Мухарка ліберійська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Melaenornis annamarulae)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мухарка ліберійська

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Мухоловкові (Muscicapidae)
Рід: Мухарка (Neomixis)
Вид: Мухарка ліберійська
Melaenornis annamarulae
Forbes-Watson, 1970
Посилання
Вікісховище: Melaenornis annamarulae
Віківиди: Melaenornis annamarulae
ITIS: 561024
МСОП: 22709095

Мухарка ліберійська[2] (Melaenornis annamarulae) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae)[3]. Це рідкісний птах, що мешкає в Західній Африці.

Опис[ред. | ред. код]

Ліберійська мухарка — порівняно велика мухоловка, середня довжина якої становить 20-22 см. Вона має повністю чорне забарвлення з синюватим відтінком.Живе поодникці, парами або невеликими зграйками по 3-6 птахів, віддає перевагу кронам дерев.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Ліберійські мухарки мешкають в Сьєрра-Леоне, Гвінеї, Ліберії і Кот-д'Івуарі. Окрема популяція мешкає на півдні Гани, в національному парку Тай і в заповіднику гір Атева. Ліберійські мухарки живуть в кронах і верхньому ярусі вологих рівнинних тропічних лісів на висоті до 800 м над рівнем моря.

Поведінка[ред. | ред. код]

Ліберійська мухарка харчується комахами, яких ловить в польоті. Гніздиться в липні-серпні.

Збереження[ред. | ред. код]

МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція ліберійських мухарок становить 6-15 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Melaenornis annamarulae. Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 27 September 2021.