Pecten jacobaeus
| Pecten jacobaeus | |
|---|---|
| |
| Верхня (плоска) стулка «Pecten jacobaeus» | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Молюски (Mollusca) |
| Клас: | Двостулкові (Bivalvia) |
| Ряд: | Морські гребінці (Pectinida) |
| Родина: | Гребінцеві (Pectinidae) |
| Рід: | Pecten |
| Вид: | P. jacobaeus
|
| Біноміальна назва | |
| Pecten jacobaeus | |
| Синоніми | |
Pecten jacobaeus, середземноморський гребінець, є видом гребінця, їстівного морського гребінця, морського двостулкового молюска з родини Pectinidae.[1]
Pecten jacobaeus зазвичай досягає довжини приблизно 120—140 міліметрів, але світовий рекорд досягає понад 210 мм.[2] Два клапани мають різні форми. Нижня стулка, якою тварина спирається на дно, дуже опукла і світлого кольору, а верхня стулка плоска й коричнева. На них видно 14-16 ребер (променеві зморшки) з більш-менш прямокутним поперечним перерізом. Внутрішня частина клапанів гладка, як порцеляна.
Молюск має на краю мантії безліч коротких щупалець, між якими розташовано 60 блакитних міліметрових лінзових очей. При швидкому закриванні двох клапанів він може відплисти на кілька метрів у разі небезпеки.
Харчуються планктоном та іншими плаваючими частинками їжі, які вони отримують, фільтруючи морську воду зябрами.
Скоріше за все, що цей вид є ендеміком Середземного моря[2], але він може бути конспецифічним з Pecten maximus, великим гребінцем, який має ширше поширення.[3] Хоча ці два види морфологічно схожі, вони мають відмінні риси.[3]
Скам'янілості Pecten jacobaeus вперше з'являються на початку пліоцену і досить поширені в пліоценових і плейстоценових відкладеннях Італії.[3]
Гребінці цього виду комерційно збирають для споживання людиною за допомогою таких методів, як трал Rapido.[4]
У християнському контексті цей вид традиційно асоціюється зі святим Яковом, звідси специфічна назва jacobaeus. Він також відомий як «гребінець пілігрима», оскільки раковини використовувалися паломниками в середні віки як чашку.
- ↑ а б World Register of Marine species
- ↑ а б Pectensite
- ↑ а б в Wilding, C. S.; Beaumont, A. R.; Latchford, J. W. (1999). Are Pecten maximus and Pecten jacobaeus different species?. Journal of the Marine Biological Association of the United Kingdom. 79 (5): 949—952. Bibcode:1999JMBUK..79..949W. doi:10.1017/S0025315499001149.
- ↑ Hall-Spencer, J. M.; Froglia, C.; Atkinson, R. J. A.; Moore, P. G. (1999). The impact of Rapido trawling for scallops, Pecten jacobaeus (L.), on the benthos of the Gulf of Venice (PDF). ICES Journal of Marine Science. 56 (1): 111—124. Bibcode:1999ICJMS..56..111H. doi:10.1006/jmsc.1998.0424.
- К. Лінней. 1758 рік. Systema Naturae per Regna Tria Naturae, secundum Classes, Ordines, Generas, Species, cum Characteribus, Differentiis, Synonymis, Locis. Tomus I. Editio decima, reformata. Laurentii Salvii, Holmiae (Lars Salvius, Stockholm)
- Гвідо Т. Поппе та Ю. Гото: Європейські черепашки. Том II (Scaphopoda, Bivalvia, Cephalopoda). 221 S., Verlag Christa Hemmen, Wiesbaden, 1993ISBN 3-925919-11-2
