HD19653
(Перенаправлено з HIP14953)
| Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
|---|---|
| Сузір'я | |
| Пряме піднесення | 3г 12х 46,31с |
| Схилення | +60° 48′ 3,6″ |
| Видима величина (V) | 8,87[1] |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | A0 |
| показник кольору U−B | 0,18 |
| яскравість B | 9,145±0,016[2] |
| показник кольору B−V | 0,264±0,016[2] |
| яскравість V | 8,893±0,018[2] |
| Тип змінності | |
| Дані фотометрії Стрьомґрена | |
| колір b−y | 0,17 |
| індекс m1 | 0,13 |
| індекс c1 | 1,04 |
| індекс Hβ | 0,00[1] |
| Дані фотометрії Гіппаркос | |
| Максимальна яскравість | 8,910[2] |
| Мінімальна яскравість | 8,980[2] |
| Астрометрія | |
| Власний рух (μ) | за пр. піднес.: -6,08± 1,10[2] мас/рік |
| Паралакс (π) | 3,84 ± 1,24[2] мас |
| Відстань | 849,37 світлових років 260,42 парсек |
| Подробиці | |
| Маса | M☉ |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для HD19653 |
HD19653 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу A0, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 8,9.[1] Вона розташована на відстані близько 849,4 світлових років від Сонця.[2]
Пекулярний хімічний вміст[ред. | ред. код]
Зоряна атмосфера GSC4049-1303 має підвищений вміст Cr .[1]
Магнітне поле[ред. | ред. код]
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу наявних ліній металів становить 548,0± 115,0 Гаус.[3]
Див. також[ред. | ред. код]
- Перелік HgMn-зір
- Ртутно-манганова зоря
- Перелік хімічно пекулярних зір (2h-4h)
- Хімічно пекулярна зоря
- Перелік магнітних хімічно пекулярних зір
- Перелік хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію
- Хімічно пекулярна зоря з пониженим вмістом гелію
- Перелік Am-зір
- Am-зоря
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
|
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |