Очікує на перевірку

Mash (інтернет-видання)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Mash
Логотип
Логотип
Посиланняmash.ru
Типінтернет-видання
Мовиросійська
ВласникООО «Мэш»
ЗасновникМогутін Микита Олександровичd
АвторМикита Могутін
Започатковано6 квітня 2017
Адреса офісуРосія

Mash — російський новинний інтернет-проект. Заснований 6 квітня 2017 року Микитою Могутіним. Позиціонує себе як Telegram-канал, але має сторінки в інших соціальних мережах[1].

Історія

[ред. | ред. код]

Ідея проекту Mash належить колишньому заступникові головного редактора Life Микиті Могутіну[2], з якою він звернувся до генерального директора холдингу News Media Арама Габрелянова. Назву для проекту Могутин знайшов у словнику англійської мови.

Канали і сторінки Mash є в Telegram, «ВКонтакте», Facebook, Instagram, Twitter, YouTube. У штаті працюють 27 осіб. Активне зростання популярності Mash сталося в період з серпня по вересень 2017 року. У грудні 2017 року у Mash на каналі Telegram було 115 тисяч передплатників. У тому ж місяці проект вийшов на самоокупність. У перші місяці на Mash активно посилалися в Life, з вересня 2017 року матеріалами проекту активно користуються інші ЗМІ. Mash є основним офіційним постачальником контенту для всіх ЗМІ, включаючи федеральні[1].

Telegram-канал Mash займає перше місце з цитованості в російських ЗМІ за підсумками 2019 року і 2020 рр в рейтингу Telegram-каналів, представленому компанією «Медіалогія»[3].

7 грудня 2019 року на Церемонії вручення призів в галузі вебіндустрії в номінації «Інформаційний telegram-канал року» переміг Телеграм-канал Mash[4].

У лютому 2021 року докфільм «Люди і звірі» номінований на російську премію в галузі Вебіндустрії[5] як «Кращий документальний онлайн проект року». Digital-проект «Карта коронавіруса Mash» також увійшов у список номінантів премії в галузі Вебіндустрії [Архівовано 6 лютого 2021 у Wayback Machine.].

Власники і керівництво

[ред. | ред. код]

Головним редактором Mash з 2017 по 2018 рік був Микита Могутін. З жовтня 2018 головним редактором є Максим Іксанов[6].

У квітні 2018 року Арам Габрелянов продав свою частку в Mash Микиті Могутіну[7]. Могутіну належали 51 % ТОВ «Меш», але ця частка перебувала в заставі у Габрелянова за договором позики від липня 2018 року[8]. У вересні 2018 року Микита Могутін продав свою частку і покинув проект[9]. Телеграм-канал Mash входить до складу медіа-холдингу News Media.[10]

Критика

[ред. | ред. код]

Про каналі негативно відгукнулася сім'я актриси Анастасії Заворотнюк: в заяві 11 жовтня 2019 року вони звинуватили канал Mash і ще кілька видань у публікації «огидної брехні».[11]

1 лютого 2021 року заступник головного редактора Mash Сергій Тітов заявив про відхід з видання після репортажу про «палац Путіна» та інтерв'ю з Ротенбергом. За його словами, рішення про вихід цих роликів приймали «люди в костюмах», а не співробітники Mash. Він порівняв те, що відбувається з цензурою в СРСР.[12][13][14][15]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Никита Могутин, Mash: «Девяностые в мире журналистики прошли». Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 18 лютого 2021.
  2. ↑ Телеканал Life прекращает работу. Что стало с медиа-империей Арама Габрелянова. Архів оригіналу за 18 лютого 2021. Процитовано 18 лютого 2021.
  3. ↑ Telegram-каналы в СМИ: 1 января — 26 июня 2017. Архів оригіналу за 7 грудня 2018. Процитовано 18 лютого 2021.
  4. ↑ Победители 2019. premia-w.ru. Архів оригіналу за 15 лютого 2021. Процитовано 12 липня 2020.
  5. ↑ Номинанты 2020. premia-w.ru. Архів оригіналу за 6 лютого 2021. Процитовано 11 лютого 2021.
  6. ↑ Максим Иксанов: «Шутки — это лицо Mash». Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 18 лютого 2021.
  7. ↑ Арам Габрелянов продал долю в издании Mash руководителям проекта. Архів оригіналу за 15 лютого 2021. Процитовано 18 лютого 2021.
  8. ↑ «Бунт на корабле»: от Габрелянова одновременно ушли ключевые медиаменеджеры. Они вместе будут делать новое медиа. Архів оригіналу за 18 вересня 2018. Процитовано 18 лютого 2021.
  9. ↑ Проекты Mash и Life.ru одновременно покинули все руководители. Архів оригіналу за 14 лютого 2021. Процитовано 18 лютого 2021.
  10. ↑ News Media. newsmedia.ru (рос.). Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 11 лютого 2021.
  11. ↑ Семья Заворотнюк опровергла новости о её состоянии [Архівовано 25 квітня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
  12. ↑ Заступник головреда російського Mash повідомив, що звільнився через цензуру. detector.media (укр.). 2 лютого 2021. Архів оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 25.05.2021.
  13. ↑ Заступник головреда Mash оголосив, що йде з видання на тлі останніх публікацій про «власника» палацу Путіна. babel.ua (укр.). 2 лютого 2021. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 25.05.2021.
  14. ↑ "Як в СРСР": через відео про "палац Путіна" звільнився заступник головного редактора Mash. kremenchug.org.ua (укр.). 2 лютого 2021. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 25.05.2021.
  15. ↑ Заступник головреда Mash звільнився на тлі матеріалів про «палац Путіна». Каже, що редакція діяла, «як в СРСР». hromadske.ua (укр.). 2 лютого 2021. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 25.05.2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Mash_(інтернет-видання)&oldid=36982493