Nilfisk
 | |
| Тип | A/S |
|---|---|
| Форма власності | aktieselskab |
| Галузь | промислове виробництво |
| Спеціалізація | Професійне та побутове клінінгове обладнання |
| Засновано | 1906 |
| Засновник(и) | Peder Andersen Fisker |
| Штаб-квартира | Бреннбю, Данія |
| Попередні назви |
Fisker og Nielsen Nilfisk-Advance |
| Ключові особи | Торстен Тюрлінг (CEO з 2021) |
| Продукція | Клінінгове обладнання |
| nilfisk.com | |
 Nilfisk у Вікісховищі | |
Nilfisk — виробник обладнання для прибирання зі штаб-квартирою в Бреннбю, Данія.
Асортимент продукції включає пилососи для вологого/сухого прибирання, підлогомийні машини[en], підмітальні машини[en], комбіновані (підмітання, миття, пилосос) машини для прибирання, підлогонатирачі[de] та полірувальні машини[de], мийки високого тиску тощо.
Компанія представлена в більш ніж 100 країнах через власні відділи продажів і широку дилерську мережу. Вона має виробничі установи у Данії, Німеччині, Угорщині, Сінгапурі, Китаї, Італії, Мексиці та США. За даними 2021 року, компанія досягла обсягу продажів у 995 мільйонів євро, а її штат включає приблизно 4900 співробітників по всьому світу. [1]
Історія[ред. | ред. код]
Компанію було засновано в 1906 році фабрикантом Педером Андерсеном Фіскером (1875—1975) і майстром Гансом Маріусом Нільсеном (1870—1954) під назвою Fisker & Nielsen. Спочатку компанія виробляла електродвигуни для вентиляторів, кухонних ліфтів тощо. Перший пилосос під назвою C1 з'явився на ринку в 1910 році. Фіскер запатентував цей винахід і в 1911 році викупив у партнера його частку компанії, ставши її єдиним власником, але залишив стару назву. До 1954 року компанія продала більше мільйона пилососів і випустила на ринок першу в світі машину для миття посуду. Крім того, з 1919 року компанія випускала мотоцикли під маркою Nimbus, але через зміни ринку, сильну конкуренцію та високу вартість імпортних матеріалів виробництво мотоциклів Nimbus було у 1959 році скасовано, і компанія вирішила зосередитися виключно на клінінговому обладнанні. [2]
У 1989 році компанію придбав NKT Holding. За рік до цього Fisker & Nielsen придбали данського виробника мийок високого тиску Gerni[da].
У 1994 році назву було змінено на Nilfisk ⅍. У тому ж році Nilfisk придбав машинобудівну компанію «Advance» і в 1998 році змінив назву на Nilfisk-Advance ⅍. [3] У 1998 році компанія поглинула «Euroclean/Kent», [4] а з 2000 по 2011 рік придбала ряд інших компаній, зокрема виробника мийок високого тиску та очисних машин ALTO в 2004, італійського виробника підмітальних машин Ecologica в 2004, United States Products і Viper в 2007, американську HydraMaster (машини для чищення килимів) в 2008, данську Egholm, [5] бразильску Plataforma і французьку Jungo. [6]
У 2015 році Nilfisk-Advance змінила назву на просто Nilfisk як новий глобальний бренд компанії. [7]
Виробничі підприємства Nilfisk знаходиться Угорщині, Італії та Китаї. Nilfisk має власні торговельні компанії в понад 45 країнах і продає свої товари через дистриб'юторів у понад 100 країнах. Його глобальними брендами є Nilfisk і Viper, найбільшими регіональними брендами — Advance і Clarke.
З 2017 року Nilfisk зареєстрований на Копенгагенській фондовій біржі. [8] Також Nilfisk є членом Глобального договору ООН. [9]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Annual report 2021 (англ.). 25 лютого 2022. Процитовано 21 січня 2024.
- ↑ а б 110 Jahre für eine sauberere Welt (нім.). 29 листопада 2016. Процитовано 21 січня 2024.
- ↑ а б Nilfisk i det store kapløb om en ren verden - Vækst (дан.). 04 квітня 2013. Архів оригіналу за 23 вересня 2015.
- ↑ а б Company history (англ.). Архів оригіналу за 26 березня 2017.
- ↑ а б Egholm Maskiner solgt til Nilfisk (дан.). Процитовано 21 січня 2024.
- ↑ а б Nilfisk køber fransk selskab (дан.). 02 серпня 2011. Архів оригіналу за 01 лютого 2014.
- ↑ а б Nilfisk-Advance changes corporate name and brand to Nilfisk (англ.). 2 березня 2015. Процитовано 21 січня 2024.
- ↑ а б Nilfisk als eigenständiges Unternehmen an der Kopenhagener Börse gelistet (нім.). 26 жовтня 2017. Процитовано 21 січня 2024.
- ↑ а б NKT: Global Compact-rapporten skal være kort (дан.). 26 вересня 2012. Процитовано 21 січня 2024.