Miles Monitor
| Miles Monitor | |
|---|---|
 | |
| Призначення: | буксир повітряних мішеней |
| Перший політ: | 5 квітня 1944 |
| На озброєнні у: |
 Військово-повітряні сили флоту Великої Британії |
| Виробник: |
.svg){kind=small} Miles Aircraft |
| Всього збудовано: | 23 |
| Екіпаж: | 2 особи |
| Крейсерська швидкість: | 426 км/год |
| Максимальна швидкість (МШ): | 531 км/год |
| Дальність польоту: | 4426 км |
| Практична стеля: | 8840 м |
| Довжина: | 14,53 м |
| Висота: | 4,34 м |
| Розмах крила: | 17,15 м |
| Площа крила: | 46,45 м² |
| Порожній: | 7189 кг |
| Максимальна злітна: | 9559 кг |
| Двигуни: | 2 × Wright R-2600 Twin Cyclone |
| Тяга (потужність): | 2 × 1700 к.с. |
|
| |
Miles Monitor у Вікісховищі | |
Майлз Монітор (англ. Miles Monitor) — британський двомоторний літак-буксир мішеней часів Другої світової війни. Через наявність двох потужних двигунів мав досягати швидкостей порівнянних з швидкостями винищувачів, але через проблеми з двигунами і невизначеність в реальній потребі в таких літаках виготовлявся в обмежених кількостях.
Історія[ред. | ред. код]
Перший літак від компанії Miles Aircraft змішаної металево-дерев'яної конструкції M.33 Monitor будувався за специфікацією Q.9/42 міністерства авіації виданої в 1942 році. Остання вимагала двомоторний буксир мішеней здатний розвивати хоча б 483 км/год на висоті 6300 м з випущеною мішенню. Серед інших вимог був час польоту 3 години і 30 хвилин і можливість бути розібраним на частини які могли розміститись на стандартних піддонах для транспортування.
Незважаючи на видану специфікацію в міністерстві все ще не були впевнені чи такий літак взагалі потрібний і перші креслення «Монітора» було відхилено через брак необхідних двигунів. Коли в наявності з'явились американські двигуни Wright R-2600 Twin Cyclone розробку було запущено з попереднім замовленням на 600 літаків.
Прототип піднявся в повітря 5 квітня 1944 року за п'ятнадцять місяців після затвердження дизайну, але був втрачений в аварії після пожежі одного двигуна. Два наступні прототипи були успішнішими, але доля проєкту не надто. З очевидним наближенням кінця війни замовлення скоротили до 200 літаків, потім до 50, і врешті-решт після виробництва двадцяти виробництво згорнули.
На цей момент вже було вирішено, що «Монітори» надійдуть не Королівським ВПС, а ВПС флоту Великої Британії. Десять «Моніторів» таки надійшли на коротку службу в випробувальний загін Флоту, але дуже швидко були замінені на Mosquito TT Mk.39.[1]
Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]
Дані з Consice Guide to British Aircraft of World War II[1]
Технічні характеристики[ред. | ред. код]
- Екіпаж: 2 особи
- Довжина: 14,53 м
- Висота: 4,34 м
- Розмах крила: 17,15 м
- Площа крила: 46,45 м²
- Маса порожнього: 7189 кг
- Максимальна злітна маса: 9559 кг
- Двигуни: 2 × Wright R-2600-31 Twin Cyclone
- Потужність: 1700 к. с. (1268 кВт.)
Льотні характеристики[ред. | ред. код]
- Максимальна швидкість: 531 км/год (на висоті 4570 м.)
- Крейсерська швидкість: 426 км/год (на висоті 4570 м.)
- Практична висота: 8840 м.
- Максимальна дальність польоту: 4426 км
Література[ред. | ред. код]
- Monday, Devid. Consice Guide to British Aircraft of World War II. — London : Airspace Publishing Ltd, 1984. — 240 с. — ISBN 0600349675. (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Miles Monitor
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Monday, 1984, с. 173.
