HD65339

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з HIP39261)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HD65339
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 8г  1х 42,45с
Схилення +60° 19′ 27,7″
Видима величина (V) 6,02[1]
Характеристики
Спектральний клас A3
показник кольору U−B 0,05
яскравість B 6,220±0,003[2]
показник кольору B−V 0,158±0,005[2]
яскравість V 6,037±0,003[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y 0,05
індекс m1 0,26
індекс c1 0,75
індекс Hβ 2,86[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 6,070[2]
Мінімальна яскравість 6,090[2]
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: -33,56± 0,48[2] мас/рік

за схиленням: -22,24± 0,66[2] мас/рік

Паралакс (π) 10,16 ± 0,77[2] мас
Відстань 321,02 світлових років
98,43 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=23[3]км/сек
Інші позначення
53 Cam,

HD 65339, HIP 39261, HR 3109,

BD+60 1105
Посилання
SIMBADдані для HD65339

HD65339 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу A3, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 6,0.[1] Вона розташована на відстані близько 321,0 світлових років від Сонця.[2]

Фізичні характеристики[ред. | ред. код]

Зоря HD65339 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 23км/сек.[3]


Пекулярний хімічний склад[ред. | ред. код]

Зоряна атмосфера HD65339 має підвищений вміст Cr .[1]


Магнітне поле[ред. | ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 3253,7± 631,4 Гаус.[4]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631