HD224926

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з HIP145)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HD224926
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 0г  1х 49,45с
Схилення - 3°  1′ 39,0″
Видима величина (V) 5,13[1]
Характеристики
Спектральний клас B8
показник кольору U−B -0,51
яскравість B 4,964±0,002[2]
показник кольору B−V -0,128±0,009[2]
яскравість V 5,106±0,002[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y -0,05
індекс m1 0,10
індекс c1 0,50
індекс Hβ 2,70[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 5,070[2]
Мінімальна яскравість 5,090[2]
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 18,90± 0,81[2] мас/рік

за схиленням: -10,25± 0,41[2] мас/рік

Паралакс (π) 7,98 ± 0,71[2] мас
Відстань 408,72 світлових років
125,31 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=60[3]км/сек
Інші позначення
29 Psc, HD 224926, HIP 145, HR 9087, BD-3 5749, GSC 4666-935
Посилання
SIMBADдані для HD224926

HD224926 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу B8, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,1.[1] Вона розташована на відстані близько 408,7 світлових років від Сонця.[2]

Пекулярний хімічний склад[ред. | ред. код]

HD224926 належить до Хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію й в її зоряній атмосфері спостерігається нестача He у порівнянні з його вмістом в атмосфері Сонця.


Магнітне поле[ред. | ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу становить 47,2± 168,8 Гаус.[4]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. Abt H.A., Levato H., Grosso M. Rotational velocities of B stars 2002, Astrophys. J., 573, 359-365
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631