Перейти до вмісту

Ferrocarrils de la Generalitat de Catalunya

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ferrocarrils de la Generalitat de Catalunya
кат. Ferrocarrils de la Generalitat de Catalunya
окс. Camins de hèr dera Generalitat de Catalonha Редагувати інформацію у Вікіданих
FGC і FGC Редагувати інформацію у Вікіданих
Типорган державної влади
залізничний перевізникd і оператор залізничної інфраструктуриd Редагувати інформацію у Вікіданих
Правова формаpublic enterprised Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано5 вересня 1979 Редагувати інформацію у Вікіданих
Штаб-квартираБарселона Редагувати інформацію у Вікіданих
Територія діяльностіКаталонія Редагувати інформацію у Вікіданих
ПродукціяЗалізниця Барселона — Вальєс, Лінія 7, Línia Llobregat-Anoiad, Ferrocarril Turístic de l'Alt Llobregatd, Lleida–La Pobla Lined, Vall de Núriad, La Molinad і Монсеррат (зубчаста залізниця) Редагувати інформацію у Вікіданих
Власник(и)Женералітат Каталонії Редагувати інформацію у Вікіданих
Співробітники1813 осіб (2021)[1]
Сайтfgc.cat Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа

CMNS: Ferrocarrils de la Generalitat de Catalunya у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Потяг FGC (111 серії) у Барселоні.

Ferrocarrils de la Generalitat de Catalunya (FGC) — залізнична компанія, що має під орудою декілька окремих ліній в Каталонії, Іспанія.

Під орудою приміські та лінії метро лінії у місті Барселона та передмісті, туристичні гірські залізниці та лінії регіональних залізниць. Мають 3,5 км маршруту колії 600 мм (1 фут 11+5⁄8 дюйма), 140 км (87 миль) маршруту колії 1000 мм (3 фути 3+3⁄8 дюйма), 42 км маршруту стандартної колії 1435 мм (4 фути 8+1⁄2 дюйма) та 89 км маршруту колії 1668 мм, тому FGC одна з небагатьох залізничних компаній, що працюють на чотирьох різних коліях. [2]

Більшість ліній є звичайними залізницями, FGC також експлуатує дві зубчасті залізниці та чотири фунікулери.

В 2018 році мережа перевезла 87,2 млн пасажирів. [3]

Історія

[ред. | ред. код]

FGC було засновано 5 вересня 1979 року для управління лініями, власність яких була передана від державної Renfe Feve[en] до Женералітату Каталонії в 1978 році в рамках процесу регіональної децентралізації згідно з Конституцією Іспанії 1978 року. Її найстаріша лінія, стандартної колії залізниця Барселона — Вальєс що була побудована в 1863 р., та керована «Companyia del Ferrocarril de Barcelona a Sarrià» в 1863 — 1874 рр. і «Ferrocarril de Sarrià a Barcelona» (FSB). Друга найстаріша лінія залізниця Льобрегат-Анойя[en] була відкрита в 1892 році як міжміський трамвай, що використовував метрову колію і був під орудою компанії «General dels Ferrocarrils Catalans» (CGFC) та в 1912 році перетворила її на залізничну лінію; В 1951 році побудована залізниця іберійської ширини колії Льєйда — Ла-Побла-де-Сегур[en].

Метро та приміські лінії

[ред. | ред. код]

FGC управляє деякими мережами приміських залізниць Барселони. Голосові оголошення та вивіски на поїздах і станціях ліній, якими керує FGC, винятково на каталонській мові, на відміну від ліній, якими керують Transports Metropolitans de Barcelona[en] та Renfe, які залишаються двомовними або тримовними (каталонська, іспанська чи «кастиланська» та, зрештою, англійська). Усі лінії повітряного постійного струму електрифіковані 1,5 кВ. Є дві різні (і окремі) системи:

Існує також неелектрифікована вантажна лінія метрової колії до порту Барселони, яка відходить від головної лінії між Сан-Бой і Корнелья. Уздовж долини Льобрегат FGC прокладено правим берегом через Сан-Бой-де-Льобрегат, Сан-Бісенс-далс-Орс, Паляжа і далі до Марторель (Енльяс), тоді як залізниця іберійської колії R4 прокладено лівим берегом через міста Сан-Жуан-Даспі, Сант-Феліу-де-Льобрегат, Мулінс-да-Рей і далі в Марторель.

Нумерація маршрутів:

  • Лінії з префіксом L (L від Línia - лінія) — частина мережі метро Барселони, яка складається з L1-L5 для власне метро, L6-L8 для FGC, L9 і L10 частково відкриті та частково у стадії будівництва, і L11, система короткого штадтбану на північному заході. L6 і L7 раніше мали назву U6 і U7 (U від Urbà - міський), тоді як L8 раніше був відомий як S3.
  • Лінії з префіксом S (S від Suburbà) – це приміські лінії, що простягаються до міської зони тарифів 2 або 3.
  • Лінії з префіксом R (R від Rodalies) — міжміські лінії, що виходять за межі зони 3. Лініми R1-R4, R7 і R8 керує компанія Rodalies de Catalunya[en] (наразі під орудою RENFE), R5 і R6 керує FGC.

Гірська залізниця, туристичні та фунікулерні лінії

[ред. | ред. код]

FGC експлуатує три гірські залізниці[en]:

FGC також має під орудою чотири фунікулери:

Лінії іберійської колії

[ред. | ред. код]
Stadler GTW на залізниці Льєда — Ла-Побла

Станом на 201, після введення нових поїздів Stadler GTW, пасажирські перевезення здійснюються між Льєдою та Балаґером: у будні ходять 6 поїздів на день, а між Льєдою та Ла-Побла-де-Сегур — 4 поїзди на день.

Вантажний трафік

[ред. | ред. код]
FGC locomotive 254.03 біля Сан-Бої

На кінець 2010-х FGC здійснює два види вантажних перевезень на лінії Льобрегат-Анойя; один з яких перевозить поташ і сіль з Сурія і Саллент відповідно до Марторель для очищення та переробки перед відправленням до порту Барселони, а інший перевозить автомобілі з головного заводу SEAT в Мартореллі в порт Барселони.

У вересні 2012 року ФСК оголосила, що планує запустити вантажні послуги через мережу залізниць Іспанії як оператор відкритого доступу. Початкові маршрути: Барселона – Севілья та Барселона – Мадрид. [5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://www.fgc.cat/transparencia/gestio/personal-fgc/
  2. а б Green, Richard (August 2010). The railways of Barcelona - Part 2:FGC, metro and tramway. Today's Railways. Platform 5 Publishing Ltd. с. 20—28.
  3. Memòria de Ferrocarrils de la Generalitat de Catalunya (PDF). Ferrocarrils de la Generalitat de Catalunya. 2018. Архів оригіналу (PDF) за 5 вересня 2019. Процитовано 5 вересня 2019.
  4. Ferrocarril Turístic de l'Alt Llobregat - Traçat (кат.). trenscat.com. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 29 липня 2010.
  5. FGC enters national freight market - Railway Gazette. Railway Gazette International. Архів оригіналу за 20 жовтня 2012. Процитовано 1 жовтня 2012. [Архівовано 2012-10-20 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]