європи з автогонок у класі Великих Призів.

Рік # Пілот Конструктор Результат
2023 68 Нідерланди Макс Ферстаппен Red Bull Racing-Honda RBPT
2022 67 Нідерланди Макс Ферстаппен Red Bull Racing-RBPT Результат
2021 66 Нідерланди Макс Ферстаппен Red Bull Racing-Honda Результат
2020 65 Велика Британія Льюїс Гамільтон Мерседес Результат
2019 64 Монако Шарль Леклер Ferrari Результат
2018 63 Німеччина Себастьян Феттель Ferrari Результат
2017 62 Велика Британія Льюїс Гамільтон Мерседес Результат
2016 61 Німеччина Ніко Росберг Мерседес Результат
2015 60 Велика Британія Льюїс Гамільтон Мерседес Результат
2014 59 Австралія Данієль Ріккардо Ред Булл-Рено Результат
2013 58 Німеччина Себастьян Феттель Ред Булл-Рено Результат
2012 57 Велика Британія Дженсон Баттон Макларен-Мерседес Результат
2011 56 Німеччина Себастьян Феттель Ред Булл-Рено Результат
2010 55 Велика Британія Льюїс Гамільтон Макларен-Мерседес Результат
2009 54 Фінляндія Кімі Ряйкконен Ferrari Результат
2008 53 Бразилія Феліпе Масса[2] Ferrari Результат
2007 52 Фінляндія Кімі Ряйкконен Ferrari Результат
2005 51 Фінляндія Кімі Ряйкконен McLaren-Mercedes Результат
2004 50 Фінляндія Кімі Ряйкконен McLaren-Mercedes Результат
2002 49 Німеччина Міхаель Шумахер Ferrari Результат
2001 48 Німеччина Міхаель Шумахер Ferrari Результат
2000 47 Фінляндія Міка Хаккінен McLaren-Mercedes Результат
1999 46 Велика Британія Девід Култхард McLaren-Mercedes Результат
1998 45 Велика Британія Деймон Хілл Jordan-Mugen Honda Результат
1997 44 Німеччина Міхаель Шумахер Ferrari Результат
1996 43 Німеччина Міхаель Шумахер Ferrari Результат
1995 42 Німеччина Міхаель Шумахер Benetton-Renault Результат
1994 41 Велика Британія Деймон Хілл Williams-Renault Результат
1993 40 Велика Британія Деймон Хілл Williams-Renault Результат
1992 39 Німеччина Міхаель Шумахер Benetton-Ford Результат
1991 38 Бразилія Айртон Сенна McLaren-Honda Результат
1990 37 Бразилія Айртон Сенна McLaren-Honda Результат
1989 36 Бразилія Айртон Сенна McLaren-Honda Результат
1988 35 Бразилія Айртон Сенна McLaren-Honda Результат
1987 34 Франція Ален Прост McLaren-TAG Результат
1986 33 Велика Британія Найджел Менселл Williams-Honda Результат
1985 32 Бразилія Айртон Сенна Lotus-Renault Результат
1983 30 Франція Ален Прост Renault Результат
1970 18 Мексика Педро Родрігес BRM Результат
1968 17 Нова Зеландія Брюс МакЛарен McLaren-Ford Результат
1967 16 США Ден Герні Eagle-Weslake Результат
1966 15 Велика Британія Джон Сертіс Ferrari Результат
1965 14 Велика Британія Джим Кларк Lotus-Climax Результат
1964 13 Велика Британія Джим Кларк Lotus-Climax Результат
1963 12 Велика Британія Джим Кларк Lotus-Climax Результат
1962 11 Велика Британія Джим Кларк Lotus-Climax Результат
1961 10 США Філ Хілл Ferrari Результат
1960 9 Австралія Джек Бребем Купер-Climax Результат
1958 8 Велика Британія Тоні Брукс Vanwall Результат
1956 7 Велика Британія Пітер Коллінз Lancia-Ferrari Результат
1955 6 Аргентина Хуан-Мануель Фанхіо Mercedes Результат
1954 5 Аргентина Хуан-Мануель Фанхіо Maserati Результат
1953 4 Італія Альберто Аскарі Ferrari Результат
1952 3 Італія Альберто Аскарі Ferrari Результат
1951 2 Італія Ніно Фаріна Alfa Romeo Результат
1950 1 Аргентина Хуан-Мануель Фанхіо Alfa Romeo Результат
1949 Франція Луї Розьє Talbot
1947 Франція Жан-П'єр Вімілль Alfa Romeo
1946 Франція Ежен Шабу Delage
1939 Germany Херманн Ланг Mercedes-Benz
1937 Germany Рудольф Xacce Auto Union
1935 Germany Рудольф Караччіола Mercedes-Benz
1934 Франція Рене Дрейфус Bugatti
1933 Italy Таціо Нуволарі Maserati
1931 Франція Вільям Гровер-Вільямс
Italy Карло Конеллі
Bugatti
1930 Monaco Луї Широн Bugatti
1925 Italy Антоніо Аскарі Alfa Romeo

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Circuit History [Архівовано 22 жовтня 2007 у Wayback Machine.] Circuit de Spa Francorchamps
  2. Перемогу в гонці здобув британський гонщик із команди McLaren-Mercedes Льюїс Хемільтон, покараний після гонки додатком 25 секунд до результату гонки за зрізування повороту «Автобусна зупинка» у боротьбі з Ferrari Кімі Ряйкконена. В остаточному протоколі Льюїс відкотився на третє місце, а переможцем був оголошений Феліпе Масса. Команда McLaren опротестувала рішення стюардів, однак, 23 вересня 2008 року протест був відхилений міжнародним апеляційним судом FIA.

Посилання[ред. | ред. код]