Miles Martinet

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Miles Martinet
Призначення:буксир повітряних мішеней
Перший політ:24 квітня 1942
Прийнятий на озброєння:1942
На озброєнні у: Королівські ПС Великої Британії
Виробник:Велика Британія Miles Aircraft
Всього збудовано:1724
Екіпаж:2 особи
Крейсерська швидкість:320 км/год
Максимальна швидкість (МШ):386 км/год
Дальність польоту:1117 км
Довжина:9,42 м
Висота:3,53 м
Розмах крила:11,89 м
Площа крила:22,48 м²
Порожній:2105 кг
Максимальна злітна:3062 кг
Двигуни:1 × Bristol Mercury XX
Тяга (потужність):870 к.с.

Miles Martinet у Вікісховищі

Майлз Мартінет (англ. Miles Martinet) — британський літак-буксирувальник мішеней часів Другої світової війни. Перший британський літак спеціально створений для цієї ролі.

Історія

[ред. | ред. код]
Перший прототип M.25 перед першим польотом.

Довгий час буксирами мішеней для навчань в британських ВПС були застарілі літаки модифіковані для цієї ролі. Але в 1941 році Міністерство авіації запропонувало Miles Aircraft розробити спеціальний літак. Специфікація 12/41 була видана і прототип M.25 здійнявся в повітря 24 квітня 1942 року, а незабаром був готовий і другий прототип.

Оскільки M.25 базувався на успішному Miles Master проблем в розробці чи виробництві не було проблем і літак прийняли на озброєння під назвою «Мартінет» (англ. Martinet). Через вагу обладнання для буксирування мішеней ніс літака був довший ніж в «Мастера», також відрізнялась кабіна. Лебідка могла бути механічною чи приводитись в рух повітрям і літак міг переносити шість мішеней. Як і більшість літаків Miles Aircraftтого часу це був дерев'яний літак з фанерним покриттям.

Виробництво «Мартінета» почалось в 1942 році замінивши «Мастер» на заводі в Вудлі, Беркшир і до 1945 року було виготовлено 1722 літаки. Вони використовувались і після закінчення війни, допоки не були замінені швидшими літаками. Шість «Мартінетів» було продано після війни в цивільний сектор, з них чотири — шведській компанії Svensk Flygjärst.

В 1943 році Міністерство авіації видало специфікацію Q.10/43 на створення радіокерованої версії «Мартінета». Цей літак отримав заводське позначення M.50 і військове «Квін Мартінет» (англ. Queen Martinet). Після успішних тестів було видано замовлення на 65 літаків, з яких 11 були створені з нуля, а решта конвертовані з наявних «Мартінетів». Прийняті на озброєння в 1946 році вони замінили Airspeed Queen Wasp і De Havilland Queen Bee.

Ще однією версією був буксир планерів, який відрізнявся відсутністю лебідки і вкороченим кілем, що б не заважати буксированому тросу.

Коли Міністерство авіації замовило навчальний літак з турбогвинтовим двигуном і Boulton Paul Balliol запізнювався через двигун, Miles запропонували доробити «Мартінет» для цієї ролі. В 1946 році було побудовано два прототипи, але дальше прототипів розробка не пішла.[1]

Тактико-технічні характеристики

[ред. | ред. код]

Дані з Consice Guide to British Aircraft of World War II[1]

Технічні характеристики

[ред. | ред. код]
  • Екіпаж: 2 особи
  • Довжина: 9,42 м
  • Висота: 3,53 м
  • Розмах крила: 11,89 м
  • Площа крила: 22,48 м²
  • Маса порожнього: 2105 кг
  • Максимальна злітна маса: 3062 кг
  • Двигун: Bristol Mercury XX
  • Потужність: 870 к. с. (649 кВт.)

Льотні характеристики

[ред. | ред. код]
  • Максимальна швидкість: 386 км/год (на висоті 1770 м.)
  • Крейсерська швидкість: 320 км/год (на висоті 1525 м.)
  • Дальність польоту: 1117 км

Література

[ред. | ред. код]
  • Monday, Devid. Consice Guide to British Aircraft of World War II. — London : Airspace Publishing Ltd, 1984. — 240 с. — ISBN 0600349675. (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Miles Martinet

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Monday, 1984, с. 171.