Перейти до вмісту

Great Eastern Main Line

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Great Eastern Main Line
Країна Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Кінцеві станціїЛіверпуль-Стріт і Norwich railway stationd Редагувати інформацію у Вікіданих
Рік відкриття1862 Редагувати інформацію у Вікіданих
ПідпорядкуванняNetwork Rail Редагувати інформацію у Вікіданих
ОператориGreater Anglia Редагувати інформацію у Вікіданих
Протяжність184,3 км Редагувати інформацію у Вікіданих
Ширина коліїєвропейська колія і 1519-1524 мм Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа лінії
Great Eastern Main Line
Ліверпуль-стріт
Стратфорд
Меріленд
Форест-гейт
Манор-парк
Ілфорд
Севен-Кінгс
Гудмейз
Чадвелл-Гіт
Ромфорд
Джидея-парк
Локмотивне депо Джидея-парк
Гарольд-вуд
Брентвуд
Шенфілд
Інгейтстон
Челмсфорд
Гатфілд-Певерел
Вітгем
Келведон
Маркс-Тей
Колчестер
Маннінгтрі
Іпсвіч
Нідгам-маркет
Стовмаркет
Дісс
Норвіч

Great Eastern Main Line — магістральна залізниця Великої Британії, завдовжки 184.3 км. Пролягає на північний схід від станції Ліверпуль-стріт у Лондоні до Іпсвіча та Норвіча . Лінія в основному обслуговує приміські перевезення, але також є важливим маршрутом для вантажних перевезень.

Лінією курсують потяги Abellio Greater Anglia та C2c. Маршрут електрифікований 25 кВ 50 Гц, має чотири колії між Лондоном і Шенфілдом, по дві колії для міжміського та приміського сполучення. З 17 травня 2022 компанія MTR Corporation[en] обслуговує приміську послугу під брендом Elizabeth line.

Історія

[ред. | ред. код]

Найстаріша дистанція «Great Eastern Main Line» — між Майл-Ендом і Ромфордом — була побудована в 1839 році Eastern Counties Railway[en] (ECR). Кінцевою зупинкою в Лондоні була станція Бішопсгейт, поки станція Ліверпуль-стріт не була відкрита в 1874 році. ECR об'єдналася з іншими компаніями, та утворила Great Eastern Railway[en] в 1862 році. Її, своєю чергою, було об’єднано в London and North Eastern Railway[en] (LNER) у 1923 році.

Після націоналізації в 1948 році лінія перебувала у власності державної залізниці British Rail. Після приватизації в 1997 році лінію було передано двом різним компаніям: «First Great Eastern» мала під орудою приміські та середні міжміські перевезення, Anglia Railways — маршрути далекого сполучення. Обидві концесії були об’єднані в 2004 році та після тендеру перейшли під оруду National Express East Anglia[en], яка припинила свою діяльність 5 лютого 2012 року і була замінена Abellio Greater Anglia}}.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Allen, Geoffrey Freeman (January 1983). It's 'Go' for the Great Eastern - at last!. Rail Enthusiast. EMAP National Publications. с. 41—43. ISSN 0262-561X. OCLC 49957965.
  • Allen, David (28 January – 10 February 1998). Resignalling the Great Eastern. RAIL. № 323. EMAP Apex Publications. с. 28—33. ISSN 0953-4563. OCLC 49953699.
  • Mount, AHL; Wilson, GRS (15 березня 1944). Report on the collision at Ilford (PDF). Ministry of War Transport. Процитовано 7 вересня 2012.