IBM PC

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Bundesarchiv B 145 Bild-F077948-0006, Jugend-Computerschule mit IBM-PC.jpg
IBM PC з монітором CGA (модель 5153), клавіатурою і принтером IBM 5152 (1988 рік)
Тип Персональний комп'ютер
Початок випуску 12 серпня 1981; 13490 днів тому
Кінець випуску 2 квітня 1987; 11431 день тому
Операційна система
Процесор Intel 8088 @ 4.77 МГц
Оперативна пам'ять 16 кілобайт – 256 кілобайт
Звук PC speaker (вихід мікросхеми таймера)
Попередня модель IBM Datamaster
Наступна модель
IBM PC 5150 з монохромним монітором 5151

IBM PC (Personal Computer) — платформа персональних комп'ютерів, започаткована у серпні 1981 року фірмою IBM моделлю IBM 5150, загально відомою виключно як IBM PC.

Назва IBM PC протягом двох років була однозначною і відрізняла цей вирiб від всіх інших тогочасних персональних комп'ютерів таких як ZX-81 або продукції серії Apple II. Коли у 1983 вийшла нова модель IBM PC/XT, фірма IBM скористалася популярністю назви IBM PC давши їй назву IBM PC/розширений (XT маркетингове скорочення англійського слова extended).

Популярність цією платформи та сумісних з нею виробів — близько 90% світових комп'ютерів — призвела до того, що для більшості споживачів персональний комп'ютер, ПІСІ (англ. personal computer), ототожнюється з продукцією IBM PC.

Історія[ред. | ред. код]

У 1959 році з'явилися перші комп'ютери IBM на транзисторах, які досягли такого рівня надійності та швидкодії, при якому ВВС США визнали можливим використовувати їх у системі раннього оповіщення ППО. Трохи раніше, в 1957 році, IBM ввела в ужиток мову FORTRAN («FORmula TRANslation»), яка застосовувалася для наукових обчислень і стала одним з основних джерел «проблеми 2000 року».

У 1964 році було представлено сімейство IBM System/360, що було: першими універсальними комп'ютерами, першим спроектованим сімейством комп'ютерів, першими комп'ютерами з байтовою адресацією пам'яті і т. д.

1981 міцно увійшов в історію людства як рік появи Персонального Комп'ютера «IBM PC». 64 кілобайт оперативної пам'яті і одного або двох флоппі-дисководів цілком вистачало, щоб виконувати операційну систему DOS, запропоновану невеликою компанією Microsoft, і деяку кількість додатків.

Орієнтовно, в 1984 році була запущена серія AS/400 - міні комп'ютер, призначений для бізнес-завдань. Мав зворотну сумісність міні-суперЕОМ S/36 і S/38. У ньому була застосована технологія шини Micro-Channel і інтерфейс SCSI, що понині використовується в серверах.

У 1986 році IBM поступилася 1 місцем по продажах на нею ж самою породженому ринку персональних комп'ютерів.

Орієнтовно, в 1990 році була зроблена відчайдушна спроба захопити ринок персональних комп'ютерів персоналками PS/2 з операційною системою OS/2, несумісні ні апаратно, ні програмно з PC і DOS. У машинах були застосовані прогресивні технології, наприклад шина Micro- Channel (набагато перевершувала шину ISA, а до розробки шини PCI залишалося майже 10 років). Нагадуванням про цей проект служать роз'єми для клавіатур і мишок на основі штекера Mini-DIN, та й то майже витіснені USB.

Незважаючи на інноваційність, продукт був відкинутий ринком - час було згаяно, споживачі не захотіли відмовлятися від звичних персоналок з уже напрацьованим ПО сторонніх виробників і периферії[1].

Будова комп'ютера і елементна база[ред. | ред. код]

Системна плата і шина[ред. | ред. код]

Системна плата оригінального IBM 5150 (IBM PC). Плата має п'ять слотів розширення (цей інтерфейс самою IBM у подальшому називався «PC/XT-bus», а іншими виробниками — «8-розрядна шина ISA»), і два роз'єми DIN для клавіатури і магнітофону.

На системній платі IBM PC розташовується центральний процесор Intel 8088, сокет для математичного співпроцесора Intel 8087, динамічна пам'ять, постійна пам'ять для BIOS, набір контролерів (DMA, IRQ, таймер, паралельний порт вводу-виводу) і мікросхем логіки, інтерфейси клавіатури, магнітофона (присутній лише у оригінальному IBM PC) і динаміка. Для під'єднання плат розширення присутні п'ять слотів системної шини ISA, з 8-розрядною шиною даних і 20-розрядною адреси.

Плата розширення Quadram Quadboard.

У слоти шини встановлюється відеокарта і контролер дискового накопичувача (дисковода чи жорсткого диска), а також (опційно) контролери інших інтерфейсів, наприклад, послідовного чи паралельного. Кожна карта розширення жорстко закріплюється гвинтом на корпусі комп'ютера, її роз'єми виходять на задню панель (не використані отвори у корпусі закриваються металевими заглушками, задля зменшення проникнення пилу всередину). Розширення пам'яті також здійснюється встановленням карт у слот ISA. Для цієї шини, що дуже швидко стала промисловим стандартом, сторонніми фірмами було розроблено велику кількість різноманітних контролерів вводу-виводу (наприклад, Ethernet, зв'язку з мейнфреймами і керуючими ЕОМ, та інші). П'яти слотів розширення у багатьох випадках було недостатньо, тому такі компанії, як Quadram and AST і інші випускали карти розширення, що об'єднували кілька контролерів та/або пам'ять на одній платі (Quadram QuadBoard, AST SixPak).

Модельний ряд[ред. | ред. код]

IBM PC/XT (1983—1986)
IBM PCjr (1983—1985)
IBM PC/AT (1984—1990)

Примітки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]