HD68351

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з HIP40240)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HD68351
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 8г 13х  8,87с
Схилення +29° 39′ 23,5″
Видима величина (V) 5,62[1]
Характеристики
Спектральний клас A0
показник кольору U−B -0,12
яскравість B 5,536±0,003[2]
показник кольору B−V -0,073±0,002[2]
яскравість V 5,607±0,004[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y -0,04
індекс m1 0,15
індекс c1 0,99
індекс Hβ 2,77[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 5,590[2]
Мінімальна яскравість 5,610[2]
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: -10,39± 0,81[2] мас/рік

за схиленням: -20,48± 0,64[2] мас/рік

Паралакс (π) 3,74 ± 0,81[2] мас
Відстань 872,08 світлових років
267,38 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=33[3]км/сек
Інші позначення
15 Cnc,

HD 68351, HIP 40240, HR 3215,

BD+30 1664
Посилання
SIMBADдані для HD68351

HD68351 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу A0, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,6.[1] Вона розташована на відстані близько 872,1 світлових років від Сонця.[2]

Фізичні характеристики[ред. | ред. код]

Зоря HD68351 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 33км/сек.[3]


Пекулярний хімічний склад[ред. | ред. код]

Зоряна атмосфера HD68351 має підвищений вміст Si .[1]


Магнітне поле[ред. | ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу наявних ліній металів становить 151,8± 393,1 Гаус.[4]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631