Pseudomonas

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Pseudomonas
Колонії P. aeruginosa на чашці Перті з XLD середовищем
Колонії P. aeruginosa на чашці Перті з XLD середовищем
Біологічна класифікація
Домен: Бактерії (Bacteria)
Тип: Proteobacteria
Клас: Gamma Proteobacteria
Ряд: Pseudomonadales
Родина: Pseudomonadaceae
Рід: Pseudomonas
Migula 1894
Види
кілька сотень видів, у тому числі
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Pseudomonas
EOL logo.svg EOL: 83175
ITIS logo.svg ITIS: 74
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 286

Pseudomonas — рід бактерій типу протеобактерій, що включає кілька відомих патогенів рослин, наприклад P. syringae, опортуністичних патогенів людини, наприклад P. aeruginosa, ґрунтову бактерію P. putida, і деякі види, які викликають псування непастеризованого молока і іншої молочної продукції. Pseudomonads — дуже різноманітні за типом метаболізму, і тому межуть колонізовати широкий ряд екологічних ніш, хоча загалом відмічені як агенти псування і деградації. Починаючи з середини 1980-х років, члени Pseudomonas додаються до насіння зернових або застосовані безпосередньо до ґрунтів як шлях запобігання зростання патогенів рослин. Ця практика в звичайно називається біоконтролем.

Члени Pseudomonas — грам-негативні паличковидні бактерії розміром біля 0,5-1,0х1,5-5,0 мікрон. Є аеробами, тобто використовують кисень як кінцевий акцептор електронів, у деяких випадках альтернативним акцептором електронів може слугувати нітрат, що забезпечує анаеробний ріст. Зазвичай хемоорганотрофи (деякі види — факультативні автотрофи, які як джерело енергії здатні використовувати Н2 або СО). Більшість мають один або кілька джгутиків і тому описуються як рухомі (здатні пересуватися місця на місце). У деяких видів можливе утворення латеральних джгутиків з коротшою довжиною хвилі. Багато з них можуть виробляти екзополісахариди, відомі як слиз. Секреція екзополісахаридів робить важким екзоцитоз представників роду білими кров'яними тільцями ссавців. Виробництво слизу також сприяє колонізації поверхонь в вигляді біофільмів, які важко видаляти з поверхонь, що використовуються для приготування їжи. P. fluorescens один з багатьох Pseudomonads, який виділяє великі кількості флюоресцентного, жовтий-зеленого сідерофора за умовами обмеденого вміста залізу. Багато з Pseudomonadaceae здібні до створення цих флюоресцентних барвників, відомох разом як піовердіни і піоціаніни. Ріст Pseudomonas на гниючих продуктах може викликати «фруктовий» аромат.

Pseudomonas мають здатність метаболізувати різноманітність живильних речовин. Комбінуючи це із здатністю формувати біоплівки, вони можуть виживати в різноманітних несподіваних місцях. Наприклад, вони були знайдені в місцях виробництва фармацевтичної продукції. Просте вуглецеве джерело, наприклад залишки мила, достатньо для росту Pseudomonads. Інші маловірогідні місця, де вони були знайдені, включають антисептики, наприклад сполуки амонію і розлита по плящкам питна вода. Будучи грам-негативними бактеріями, Pseudomonas spp. природно стійкі до пеніциліну і більшісті бета-лактамових антибіотиків, але чутливі до таких антибіотиків як піперацилін, імпенем, тобраміцин та ципрофлоксацин.

Здатність процвітати в жорстких умовах — результат структури їх клітинної стінки, якя містить поріни. Їх опір більшості антибіотиків приписується так званим ABC-транспортерам, які викачують деякі антибіотики до того, як вони встигають подіяти.

Pseudomonads може також рости в людському слуховому каналі, що заподіює пекучий біль. Він може лікуватися ціпрофлоксацином вушними каплями Gentisone HC, хоча це лікування не рекомендується для дітей.

Особливостями роду Pseudomonas, що використовуються у клінічному тестуванні, є: неутворення газу з глюкози, глюкоза окислюється у випробуванні на анаеробне дихання використовуючи тест Х'ю і Лейфсона, позитивні на каталазу і оксидазу, більшість виробляють розчинний у воді блакитний пігмент піоціанін, гемолітичні на агарі крові, позитивні на каталазу, негативні на інодол і метолове червоне, негативний тест Вождеса-Проскауера, на утворюють ксантомонадини. У багатьох видів накопичується як додаткове джерело вуглецю полі-β-гідроксибутират, який видно після фарбування суданом[1].

Пердставники цього роду бактерій потенційно корисні для біодеградації пластмасового сміття, так виділені з ґрунту мангрових зарощів штами здатні знищувати в лабораторних умовах біля 20 % маси поліетилену за місяць[2]. Пізніше виділені штами дозволили підняти швидкість деградації до понад 40 % за місяць[3].

Посилання[ред.ред. код]

  1. John G Holt (1994). Bergey's Manual of Determinative Bacteriology (вид. 9th). ISBN 978-0683006032. 
  2. Kathiresan K (2003). Polythene and plastic-degrading microbes in an Indian mangrove soil. Revista de Biología Tropical 51 (3—4). с. 629–633. PMID 15162769. 
  3. WCI student isolates microbe that lunches on plastic bags. The Record. 22 травня 2008.