Ерміт прямодзьобий
| Ерміт прямодзьобий | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Phaethornis bourcieri (Lesson, 1832) | ||||||||||||||||||
 Ареал виду (за винятком підвиду P. b. major) | ||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Trochilus bourcieri | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Ермі́т прямодзьобий[2] (Phaethornis bourcieri) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в Амазонії та на Гвіанському нагір'ї. Вид названий на честь французького натураліста Жюля Бурсьє[en][3].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 12-14 см, вага 3,5-5 г. Верхня частина тіла бронзово-зелена з коричнюватим відтінком, нижня частина тіла світло-сіра з кремовим або рудуватим відтінком, на горлі біла смуга. Через очі ідуть темні смуги, окаймлені короткими охристими "бровами" і "вусами". Хвіст тьмяно-бронзово-зелений з темною смугою на кінці, стернові пера мають тонкі білі кінчики, центральні стернові пера дещо видовжені, поцятковані білими плямами. Дзьоб прямий, довжиною 33 мм, чорний, знизу біля основи червонуватий.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють два підвиди:[4]
- P. b. bourcieri (Lesson, R, 1832) — Гвіана, південна Венесуела, південний схід Колумбії, схід Еквадору і Перу, крайня північ Болівії, північ Бразильської Амазонії (на північ від Амазонки) і крайній захід Бразилії (Акрі);
- P. b. major Hinkelmann, 1989 — Бразильська Амазонія (на південь від Амазонки, на схід від Тапажоса).
Деякі дослідники виділяють підвид P. b. major у окремий вид Phaethornis major[5].
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Прямодзьобі ерміти мешкають в Колумбії, Еквадорі, Перу, Бразилії, Болівії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі і Французькій Гвіані. Вони живуть в підліску вологих рівнинних тропічних лісів, трапляються в напіввологих, гірських або заболочених лісах, іноді на узліссях, в бамбукових і чагарникових заростях та на плантаціях, у тепуях місцями на висоті до 1600 м над рівнем моря. Живляться нектаром квітів, пересуваючись за певним маршрутом, а також дрібними комахами і павуками. Початок сезону розмноження різниться в залежності від регіону, в Бразилії він триває з березня по травень, в Перу з липня по листопад. Гніздо конусоподібне, робиться з рослинних волокон і павутиння, підвішується до нижньої сторони листа. В кладці 2 яйця.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Phaethornis bourcieri: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 31 липня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 75. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 31 липня 2022.
- ↑ BirdLife International (2016). Phaethornis major: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 31 липня 2022
Посилання[ред. | ред. код]
- Stamps (for Suriname) inaccurate ~RangeMap
- Straight-billed hermit photo gallery VIREO
- Article--(with Close-up of Photo no. 2); Photo no. 2 www1.nhl.nl—"Birds in Suriname"
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |