Intel 4040

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Intel 4040
KL Intel D4040.jpg
Мікропроцесор Intel D4040
Роки виробництва: з 1974 по 1981
Виробник(и):
  • Intel
Макс. частота CPU: 500 кГц – 740 кГц
Набір команд: 4-bit, орієнтований на BCD
Корпус(и):
  • 24 контакти DIP

Мікропроцесор Intel 4040 був наступником Intel 4004. Він з'явився в 1974 році. 4040 вироблявся за 10 мкм PMOS технологією з кремнієвим затвором, містив 3000 транзисторів і міг виконувати приблизно 60000 інструкцій за секунду.

Нові функції[ред. | ред. код]

Розширення[ред. | ред. код]

  • Набір інструкцій розширено до 60 інструкцій
  • Пам'ять програм розширена до 8 кілобайт
  • Кількість регістрів збільшена до 24
  • Стек підпрограм розширено до 7 рівнів вглиб

Розробники[ред. | ред. код]

Мікроархітектура i4040.

Федерік Фаггін запропонував проект, зформулював архітектуру і керував розробкою. Детальний дизайн був виконаний Томом Іннесом.

Нові чипи підтримки[ред. | ред. код]

  • 4201 — генератор тактової частоти від 500 до 740 кГц, використовуючи резонатори на частоту від 4000 до 5185 кГц
  • 4308 — 1 КБ ПЗП
  • 4207 — Універсальний порт виводу
  • 4209 — Універсальний порт вводу
  • 4211 — Універсальний порт вводу/виводу
  • 4289 — Стандартний інтерфейс пам'яті (замінив 4008/4009)
  • 4702 — 256 байт UV EPROM
  • 4316 — 2 КБ ПЗП
  • 4101 — ОЗП на 256 4-біт слів