Свистун рудочеревий
| Свистун рудочеревий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Рудочеревий свистун (самець)
 Рудочеревий свистун (самиця)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pachycephala rufiventris (Latham, 1801) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Laniarius rubrigaster Lanius macularius Lewinornis rufiventris Pachycephala striata Sylvia rufiventris Turdus pectoralis Turdus prasinus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Свистун рудочеревий[2] (Pachycephala rufiventris) — вид горобцеподібних птахів родини свистунових (Pachycephalidae). Мешкає в Австралії і на Новій Каледонії.
Опис[ред. | ред. код]
Рудочереві свистуни мають великі голови, короткі дзьоби і відносно довгі, вузькі хвости, виїмчасті на кінці. Виду притаманний статевий диморфізм. Середня довжина рудочеревих свистунів становить 16-18 см при середній вазі в 25 г.
Забарвлення самиць здебільшого тьмяно-коричневе або сіре, нижня частина тіла у них поцяткована темними смужками. Самці переважно темно-сірі з білим горлом, чорним "комірцем" на грудях, чорними смугами від дзьоба через очі до "комірця" і рудуватим черевом.
Спів рудочеревих свистунів мелодійний, являє собою довгі серії звуків і посвистів.
Систематика[ред. | ред. код]
Рудочеревий свистун був описаний в 1801 році англійським натуралістом Джоном Летемом. Вид відносили до родів Дрізд (Turdus), Гонолек (Laniarus) і Сорокопуд (Lanius), перш ніж його було віднесено до роду Свистун (Pachycephala).
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють п'ять підвидів:[3]
- P. r. minor Zietz, FR, 1914 — острови Мелвілл і Батерст;
- P. r. falcata Gould, 1843 — північ Австралії;
- P. r. pallida Ramsay, EP, 1878 — північний схід Австралії;
- P. r. rufiventris (Latham, 1801) — захід, центр, південь і схід Австралії;
- P. r. xanthetraea (Forster, JR, 1844) — Нова Каледонія.
Чорноголові, вохристі і обіранські свистуни раніше вважалися підвидами рудочеревого свистуна, однак були визнані окремими видами.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Рудочереві свистуни живуть в лісах, рідколіссях і чагарникових заростях, а також в садах і на плантаціях. Навесні птахи мігрують на південь Австралії, а восени — на північ. Новокаледонські свистуни не мігрують, мешкають у відкритих лісових масивах і саванах.
Раціон[ред. | ред. код]
Рудочереві свистуни харчуються переважно комахами, доповнюють свій раціон насінням, плодами, іноді ягодами і зеленими частинами рослин. Вони ніколи не шукають здобич на землі, що незвично для свистунів.
Розмноження[ред. | ред. код]
Сезон розмноження триває з липня по лютий. Рудочереві свистуни моногамні, і самці, і самиці насиджують яйця і піклуються про пташенят. Лише самиця будує гніздо, яке має чашоподібну форму і робиться з гілочок, лоз, трави і прикріплюється до гілки на дереві за допомогою павутиння. Інкубаційний період триває 13 днів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Pachycephala rufiventris. Архів оригіналу за 26 серпня 2021. Процитовано 26 серпня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Whiteheads, sittellas, Ploughbill, Australo-Papuan bellbirds, Shriketit, whistlers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 23 серпня 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- Clements, James F. (2000). Birds of the World: a Checklist. Cornell University Press. с. 880. ISBN 0-934797-16-1.
Посилання[ред. | ред. код]
- Basic information [Архівовано 7 червня 2007 у Wayback Machine.] - Birds in Backyards
- www.birdphotos.com.au
- www.jcu.edu.au [Архівовано 9 серпня 2021 у Wayback Machine.]
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |