Martinair

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Martinair
Martinair logo.svg
ІАТА
MP
ІКАО
MPH
Позивний
MARTINAIR
Тип авіакомпанія
Дата заснування 1958
Хаби Аеропорт Схіпгол
Материнська компанія Air France-KLM
Штаб-квартира Schiphol-Rijk[d]
Сайт martinair.com
de Havilland Dove авіакомпанії martin's Air Charter в аеропорт Гронінген, початок 1960-х років
Boeing 767-300ER авіакомпанії Martinair на зльоті з амстердамського аеропорту Схіпхол, 2008 рік
Boeing 747-400BCF авіакомпанії Martinair на зльоті з сіднейського аеропорту (Австралія)

Martinair Holland N. V., діюча як Martinair, — нідерландська авіакомпанія зі штаб-квартирою в Схіпхол (Харлеммермер), що працює в сфері вантажних перевезень між більш ніж п'ятдесятьма пунктами призначення у всьому світі. Належить авіаційному холдингу Air France-KLM.

Портом приписки авіакомпанії і її головним транзитним вузлом (хабом) є амстердамський аеропорт Схіпхол.

Історія[ред. | ред. код]

Авіакомпанія Martin's Air Charter (MAC) була заснована 24 травня 1958 року підприємцями Мартіном Шредером і Джоном Блоком. Спочатку флот перевізника складався з одного літака de Havilland Dove, а в штаті компанії працювало п'ять осіб[1]. У 1963 році Шредер продав 49% власності MAC рівними частками чотирьох акціонерів нідерландської судноплавної компанії Nedlloyd (12,25% кожного). Згодом флагманська авіакомпанія KLM Dutch Airlines викупила понад 50% власності перевізника, раніше належить Шредера. У 1966 році офіційна назва компанії було змінено на Martinair Holland, а в наступному році авіакомпанія відкрила рейси в Сполучені Штати. У 1971 році в повітряному флоті перевізника залишилися тільки реактивні літаки[2].

У 1991 році Martinair Holland отримала свій перший вантажний літак, в тому ж році з ліврей всіх лайнерів авіакомпанії було виключено слово «Holland». У 1996 році Martinair викупила 40% акцій колумбійського вантажного перевізника TAMPA Cargo, штаб-квартира якого знаходилась в Медельїні, а в 2003 році збільшила частку акцій до 58%. Вся власність TAMPA Cargo в лютому 2008 року була продана колумбійської флагманської авіакомпанії Avianca.

У 1998 році президент Martinair і її генеральний директор Мартін Шредер, який отримав у 1995 році престижну премію Tony Jannus Award, вийшов у відставку.

У тому ж році Єврокомісія відмовила авіакомпанії KLM Dutch Airlines в санкціонуванні придбання належних фірмі Nedlloyd акцій Martinair. У червні 2007 року керівництво компанії заявило про бажаному результаті ситуації передачі Martinair у власність однієї фірми, зробивши при цьому ставку на KLM, і в наступному році при повторному розгляді заявки Єврокомісія затвердила угоду з продажу акцій перевізника, що перебували у Nedlloyd, нідерландської авіакомпанії KLM Dutch Airlines. Угода була повністю закрита 31 грудня того ж року[3].

У листопаді 2007 року авіакомпанія припинила всі ближньомагістральні перевезення і зконцентрувала операційну діяльність на далекомагістральних вантажних маршрутах. У вересні 2010 року керівництво Martinair оголосило про завершення всіх пасажирських перевезень з листопада 2011 року, які будуть передані у ведення KLM Dutch Airlines[4].

У листопаді 2010 року Єврокомісія оштрафувала авіакомпанію Martinair на 29,5 мільйонів євро за результатами розслідування в області тарифної політики перевізника[5].

31 жовтня 2011 авіакомпанія здійснила свій останній пасажирський рейс і стала повністю вантажним перевізником. Всі пасажирські напрямки Martinair були передані KLM.

Маршрутна мережа[ред. | ред. код]

Вантажні напрямки[ред. | ред. код]

Вантажний підрозділ «Martinair Cargo» працює, використовуючи переобладнаний в вантажний варіант літак Boeing 747-400BCF.

Флот[ред. | ред. код]

У 2014 році було оголошено, що компанія протягом двох найближчих років виведе з експлуатації літаки MD 11. Останній вантажний MD 11 зробив фінальний політ і виведений з експлуатації 8 липня 2016 року, у зв'язку з чим повітряний флот авіакомпанії Martinair став складати лише один вантажний літак Boeing 747-400F.

Повітряний флот авіакомпанії Martinair
Тип літака В експлуатації Вантажопідйомність
Boeing 747-400ERF 1
112 760 кг
Всього 1

Станом на 9 липня 2016 року середній вік повітряних суден авіакомпанії Martinair становить 26,2 років[6].

Авіаподії і нещасні випадки[ред. | ред. код]

  • 4 грудня 1974 року, рейс 138 авіакомпанії Martinair Holland, літак Douglas DC-8 (реєстраційний номер PH-MHB). При виведенні на посадковий курс міжнародного аеропорту Коломбо (Шрі-Ланка), лайнер знизився нижче безпечної висоти і зіткнувся з горою. Загинула 191 людина — всі, хто знаходилися на борту літака.[7].
  • 21 грудня 1992 року, рейс 495 Амстердам-Фару авіакомпанії Martinair Holland, літак McDonnell Douglas DC-10 (реєстраційний PH-MBN). При здійсненні посадки в португальському аеропорт Фару в умовах поганої погоди і екстремального бічного вітру лайнер потрапив в сильний зсув вітру, викликаний мікроскидом в атмосфері, зачепив крилом злітно-посадкову смугу і з'їхав з ВПП, що призвело до вибуху одного з паливних баків і невдовзі потім пожежі. З 340 осіб на борту лайнера загинуло 56 осіб[8]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Air International March 1973, pp. 122—123.
  2. Short history of Martinair Архівовано 27 вересень 2011 у Wayback Machine. at Martinair.com
  3. «KLM to become Martinair’s sole shareholder», Martinair Media Releases page. Архівовано 11 грудень 2008 у Wayback Machine.
  4. Martinair to axe passenger operation next year. Flightglobal.com. 23 September 2010. Архів оригіналу за 2012-08-31. Процитовано 24 September 2010. 
  5. E.U. Fines 11 Airlines Over Billion in Cargo Cartel. The New York Times. 9 November 2010. Архів оригіналу за 2012-08-31. Процитовано 10 November 2010. 
  6. Martinair Fleet Age accessed 18 December 2008.
  7. Aviation-Safety PH-MBH accident description page.
  8. Aviation-Safety PH-MBN accident description page.

Посилання[ред. | ред. код]